Рада Європи заявляє про намір імплементувати рішення про створення реєстру збитків України від російської війни та активно допомагати у створенні спецтрибуналу для притягнення до відповідальності керівництва РФ.
Під час саміту Ради Європи у Рейк'явікуФото: Alastair Grant/Getty Images
Реклама
Глави держав та урядів 46 країн-членів Ради Європи (РЄ) висловили свою підтримку "формулі миру" президента України Володимира Зеленського та запевнили, що підтримуватимуть "Україну та її народ стільки, скільки це буде потрібно". Про це йдеться у підсумковій декларації четвертого саміту РЄ, який завершився у середу, 17 травня, в Рейк'явіку. "Без відповідальності не може бути тривалого миру, тому ми підтримуємо принципи (…), які викладені у "формулі миру" Володимира Зеленського", - говориться у декларації.
У документів також йдеться про те, що функціонування реєстру збитків, завданих Україні внаслідок російської агресії, стане першою складовою майбутнього комплексного механізму компенсації. Цей реєстр було створено під егідою РЄ у рамках відкритої часткової угоди, що її підписали в ході саміту.
Учасники саміту Ради Європи привітали міжнародні зусилля "щодо притягнення до відповідальності політичного та військового керівництва Російської Федерації за її агресивну війну проти України та прогрес у створенні спеціального трибуналу для злочинів агресії". Рада Європи пообіцяла брати участь у консультаціях і переговорах, спрямованих на створення спецтрибуналу.
В окремому пункті декларації міститься заклик до російської влади з вимогою "негайно звільнити всіх цивільних осіб, примусово переміщених або незаконно депортованих на територію РФ або на території, тимчасово контрольовані чи окуповані Російською Федерацією, зокрема дітей".
Під час підсумкової пресконференції Едгарс Рінкевичс, глава МЗС Латвії - країни, яка з травня розпочинає шестимісячне головування у Раді Європи, заявив, що питання притягнення Росії до відповідальності буде одним з головних пріоритетів латвійського головування. "Ми розуміємо, що такі рішення, як створення реєстру (збитків України у війні з РФ. - Ред.) повинні бути імплементовані, і ми працюватимемо над цим з усіма нашими партнерами й українськими друзями", - заявив Рінкевичс. Він наголосив на тому, що "Росія повинна заплатити за збитки від агресії, проте при цьому найвище керівництво РФ "також повинне відповісти за те, що вони зробили з Україною".
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, який також взяв участь у пресконференції, висловив сподівання, що під час головування Латвії у Комітеті Міністрів РЄ "буде вирішене питання створення спецтрибуналу" для притягнення до відповідальності вищого керівництва РФ за злочин агресії проти України. Латвійський міністр уточнив, що Рада Європи не буде тим органом, який створить спецтрибунал, проте, за його словами, РЄ має хорошу експертну базу, яка може допомогти процесу створення спецтрибуналу.
Розповідаючи про пріоритети головування Латвії у РЄ, Рінкевичс наголосив, що Рига збирається "вирішити ситуацію, за якої громадяни Росії все ще продовжують працювати в різних структурах РЄ". "Ми вважаємо, що ця ситуація неприйнятна і для неї необхідно знайти рішення", - сказав латвійський міністр.
Росія була виключена зі складу Ради Європи 16 березня 2022 року через широкомасштабне вторгнення в Україну.
Пулітцерівська премія за воєнні фото з України
Інформагенція AP здобула дві Пулітцерівські премії за знімки війни Росії проти України, передусім із Маріуполя під час його облоги російською армією навесні 2022 року. DW демонструє добірку фото агенції.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP Photo/picture alliance
Фото, яке розчулило мільйони
Рятувальники виносять поранену вагітну з пологового будинку в Маріуполі під час бомбардування. Фото Євгена Малолєтки з інформагенції AP облетіло весь світ та розчулило мільйони людей. Це фото було відзначено, зокрема, в рамках World Press Photo. Жінка на фото та її ненароджена дитина згодом померли.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/dpa/picture alliance
Дитина вмирає
Лікарі безрезультатно намагаються врятувати однорічного Кирила після бомбардування. Цей момент так само закарбував на фото Євген Малолєтка. AP отримала Пулітцерівську премію у найвизначнішій категорії "Заслуги перед громадськістю" за висвітлення подій у Маріуполі, "арені звірств проти цивільного населення після вторгнення Росії в Україну", зазначила адміністраторка премії Мерджорі Міллер.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance
Свідчення руйнувань
Співробітники американського інформагентства AP були єдиними журналістами закордонного ЗМІ, які ще майже три тижні після вторгнення перебували в Маріуполі - до початку його штурму російською армією. Це дозволило Євгену Малолєтці зробити, зокрема, це фото вибуху в житловій багатоповерхівці, яку було обстріляно з російського танку.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/dpa/picture alliance
Жахіття масових поховань
Малолєтка також задокументував поховання у братських могилах на околиці Маріуполя. "Одним словом можна описати ці старання: сміливо", - прокоментував Нейл Браун, один із голів Пулітцерівського комітету, роботу воєнного фотографа.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP Photo/picture alliance
Тихий промінь світла
Зворушливий момент посеред війни: жінка тримає на руках немовля в одному з укриттів у Маріуполів. Це фото так само належить Євгену Малолєтці. Разом зі своїм колегою Мстиславом Черновим, який працює для AP відеожурналістом, він отримав 2022 року премію DW "За свободу слова" (Freedom of Speech Award).
Фото: Evgeniy Maloletka/AP Photo/picture alliance
Розпач на цвинтарі
Фотографки та фотографи AP ставали свідками розпачливих моментів: Надія Трубчанінова в жалобі за своїм вбитим сином поблизу Києва. Інформагентство отримало нагороду не лише за висвітлення подій у Маріуполі, але й також Пулітцерівську премію у жанрі фотографії термінових подій за "унікальні" знімки перших тижнів російського вторгнення в Україну.
Фото: Rodrigo Abd/AP Photo/picture alliance
Крихкий захист
Українські мирні жителі ховаються під зруйнованим мостом, аби перейти через річку Ірпінь під Києвом. Знімок належить фотографу AP Еміліо Моренатті, він зробив його у березні 2022 року, незадовго після початку повномасштабної війни.
Фото: Emilio Morenatti/AP/dpa/picture alliance
Біль рідних
Моренатті був поруч і тоді, коли подруги та родички підтримували Анастасію Огрименко під час похорону її чоловіка в Бучі на Київщині. Військовий загинув у боях на Сході України.
Фото: Emilio Morenatti/AP Photo/picture alliance
Погляд в очі жахіттю
Страх в очах: поранена жінка дивиться прямо в камеру фотографа AP Берната Аманге перед тим, як її доставлять до лікарні в Херсоні.
Фото: Bernat Armangue/AP Photo/picture alliance
Одинокий піаніст
Війна змусила замовкнути: Василь Неволов сидить біля закритого роялю в театрі в Дрогобичі. Його квартиру в Києві зруйнували, він втік до Західної України. Цей момент так само закарбував фотограф Бернат Арманге і отримав за це Пулітцерівську номінацію.
Фото: Bernat Armangue/AP Photo/picture alliance
Шлях через руїни
Нагороду здобуло також американське видання New York Times. Воно отримало Пулітцерівську премію за восьмимісячне розслідування убивств цивільних російськими солдатами в Бучі. На цьому фото Родріго Абда з AP видно жінку, яка крокує зруйнованими вулицями міста.
Фото: Rodrigo Abd/AP Photo/picture alliance
Безмовно перед лицем руйнувань
Цей чоловік дивиться влітку 2022 року на зруйнований внаслідок російської атаки будинок у Бородянці. Це фото Наташі Писаренко - також частина серії фото інформагентства AP, яку було відзначено Пулітцерівською премією.
Фото: Natacha Pisarenko/AP Photo/picture alliance
12 фото1 | 12
"Євротур" Зеленського: без винищувачів для ЗСУ, але...
