Розпочавши війну проти України, президент Росії зіштовхнувся із запровадженими західним світом жорсткими обмежувальними заходами, що руйнують економіку Росії та різко знижують рівень життя росіян. Рейтингове агентство Fitch прогнозує, що внаслідок вторгнення в Україну російська економіка скоротиться у 2022 році на 8 відсотків, а рівень інфляції сягне 18 відсотків.

Міжнародні резерви Центробанку Росії станом на 18 лютого 2022 року становили 643,2 мільярдів доларів США. У результаті санкцій країн Великої сімки (G7) заморозили близько половини золотовалютних резервів ЦБ РФ приблизно на 300 мільярдів доларів.

Міжнародні кредитні системи Mastercard, Visa, American Express та японська JCB призупинили діяльність у Росії. За їхніми картками, випущеними російськими банками, стало неможливо розплачуватись за кордоном, а також оплачувати покупки в іноземних онлайн-магазинах та сервісах. Усередині Росії картки Visa і Mastercard працюватимуть, поки не спливе термін їхньої дії.

Платіжні системи Western Union та PayPal припинили діяльність у Росії. Те ж саме стосується їхніх прямих конкурентів Wise і Remitly. А в PayPal також заявили, що "з початку вторгнення допомогли зібрати понад 150 мільйонів доларів для благодійних організацій, які підтримують зусилля щодо ліквідації наслідків війни в Україні".

Євросоюз та США заборонили ввозити до Росії готівкові євро та долари. Обмеження поширюються на "продаж, постачання, передачу та експорт банкнот до Росії або будь-якій фізичній або юридичній особі, організації або органу в Росії". Під дію заборони потрапляють уряд та Центробанк РФ.

ЄС та США відключили низку банків РФ від міжнародної банківської системи SWIFT. Вона обслуговує близько 11 тисяч установ із більш ніж 200 країн світу. SWIFT не здійснює переказів і не зберігає кошти, але дозволяє банкам надсилати та отримувати інформацію про фінансові операції у безпечній формі. Єдиними у світі прикладами повного відключення від SWIFT є Іран та КНДР.

США ухвалили рішення заборонити поставки нафти, газу та вугілля з Росії. До цього заходу приєдналися Австралія та Канада. Про бажання повністю відмовитися від імпорту нафти та нафтопродуктів з РФ до кінця 2022 року оголосила влада Великобританії, Німеччини та Польщі. Євросоюз планує повністю відмовитися від імпорту російських енергоносіїв до 2030 року.

Найбільший енергетичний концерн Німеччини на тлі війни проти України заявив про припинення закупівель природного газу у російських компаній. Водночас концерн не планує продавати свою частку обсягом 15,5 відсотка в газопроводі "Північний потік-1", яким газ з РФ поставляється до Європи вже понад 10 років.

Найбільші транснаціональні нафтогазові компанії - TotalEnergies, Shell, BP - відмовляються купувати нафту в Росії після завершення термінових контрактів. При цьому в TotalEnergies заявили, що надалі постачатимуть до Європи скраплений природний газ із російського заводу "Ямал СПГ" доти, доки уряди Європи вважають, що російський газ потрібен.

Країни Євросоюзу, Албанія, Норвегія, Великобританія, Канада, США та інші держави закрили свій повітряний простір для російських літаків. Заборона поширюється на будь-які повітряні судна, експлуатовані авіаперевізниками з РФ, а також ті, що перебувають у власності російських фізичних чи юридичних осіб.

Авіаконцерни Airbus і Boeing, а також бразильський авіавиробник Embraer припинили постачання запчастин та підтримку російських авіакомпаній. У Росії станом на сьогодні експлуатують загалом 332 літаки Boeing, 304 літаки Airbus, що становить близько двох третин російського авіапарку. Компанія S7 використовує 17 лайнерів Embraer.

Російсько-французька компанія PowerJet, що випускає двигуни SaM146 для літака Superjet 100, оголосила про зупинення своїх контрактних зобов'язань у зв'язку із санкціями щодо авіаційного сектора РФ. Компанія повністю припиняє постачання запчастин для SaM146, техпідтримку та ремонт двигунів, включаючи повернення раніше відремонтованих, а також надання їх у лізинг.

У Росії у лізингу перебувають майже 780 літаків, у тому числі 515 іноземних. Згідно з рішенням ЄС, їх усі потрібно було повернути компаніям до 28 лютого. Крім того, Бермудські острови, де розташована більшість лізингових компаній, вже анулювали льотні сертифікати всіх зареєстрованих там літаків, що унеможливлює їхні польоти поза межами повітряного простору Росії.

П'ять із шести найбільших контейнерних судноплавних компаній світу - Maersk, MSC, CMA CGM, Hapag-Lloyd та Ocean Network Express - призупинили всі контейнерні перевезення до Росії, за винятком основних продуктів харчування, медикаментів та гуманітарної допомоги. Китайська COSCO поки що продовжує працювати з Росією.

Великобританія заборонила експорт морського та навігаційного обладнання до Росії. Крім того, країна закрила свої морські порти для суден, пов'язаних із РФ. Вони зможуть заходити в порт лише у разі аварії, а також за безпосередньої загрози життю членів екіпажу або навколишнього середовища. До цього заходу приєдналися Канада, Норвегія та литовський порт Клайпеда.

На прохання України Лісова опікунська рада (FSС) заборонила торгівлю сертифікованою деревиною з Росії та Білорусії. Після цього рішення від використання у своєму виробництві російської деревини відмовилися окремі компанії, серед яких IKEA, Metsa Group, Store Enso.

Виробники автомобілів Ford, General Motors, Jaguar, Volvo, Renault, Honda, Porsche, BMW, Land Rover, Mercedes-Benz та Citroen призупинили всі продажі та операції в Росії. Про припинення всього постачання та виробництва на своїх заводах в Росії оголосили Toyota і концерн Volkswagen, який володіє марками машин Volkswagen, Skoda, Audi, Lamborghini, Bentley та Ducati.

"Велика четвірка" нафтосервісних компаній - Halliburton, Schlumberger, Baker Hughes та Weatherford - призупинили роботу в Росії. Вони виробляють обладнання для буріння свердловин та обслуговують нафтопроводи. У Росії клієнтами цих компаній були "ЛУКОЙЛ", "Газпромнефть", "Роснефть" та інші.

Група компаній Johnson & Johnson, найбільший світовий виробник товарів для здоров'я та догляду за тілом, спочатку заявила про тимчасове припинення реклами, інвестицій та клінічних досліджень на території Росії, а пізніше і про повну зупинку постачання своєї продукції до РФ.

Знімок із міста Буча, події у якому Володимир Зеленський назвав геноцидом українського народу. Їх засудили і лідери зарубіжних країн та міжнародних організацій. Після відходу російських військ тут виявлено тіла сотень убитих мешканців. Фотографії з Бучі та інших місць у Київській області, які йдуть далі у фотохроніці війни в Україні від 4 квітня, містять сцени жорстокості, насильства та смерті.

Жителі Бучі, які вижили - свідки воєнних злочинів, розслідування яких вже розпочала влада України.

Вбиті мирні жителі Бучі, 3 квітня.

Тіла вбитих мешканців Бучі, деякі з жертв - зі зв'язаними за спиною руками, 3 квітня.

Убитий мирний житель зі зв'язаними за спиною руками у Бучі, 3 квітня.

Розстріляна людина біля велосипеда на узбіччі дороги біля міста Буча, 3 квітня.

Тіло вбитої людини у під'їзді будинку в Бучі, 3 квітня.

Місце масового поховання у Бучі, 3 квітня.

Супутниковий знімок траншеї для масового поховання біля церкви у Бучі, 31 березня.

Місце масового поховання біля церкви у Бучі, 3 квітня.

На місці масового поховання у Бучі, 3 квітня.

Масове поховання у Бучі, 3 квітня.

Двоє вбитих мешканців Бучі, 3 квітня.

Убитий мирний житель у Бучі, 3 квітня.

Тіло людини, убитої російськими солдатами. Буча, 3 квітня.

Тіла людей, вбитих посеред дороги у Бучі, 2 квітня.

Тіло вбитого мирного жителя на дорозі біля Бучі, 2 квітня.

Вбитий мирний житель Київської області, 3 квітня.

Тіло вбитого чоловіка у Бучі, 3 квітня.

Українські солдати на одній із вулиць у Бучі після визволення міста, 2 квітня.