16 травня у столиці Ісландії Рейк'явіку розпочнеться четвертий саміт лідерів 46 держав-членів Ради Європи (РЄ), головню метою якого стане обговорення ситуації, що склалася на континенті внаслідок російської агресії проти України. "Не може бути справедливого та стійкого миру без відповідальності. Ось чому Україна та відповідальність за злочини, скоєні Росією, будуть центральними для нашого саміту", - заявила напередодні генеральна секретарка РЄ Марія Пейчинович-Бурич.

Як очікується, у Рейк'явіку мають оголосити про створення механізму реєстру збитків, завданих українцям руйнівними діями російської армії у ході війни. Навіщо він потрібен і чому саме Рада Європи опікуватиметься реєстром, DW дізналася в експертів.

Перший крок до притягнення РФ до фінансової відповідальності

За останні вісім років у Раді Європи сформувалися кризові тенденції, породжені великою мірою її суперечливим відносинами з Росією, вважає старший аналітик української групи Geostrategy Володимир Денисюк. "Проте війна, розв'язана РФ проти України, стала для багатьох діячів у РЄ моментом істини, який показав, що подвійні підходи до оцінки виконання статутних принципів організації можуть призвести до катастрофи", - вважає експерт. 

Читайте також: Активи РФ для відновлення України - перший трансфер 2024 року?а

Тому у Рейк'явіку лідери 46 країн докладуть зусиль, щоб допомогти Україні подолати наслідки російської агресії і змусити Росію понести відповідальність за скоєні нею злочини, а також визначать роль, яку у цих процесах відіграватиме сама РЄ, розповідає Денисюк. За його словами, оголошення про створення реєстру збитків, які принесла війна в Україні і які мають компенсувати, є тим результатом саміту, на який особливо очікує Київ.

Створення бази даних, яка на підставі доказів фіксувала б втрати та збитки від війни в Україні, необхідна передусім для того, щоб запустити в дію механізм репарацій та відшкодувань, сказав у коментарі  DW румунський євродепутат від групи лібералів Влад Георге, який є доповідачем бюджетного комітету ЄП з питань конфіскації російських активів та відновлення України. "Компенсація за збитки, завдані Росією Україні, має першочергове значення. Це питання міжнародного правосуддя та спосіб допомогти відновленню України", - зазначив Георге.

Читайте також: Чи можна змусити Росію сплачувати репарації Україні?

За його словами, прості громадяни "не можуть і не повинні нести на собі фінансовий тягар відбудови та відновлення". Компенсація постраждалим від російської агресії має відбуватися за допомогою спеціального реєстру заявок потерпілих та комісії, яка опрацьовуватиме ці заявки та докази завданих збитків. "Оскільки планується, що для компенсаційних виплат використовуватимуться активи, конфісковані у фізичних та юридичних осіб, які перебувають під санкціями ЄС, а також у тих, хто порушує або сприяє порушенню санкцій ЄС, нам потрібен міжнародний механізм гарантування фінансової відповідальності Росії. У центрі цього компенсаційного механізму обов'язкового має бути реєстр збитків" - наголосив євродепутат. 

Читайте також: Стефанчук у Мюнхені: Рахунок за війну в Україні має отримати Путін

Угода про створення реєстру буде відкритою

Деякі деталі щодо майбутнього реєстру можна знайти у заяві України та Нідерландів про відповідальність для України, яку український президент Володимир Зеленський та нідерландський прем'єр-міністр Марк Рютте підписали 4 травня. У заяві міститься посилання на резолюцію ООН, у якій говориться про необхідність створення компенсаційного механізму "для відшкодування збитків, втрат та ушкоджень, спричинених міжнародно протиправними діями Російської Федерації в або проти України". Зеленський та Рютте погодилися, що реєстр збитків, завданих російською агресією, "розміститься у Гаазі".

Створення реєстру офіційно підтвердять на саміті в Рейк'явіку у формі розширеної часткової угоди, розповів DW професор Ліверпульського університету в Англії Костянтин Дегтярьов, який спеціалізується на законодавстві у сфері захисту прав людини. "Розширена часткова угода - це документ, який може започаткувати співпрацю в рамках Ради Європи, вона не потребує згоди всіх держав-членів РЄ, крім того, до неї можуть приєднуватися і ті країни, які не входять до складу організації", - пояснив Дегтярьов. Деталі цієї угоди наразі невідомі, але на початку року Марія Пейчинович-Бурич заявляла, що реєстр має діяти саме під егідою РЄ "з огляду на значний досвід Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у зборі доказів".

Реєстр допоможе міжнародному правосуддю

Якщо євродепутат Георге наголошує на тому, що створення реєстру збитків стане першим кроком для запуску міжнародного механізму гарантування фінансової відповідальності Росії, то професор Дегтярьов звертає увагу на важливість такого реєстру для міжнародного правосуддя. "На мою думку, передусім реєстр допоможе різним судовим органам, які займатимуться наслідками російської агресії, уже зібраними доказами. Є відоме поняття "туман війни" (цей термін означає невизначеність подій і обставин в умовах війни. - Ред.), і цей туман ускладнює розгляд справ про порушення прав людини під час війни. Якщо завдяки впровадженню реєстру з'явиться можливість встановити чіткі критерії прийнятних доказів, то це значно спростить і пришвидшить роботу інших судів", - вважає Дегтярьов.

На думку експерта, відповіді на питання щодо того, як саме функціонуватиме цей реєстр, під час саміту у Рейк'явіку не прозвучать. Найімовірніше, їх винесуть на подальші обговорення між учасниками угоди про створення реєстру, додає він.