Незважаючи на різні погляди в ЄС на те, як краще вибудовувати відносини з Росією, досі "стратегічна дискусія" Євросоюзу про РФ проходила за відсутності якихось помітних спорів. Друга частина цієї дискусії на найвищому рівні в ЄС у Брюсселі 24-25 червня також обіцяла бути доволі тихою. Однак за день до початку саміту все змінилося.

Німеччина і Франція пропонують діалог з Росією

Основою для дискусії мали стати рекомендації Єврокомісії та глави європейської дипломатії Жозепа Борреля. Про жодну революцію у відносинах з Росією у них не йшлося, вони містили лише пропозиції, як посилити політику щодо Москви.

Читайте також: Три чарівних слова: як Боррель хоче посилити політику ЄС щодо Росії

Утім, Берліну цього було мало. І за підтримки Парижа, Німеччина внесла свої пропозиції. Вони були частиною робочого процесу й тому не мали стати публічними. Одна з пропозицій полягала у пошуку форматів діалогу з Росією, "у тому числі на рівні лідерів". Таке брюссельське бюрократичне формулювання може звучати безвинно, але насправді така ідея політично вибухонебезпечна, й про неї одразу ж дізналися журналісти. Річ у тому, що до 2014 року саміти ЄС-Росія відбувалися регулярно. Але у відповідь на анексію українського Криму та конфлікт на Донбасі, Брюссель заморозив більшу частину співпраці з РФ, включно з самітами.

Як у ЄС сприйняли ідею саміту з Володимиром Путіним

У багатьох ця ідея викликала нерозуміння. Прем'єрка Естонії Кая Каллас зазначила, що пропозиція Берліна і Парижа стала для неї несподіванкою, причому не з приємних. За її словами, попереднє обговорення РФ було "дуже хорошим". "Ми всі погодилися, що Росія - це велика загроза, вона більш агресивна. Я не розумію, що тепер відбулося, звідки ця пропозиція", - дивувалася вона і нагадала про сумний досвід візиту Борреля до Москви у лютому.

Читайте також: Пастка і приниження: як у Європарламенті сварили Борреля за візит до Москви

Глава уряду Польщі Матеуш Моравецький висловив думку, що відновлення діалогу на найвищому політичному рівні можливе лише якщо Росія припинить свою "агресивну політику". А його нідерландський колега Марк Рютте зауважив, що не проти зустрічі президентів Європейської Ради Шарля Мішеля та Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) з президентом РФ Володимиром Путіним. "Але особисто я не буду брати участі у зустрічі Європейської Ради з Путіним".

З тих лідерів країн ЄС, які захотіли висловитися публічно, однозначно ідею саміту з Росією підтримав лише канцлер Австрії Себастіан Курц (Sebastian Kurz).

Як Меркель і Макрон обґрунтовували ідею саміту ЄС-Росія

Свою позицію канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) спробувала пояснити під час виступу вранці 24 червня у Буднестагу. Вона заявила, що Євросоюз повинен "шукати прямих контактів з Росією та російським президентом", адже це, на її думку, - єдиний варіант розв'язання конфліктів. Обґрунтувала вона такий погляд "відповідальністю" перед країнами "Східного партнерства", зокрема Україною та Білоруссю.

Чому Німеччина та Франція виступили зі своїми пропозиціями лише зараз, хоча стратегічна дискусія триває вже давно? Причиною став саміт президента США Джо Байдена з Путіним. Меркель заявила, що Євросоюзу теж треба "створювати формати для розмов" з Путіним. Президент Франції Еммануель Макрон також вказав на нещодавній саміт у Женеві. А на думку Курца, Євросоюз, який географічно розташований ближче до РФ, не може просто "дивитися, як США і Росія ведуть діалог". "І багато тем, наприклад Україна чи інші, стосуються нас більше, ніж США", - додав канцлер Австрії.

У Києві ж дотримуються протилежного погляду. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба того ж дня перебував з візитом у Брюсселі. Він розкритикував ідею відновлення самітів до того, як буде "прогрес з боку Росії". На його думку, такий крок підірве ефективність санкцій і буде стимулом Росії не імплементувати мінські угоди. На запитання про те, чи консультувався Берлін або Париж з Києвом щодо цієї ініціативи, Кулеба відповів заперечно.

ЄС відкритий до діалогу з Росією, але саміту з Путіним не буде

Саміт 24 червня видався дуже напруженим. Він почався на дві години раніше, ніж зазвичай, через участь у ньому генереального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, і тривав майже 13 годин, до 2-ї години ночі. Обговорення Росії лідери ЄС залишили наостанок і витратили на нього три години.

У підсумку про жоден саміт з Путіним не домовилися. Європейська Рада, тобто лідери ЄС, ухвалили комюніке, де заявили про відкритість Євросоюзу "вибірковій взаємодії" з Росією у таких питаннях, як клімат, охорона здоров'я, Сирія чи Лівія. "У цьому контексті Європейська Рада вивчить можливості форматів і умов діалогу з Росією", - зазначається у комюніке.

При цьому в підсумкову декларацію увійшли й інші німецько-французькі пропозиції, які залишилися непоміченими. А саме, саміт Євросоюзу "наголосив на необхідності твердої та скоординованої відповіді ЄС і його держав-членів на подальші ворожі, незаконні та підривні дії Росії". Для цього лідери ЄС дали завдання Єврокомісії та Боррелю "надати варіанти для додаткових обмежувальних заходів, включно з економічними санкціями".

Третя пропозиція Берліна також знайшла підтримку всередині ЄС. А саме, Європейська Рада наголосила на необхідності поглиблювати та активізувати політичні й економічні зв'язки з країнами "Східного партнерства", куди входить і Україна, з метою посилити їхню стійкість до різноманітних загроз.

Саміт ЄС з Путіним: мужній крок чи хибний сигнал?

Хоча після першого дня саміту й була запланована пресконференція Шарля Мішеля й Урсули фон дер Ляєн, її скасували. Зробити заяви для преси вночі захотіли лише керівники Німеччини, Литви та Бельгії.

Меркель дискусію про Росію назвала "дуже детальною та непростою". За її словами, тепер шукатимуть "формати та умови, за яких можна вести діалог". "Ми не змогли домовитися, що ми негайно зустрінемося (з Путіним. - Ред.) на найвищому рівні. Але для мене важливо, що формат діалогу залишається і над ним працюють. Я особисто хотіла би більш мужнього кроку, але і так добре", - заявила Меркель.

У свою чергу, президент Литви Гітанас Науседа назвав дискусію "жорсткою", але зазначив, що задоволений її результатом. За його словами, діалог - "хороша ідея", але вести його без червоних ліній і попередніх умов стало би "хибним сигналом" як для ЄС, передусім країн Балтії, так і для країн-партнерів, які були би "надзвичайно розчаровані" таким кроком. Очевидно, що в першу чергу він мав на увазі Україну.

На цьому стратегічна дискусія щодо Росії не завершилася, бо в комюніке йдеться, що лідери ЄС повернуться до цього питання.