Саміт у Пекіні Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна, який привернув велику увагу, завершився гучними, позитивними заявами з обох сторін. Особливо схвально характеризували зустріч у Білому домі, де президента США назвали "головним укладачем угод" - але при цьому надали небагато інформації про конкретні домовленості між двома супердержавами, що конкурують між собою.

Під час візиту до Китаю Трамп похвалив Сі, назвавши його "великим лідером" і "людиною, до якої я маю велику повагу". Звертаючись до журналістів на спільному з головою КНР пресзаході, Трамп також зазначив, що він і китайський лідер "дуже подібно" мислять щодо війни з Іраном, яка домінує в глобальній політиці відтоді, як США та Ізраїль завдали авіаударів по Ірану наприкінці лютого.

"Ми хочемо, щоб це закінчилося. Ми не хочемо, щоб у них була ядерна зброя. Ми хочемо, щоб протоки залишалися відкритими", - сказав Трамп.

Це перегукувалося з попередніми заявами Трампа про те, що Сі пропонував допомогти виступити посередником у досягненні угоди з Тегераном і відкрити Ормузьку протоку.

Сі попереджає США щодо Тайваню

Китайський лідер, однак, не згадав Іран у своїх коментарях для преси в п'ятницю, 15 травня. Натомість Сі скористався нагодою, щоб застерегти про можливий конфлікт між Китаєм і США у випадку, якщо дві країни не зможуть співпрацювати, і наголосив на суперечці щодо Тайваню - самоврядного острова, який Китай вважає своєю територією.

"Питання Тайваню є найважливішим у відносинах між Китаєм і США, - сказав Сі. - Якщо його буде врегульовано належним чином, двосторонні відносини збережуть загальну стабільність. В іншому разі між двома країнами виникнуть суперечки і навіть конфлікти, що поставить усі відносини під серйозну загрозу".

На тлі потрясінь у світовій економіці через блокування Іраном Ормузької протоки жодна зі сторін, схоже, не готова повернутися до виснажливої торговельної війни, розпочатої 2025 року.

Президента США супроводжували понад десяток генеральних директорів великих компаній, серед яких були президент і гендиректор Nvidia Дженсен Хуанг, гендиректор Apple Тім Кук та гендиректор Tesla Ілон Маск. У п'ятницю Трамп заявив про "фантастичні торговельні угоди для обох країн", при цьому не надавши жодних деталей.

Трамп вагається щодо продажу зброї Тайбею

Джозеф Боско, колишній керівник напряму з Китаю в офісі міністра оборони США, заявив у коментарі DW, що Сі намагався "скористатися очевидними вразливостями Трампа на цьому етапі".

За словами Боско, у Трампа "триває війна з Іраном, яка не йде за його початковим планом". "І, думаю, Сі Цзіньпін вирішив, що це слушний момент, щоб дуже сильно натиснути щодо найважливішого для них питання - Тайваню", - вважає він.

Тайванська влада побоюється, що Пекін може захопити острів силою, і значною мірою покладається на продажі американської зброї для підтримки своїх оборонних можливостей. Хоча Вашингтон офіційно розірвав дипломатичні відносини з Тайбеєм у 1979 році відповідно до політики "одного Китаю", США водночас пообіцяли "надавати Тайваню озброєння оборонного характеру" згідно із законом про відносини з Тайванем.

Наразі США готуються продати Тайбею зброю на суму 14 мільярдів доларів, проте Трамп напередодні своєї зустрічі із Сі відклав затвердження цього пакета.

Державний секретар США Марко Рубіо 14 травня - того ж дня, коли Трамп і Сі провели двогодинну закриту зустріч у Пекіні - заявив, що продаж зброї Тайваню "не був головною темою сьогоднішнього обговорення", але ця тема порушувалася раніше. Під час перельоту назад до США Трамп заявив журналістам, що ще не ухвалив рішення щодо продажу цієї зброї.

Чи готові США піти на поступки щодо Тайваню?

З огляду на те, що Трамп запросив Сі відвідати Вашингтон у вересні, є цілком ймовірним, що глава Білого дому зволікатиме з рішенням про продаж цього пакету озброєнь Тайваню до того часу. "Можливо, в адміністрації є бажання не розхитувати ситуацію перед цим візитом, і будь-які подальші продажі озброєнь можуть бути відкладені", - сказав Джон Дотсон, директор аналітичного центру Global Taiwan Institute у Вашингтоні.

У відповідь на запитання, чи обговорювали Трамп і Сі безпосередньо американські продажі зброї Тайваню в четвер, речник МЗС Китаю Ґо Цзякунь заявив, що "позиція Китаю щодо протидії продажам зброї США тайванському регіону Китаю є послідовною і чіткою".

Дерек Сізерс, старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва, також вважає, що потенційний візит Сі може вплинути на американські продажі озброєнь. "Очевидна угода тут - це Тайвань в обмін на Іран, - сказав він у коментарі DW. - І я не маю на увазі це так, що США отримують Іран, а Китай - Тайвань, а радше те, що Америка більше співпрацюватиме щодо Тайваню, якщо Китай більше співпрацюватиме щодо Ірану".

Хоча Сі не згадав Близький Схід у своїх заявах для преси у п'ятницю, міністерство закордонних справ Китаю у своїй заяві зазначило, що конфлікт "не має підстав продовжуватися" і що "судноплавні маршрути мають бути відкриті якнайшвидше".

"Китай досі допомагає Ірану, - зазначає Боско. - Вони надають технічну інформацію, матеріали для озброєння та інші речі, які сприяють розвідувальній діяльності". Боско вважає, що заклик Китаю до припинення війни з Іраном є "кроком у правильному напрямку", але "не повним рішенням".

Напруження, що назріває за лаштунками

Водночас збереження нинішнього курсу несе певні ризики для Китаю. КНР є найбільшим імпортером нафти у світі. За деякими даними, у 2024 році Китай придбав понад 90 відсотків експорту нафти Ірану, й значна частина закупівель Пекіном сирої нафти з інших країн також має транспортуватися через нині заблоковану Ормузьку протоку. Додатковим чинником, що впливає на позицію Китаю, є санкції США, запроваджені минулого тижня проти окремих осіб і компаній у КНР, зокрема комерційних супутникових операторів. Вашингтон звинувачує їх у постачанні Тегерану компонентів для озброєння, сировини та даних наведення, які використовуються для ударів по силах США в Перській затоці.

Питання американських санкцій помітно ігнорувалося під час дводенного візиту Трампа до Пекіна. І, попри намагання Трампа продемонструвати оптимізм, залишається незрозумілим, які саме конкретні кроки Китай готовий зробити, щоб допомогти США відкрити Ормузьку протоку.

"Я точно не бачу, наприклад, щоб китайський уряд погодився взяти участь у якійсь військово-морській операції з супроводу суден через Ормузьку протоку або намагався надати свої сили для спроб відкрити протоку військовими засобами", - каже Джон Дотсон.