Дводенний саміт Росія-Африка відбудеться 27-28 липня у Санкт-Петербурзі - за кілька днів після рішення Москви вийти з Чорноморської зернової ініціативи. Відома як "зернова угода" - вона за посередництва Туреччини та ООН дозволяла охопленій війною Україні безпечно експортувати зерно, зокрема на африканський континент. Призупинення угоди загрожує продовольчою кризою в країнах Африки. У рамках саміту обговорюватиметься можливість створення логістичних коридорів для постачання російського зерна та добрив до Африки, заявив посол з особливих доручень МЗС РФ Олег Озеров.

Помічник російського президента Юрій Ушаков 25 липня підтвердив участь 49 африканських делегацій. Утім, на відміну від минулого саміту у Сочі, куди приїхали 45 глав африканських держав, цьогоріч кількість перших осіб становитиме лише 17. Незадовго до саміту у Кремлі скаржилися на тиск Заходу на африканських лідерів з метою відмовити їх від участі у саміті.

Читайте також: Як розірвання "зернової угоди" вдарить по Африці?

Продовольча безпека Африки

Минулого тижня Москва заявила про вихід із "зернової угоди", пославшись на невиконання іншими її учасниками вимог Росії. Серед них: підключення "Россільгоспбанку" до SWIFT, виведення з-під санкцій поставок російського зерна та добрив. Наступного дня після виходу з угоди російські ракети атакували український порт в Одесі, де зберігалося українське зерно на експорт. Відтоді бомбардування зернової і портової інфраструктури України - тобто цивільних об'єктів - відбувається практично щодня.

Тоді як більшість африканських лідерів зволіли промовчати щодо цього, деякі країни таки висловили своє невдоволення. Так, глава МЗС Кенії Корір Сінг'Оей назвав вихід із угоди "ножем у спину глобальної продовольчої безпеки". Багато експертів припускають, що Володимир Путін, можливо, оголосить про відновлення постачання зерна, тим самим поставши "рятівником" угоди. Раніше російський президент заявив, що Москва зможе постачати зерно та добрива "на комерційній та безкоштовній основі", оминаючи при цьому Україну.

Читайте також: "Гра та шантаж Путіна". ФРН про погрози суднам у Чорному морі

Африканіст Олексій Целунов попереджає, що такий крок не забезпечить довгострокову стабільність цін на продовольство. "Ринки так не працюватимуть, не можна просто ізолювати Україну від її покупців і замінити її зерно своїм. Саме угода, а не обсяги зерна, доступні для відвантаження, утримували ціни на низькому рівні", - сказав він DW. Африканські лідери, своєю чергою, "можуть підштовхнути Росію повернутися до столу переговорів з Україною, ООН та Туреччиною, щоб уникнути поглиблення політичної нестабільності у своїх країнах", вважає експерт.

Зернова дипломатія Москви

Президент РФ Володимир Путін може скористатися слабкістю Африки у питаннях постачання продовольства для досягнення власних швидких політичних вигод, припускають експерти. "Це може призвести до того, що африканські лідери й надалі утримуватимуться від голосування в ООН, яке засуджує Росію, і лобіюватиме Захід послабити економічні обмеження (для Росії - Ред.). Мета Москви - вийти на сильнішу переговорну позицію, коли для цього настане час", - вважає Целунов.

Оглядачі також вважають, що Москва на саміті спробує створити видимість нормальності, щоб тим самим відвернути увагу від відмови Путіна їхати до ПАР на саміт БРІКС - через виданий Міжнародним кримінальним судом ордер на його арешт, а також недавній заколот Євгена Пригожина та ПВК "Вагнер". Тоді як країни Африки не поспішають різко засуджувати російське вторгнення, африканські лідери активно залучені до миротворчого процесу. Делегація із семи африканських країн на чолі з президентом ПАР Сирилом Рамафосою відвідала Київ та Москву у червні. "Більшість африканських країн засуджують вторгнення, але їм не подобається моральна висота та ідея: або ви з нами, або проти нас. Саме це викликає у людей неприйняття", - заявив на нещодавній конференції Амака Анку, директор африканського відділення консалтингової компанії Eurasia Group.

Читайте також: Африканська делегація в Україні та РФ: більше, ніж фотосесія?

Що можуть отримати африканські країни від саміту?

На попередньому саміті 2019 року Росія поставила перед собою амбітну мету: подвоїти обсяг торгівлі з Африкою та збільшити частку російських інвестицій на континенті. Однак обіцянки, дані в Сочі, не були виконані, а надії африканських лідерів, які шукають інвестицій, не справдилися. Протягом останніх років обсяг торгівлі між Росією та Африкою становив близько 15-20 млрд доларів. На думку аналітиків, невеликі обсяги торгівлі роблять Москву менш привабливим економічним партнером, особливо порівняно з Китаєм та країнами Заходу. Інвестиції Росії до Африки також незначні - близько 1 відсотка від прямих іноземних інвестицій.

Однак чому ж африканські країни все ж таки прагнуть економічного зближення з Москвою? Одна з причин - у колоніальному минулому Африки, вважають експерти. СРСР був на боці багатьох африканських країн у їхній визвольній боротьбі, і досі ностальгічні почуття визначають настрої на континенті. Іншою ключовою проблемою є хронічне недофінансування африканського континенту. "Африканським країнам не вистачає капіталу. Найбільша проблема - це фінансування. Стратегічно правильно мати якнайбільше можливостей", - пояснює Амака Анку.

Постачання зброї та ПВК "Вагнер" на континенті

Ще одним привабливим чинником для багатьох африканських країн та можливою темою обговорення на саміті є угоди про постачання зброї. Незважаючи на те, що російський бізнес з виробництва зброї постраждав через війну в Україні, Росія, як і раніше, залишається головним постачальником зброї до Африки з часткою ринку 40 відсотків порівняно з часткою США, що становить 16 відсотків. Частка Китаю - близько 10 відсотків, Франції - близько 8 відсотків.

Російський вплив в Африці також посилився завдяки присутності ПВК "Вагнер". Активність "вагнерівців" особливо помітна в африканських країнах, де панують розбрати та громадянські війни. Найманці не тільки сприяють зміцненню зв'язків від імені Кремля, але й отримують фінансову вигоду від доступу до природних ресурсів, як-от золота, нафти та алмазів.

Незважаючи на посилення впливу Росії та тиск Заходу, африканські країни прагнуть того, щоб їх сприймали як незалежного геополітичного гравця, пояснює DW Густаво де Карвальо, старший науковий співробітник із російсько-американських зв'язків Південноафриканського інституту міжнародних відносин. "На континенті є побоювання, що Африку використовують як пішака у глобальних геополітичних суперечках - як Росія, так і Захід. Тому для африканських країн важливо виступити на саміті єдиним фронтом, чітко позначивши свої цілі", - підсумував аналітик.