У Росії не передбачено посаду віце-президента, але глава МЗС Сергій Лавров виглядає так, ніби виконує схожі функції. Принаймні - у зовнішній політиці. На саміті в Індії, який пройде 9 та 10 вересня, Росію представлятиме не президент, а міністр закордонних справ. До цього, в серпні, Лавров заміняв Володимира Путіна на саміті БРІКС у Південно-Африканській Республіці.

В експертних колах давно лунали припущення, що Путін не поїхав до ПАР, побоюючись арешту через ордер, виданий навесні 2023 року Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі через звинувачення в незаконній депортації дітей під час війни РФ в Україні. Кремль ці звинувачення відкидає, юрисдикцію суду не визнає. ПАР підписала Римський статут, на підставі якого діє МКС, і має видавати розшукуваних.

Читайте також:Крок до "трибуналу Путіна": у Гаазі розслідують агресію проти України 

Не лише ордер на арешт Путіна

Ордер на арешт вважає головною причиною відмови від поїздки Путіна до ПАР також і німецький політолог Фелікс Ріфер (Felix Riefer), автор книги про зовнішню політику Росії. У випадку Індії, яка не визнає юрисдикцію МКС, причина виглядає менш очевидною. "Індія вважається (у Росії) ненадійною", - припустив Ріфер у розмові з DW. За його словами, хоча між Індією та Росією є тісні зв'язки з часів СРСР, але Індія також "співпрацює із Заходом, пов'язана із США, зокрема закупівлями зброї". 

ПАР та Індія - не єдині країни, від поїздки до яких нещодавно відмовився Путін. За даними ЗМІ, у серпні очікувався його візит до Туреччини, але в результаті президент РФ прийняв турецького колегу, Реджепа Таїпа Ердоґана, в Сочі. На цьому тлі деякі оглядачі називають аспект безпеки як можливу причину відмови Путіна від польотів у країни, які він може вважати небезпечними, зокрема з урахуванням нещодавньої загибелі в катастрофі літака власника ПВК "Ваґнер" Євгена Пригожина. Ріфер вважає такі порівняння "спекуляцією", але зауважує, що єдиною країною, куди найближчим часом готовий вирушити президент Путін - Китай. Візит туди очікується у жовтні.

Востаннє президент Росії особисто брав участь у самітах БРІКС та G20 у 2019 році, тобто ще до пандемії коронавірусної хвороби. Його остання особиста зустріч із президентом США Джо Байденом була у червні 2021 року в Женеві. До речі, тоді ж, восени 2021 року, Путін і лідер Китаю Сі Цзіньпін не приїхали особисто на саміт G20, а обрали формат відеозв'язку. Тепер обидва не приїдуть на зустріч в Індії.

Читайте також: Німецька преса про конференцію у Джидді: сигнал на адресу Путіна

"Лавров - виконавець волі Путіна"

Чи означає вимушена чи добровільно обрана самоізоляція Путіна на міжнародній арені посилення глави МЗС Сергія Лаврова?

73-річний Лавров - один із найдавніших соратників президента Путіна. 2024 року він відзначатиме 20-річний ювілей беззмінного перебування на посаді міністра закордонних справ. Це рекорд для міністра від часу приходу Путіна до влади. Колишній посол США в Росії Джон Салліван в інтерв'ю журналу Foreign Policy у січні 2023 року сказав, що Путін цінує Лаврова за те, що той "ефективний" і "дуже досвідчений і розумний".

До російського вторгнення Лаврова цінували і на Заході, каже політолог Фелікс Ріфер, але, на його думку, глава МЗС РФ поставив свою репутацію під питання, підтримавши "політику переорієнтації російського режиму".

Ріфер не вірить в особливу роль глави МЗС як фактичного заступника Путіна на самітах на кшталт БРІКС або G20: "Лавров нічого не вирішує в російській зовнішній політиці, він чекає на вказівки Путіна і не проводитиме самостійну зовнішню політику". Ріфер зазначає, що глава російської дипломатії не був посвячений у підготовку відкритого вторгнення РФ до України. За даними видання Financial Times, Лавров дізнався про це лише за кілька годин.

Схоже оцінив главу російського МЗС і колишній посол Німеччини в Росії Рюдіґер фон Фріч (Rüdiger von Fritsch). "Лавров був і залишається виконавцем волі Путіна, - сказав дипломат DW. - Він талановитий, розумний, але без масштабу Громико (глава МЗС СРСР. - Ред.)".

Проте політолог Ріфер вважає, що відмова Путіна від міжнародних поїздок матиме наслідки для російської зовнішньої політики: "Це посилює ізоляцію Росії, і залежить від того, які в Лаврова будуть рамки для переговорів". Загалом він називає це "сигналом слабкості" російського керівництва, але проявом впливу таких міжнародних інституцій, як МКС у Гаазі, які традиційно вважалися "відносно безсилими".