У Києві в п'ятницю, 3 лютого, завершився 24-ий саміт Україна-Євросоюз. Ця подія стала особливою, адже багато чого сталося вперше. Це перший саміт Україна-ЄС від початку повномасштабної російської агресії. Востаннє він проходив у Києві в жовтні 2021 року. Та й взагалі вперше в історії саміт між ЄС та країною-кандидатом на вступ відбувається в умовах війни. Зустріч на найвищому рівні стала безпрецедентною ще й тому, що вперше з 24 лютого до Києва приїхало одночасно все керівництво ЄС, а Україна вперше взяла у ньому участь вже у статусі кандидата на вступ до ЄС. Центральним питанням саміту стали інтеграція України до ЄС, військова підтримка та посилення санкцій проти РФ. 

Зустрічі напередодні саміту

Прибувати на Центральний залізничний вокзал Києва високопосадові представники ЄС, серед яких президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) та очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель, почали ще за день до саміту. Їх супроводжувала ціла команда єврокомісарів.

Не гаючи часу, вони зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським та представниками українського уряду. На спільному засіданні Єврокомісії та Кабміну було підписано угоду про участь України в програмі ЄС "Єдиний ринок", а також укладено меморандум щодо стратегічного партнерства України та ЄС у сфері відновлюваних газів.

Фон дер Ляєн відвідала також Головпоштамт, де подивилася, як українці обмінюють лампи розжарювання на енергоощадні LED-лампи. Загалом на цей проєкт ЄС обіцяє надати Україні 35 мільйонів LED-ламп. Крім того, після зустрічі з першою леді України Оленою Зеленською голова Єврокомісії пообіцяла надати до 10 мільйонів євро на розробку сучасної стратегії догляду за дітьми.

Читайте також: Саміт Україна-ЄС: фон дер Ляєн виправляє помилки Меркель

Посилені заходи безпеки на саміті

У день саміту Україна-ЄС, 3 лютого, до столиці України також прибув очільник Європейської Ради Шарль Мішель. Таким чином Київ відвідала найбільша делегація з ЄС від моменту повномасштабного вторгнення Росії. Це символічне та сміливе рішення з боку лідерів ЄС, адже за черговістю зустріч на найвищому рівні мала відбуватися в Брюсселі.

Минулі саміти були масштабною подією, яка анонсувалася за багато тижнів або навіть місяців. Однак зараз формат змінився через безпекові питання. Лише за день до зустрічі журналістам повідомили час і місце саміту. Зазвичай журналісти могли спостерігати за подією онлайн у пресрумі або спілкуватися у кулуарах. Нині ж відвідати можна було лише пресконференцію, яка відбувалася в Маріїнському палаці.

Аби потрапити всередину потрібно було пройти через металошукач, показати документи та здати електронні пристрої - телефони, планшети, ноутбуки тощо. Зал, в якому проходила пресконференція, був переповнений. Тому не усім журналістам вистачило стільців, і багато хто вимушений був стояти.

Безпекові питання та підтримка України 

Пресконференція розпочалася з годинним запізненням. Володимир Зеленський подякував лідерам ЄС за візит, зазначивши, що повітряна тривога, яка лунала під час саміту, не завадила роботі. Також президент України наголосив, що проведення саміту в Києві через рік після початку повномасштабної війни доводить, що Росії "не вдасться зламати громадян України та усіх європейців".

За словами Зеленського, під час саміту в першу чергу йшлося про безпекові питання. "Росія намагається змінити ситуацію на фронті на свою користь, і щоб не допустити цього ключовим питанням для України є розширення поставок зброї з боку партнерів", - заявив український президент. При цьому Зеленський подякував ЄС за рішення виділити чергові 500 мільйонів євро в рамках Європейського фонду миру та запуск місії ЄС з підготовки військовослужбовців. Очікується, що в рамках цієї місії ще цього року пройдуть підготовку 30 тисяч українських військових.

Читайте також: Опитування: більшість німців підтримує надання танків Києву

Згідно з підписаною за результатом саміту спільною заявою, загальний обсяг допомоги, наданий Україні від ЄС, становить близько 50 мільярдів євро, включаючи фінансову, гуманітарну, екстрену, бюджетну та військову підтримку.

Голова Європейської Ради Шарль Мішель, у свою чергу, заявив про подальшу підтримку України всіма можливими способами й стільки, скільки буде потрібно. "Україна і ЄС - одна сім'я", - наголосив він. 

Своєю чергою президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення першого мільярда євро у рамках плану "Швидкого відновлення" України. "Відновлення будинків, доріг, інфраструктури, шкіл, лікарень - це щоденна робота, яку потрібно виконувати. Тому так важливо, щоб ми почали "Швидке відновлення" негайно", - сказала вона.

Також фон дер Ляєн нагадала, що з травня 2022 року Євросоюз тимчасово лібералізував торгівлю з Україною, скасувавши на рік мито на український експорт до ЄС. За її словами, цей захід "звісно буде продовжено".

Санкції проти РФ та створення спецтрибуналу

Під час саміту Україна та ЄС домовилися посилити співпрацю щодо відновлення справедливості для "усіх хто постраждав від зла РФ", наголосив Зеленський. У заяві за підсумками саміту зафіксовано спільне бачення щодо необхідності створення правового механізму для притягнення винних у злочині агресії. "Ми постійно працюємо над створенням відповідного трибуналу", - зауважив Зеленський.

Сторони також не обійшли увагою майбутній десятий пакет санкцій ЄС проти Росії. Зокрема, Україна очікує обмежень проти ядерної сфери РФ та ракетної програми. "Ми говорили про російську ракетну програму, розширення енергетичних санкцій, зокрема, на ядерну сферу, розширення персональних санкцій", - повідомив Зеленський. 

Як поінформувала президентка Єврокомісії, ЄС планує сконцентруватися на технологіях, які можуть бути використані російською воєнною машиною. "Ми дивимося глибше в складові, які були знайдені, наприклад у дронах, для того, щоб переконатися, щоб у Росії не було доступу до цих технологій", - наголосила фон дер Ляєн. ЄС, зазначила вона, планує ухвалити десятий пакет санкцій до 24 лютого.

Згідно із спільною заявою за підсумками саміту, ЄС також пообіцяв активізувати роботу щодо використання заморожених активів Росії для підтримки відновлення України та відшкодування збитків, завданих російською агресією.

Переговори про вступ до ЄС розпочнуться вже цього року?

Окремою темою саміту стала подальша інтеграція України до ЄС, зауважив Зеленський. "Попри повномасштабну війну прогрес в імплементації Угоди про асоціацію є очевидним. На сьогодні вже виконано 72 відсотки наших зобов'язань", - повідомив український президент.

Один з підсумків саміту Україна-ЄС - згода Брюсселя вже навесні оцінити рівень виконання Києвом семи рекомендацій щодо проведення реформ, які Україна отримала разом із статусом кандидата на вступ до Євросоюзу. Досі ЄС відмовлявся надати таку оцінку раніше жовтня 2023 року, що робило неможливим розпочати у 2023 році переговори про вступ до ЄС. "Уперше в нашій спільній заяві саміту зафіксовані наміри розпочати переговори про вступ до ЄС. Мета - почати переговори вже цього року", - наголосив Зеленський.

Ще одним із важливих результатів саміту український державний лідер назвав прогрес у питанні інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. "Ми схвалили план пріоритетних дій на 2023–2024 роки. Його реалізація зробить Україну де-факто членом Євросоюзу на рівні секторів економіки: промисловість, аграрний сектор, енергетика, цифрові послуги, транспорт, фінансова сфера, митниця", - пояснив Зеленський.

Читайте також: Обшуки, звільнення й підозри: боротьба з корупцією чи шоу для ЄС?

Реформи в Україні - багато зроблено, але відпочивати зарано

Європейські гості позитивно оцінили прогрес у втіленні реформ в Україні, які доводиться реалізовувати в умовах війни. Як наголошується в підсумковій заяві саміту, ЄС "визнав значні зусилля, які Україна продемонструвала протягом останніх місяців" у виконанні семи критеріїв Єврокомісії. Зокрема, прогрес у забезпеченні незалежної та ефективної роботи антикорупційних інституцій та приведенні медіа-законодавства України у відповідність до законодавства ЄС щодо аудіовізуальних медіа-послуг. Також ЄС привітав намір України отримати оцінку Венеційської комісії щодо закону про національні меншини.

Водночас Брюссель нагадав про необхідність впровадження судової реформи відповідно до рекомендацій Венеційської комісії. А саме реформи Конституційного Суду та процедури відбору політично незалежних і кваліфікованих суддів Конституційного Суду.

Попри те, що Україні відпочивати на шляху реформ ще зарано, Фон дер Ляєн визнала, що глибоко вражена чіткістю, якістю і швидкістю тих перетворень, які вже втілено. "Це феноменально", - наголосила президентка Єврокомісії.