Перші санкції Заходу за дії Росії проти України не змусили чекати на себе довго. У відповідь на визнання незалежності самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" та рішення про введення туди військ РФ влада Німеччини 22 лютого зупинила сертифікацію газопроводу "Північний потік-2". Великобританія запровадила санкції проти наближених до Кремля російських бізнесменів, а також низки російських банків. Євросоюз обговорює санкції щодо фінансового сектора та всіх російських громадян, причетних до останніх рішень Москви. Однак яких заходів і в якій послідовності слід вживати та чи буде їх достатньо, щоб зупинити агресію Росії проти України?

Зупинити "Північний потік-2" було легше, ніж здавалося

У Заходу є зовсім небагато часу - "вікно, можливо, всього у кілька годин, упродовж яких потрібно показати рішучу реакцію", вважає Яніс Клуґе (Janis Kluge), експерт берлінського фонду "Наука та політика" (SWP). У Росії, на його думку, вже готові сценарії подальшого розвитку подій, і не можна виключати початку великої та кривавої війни, якій потрібно неодмінно запобігти.

"Захід останніми тижнями дуже напружено працював над виробленням спільного курсу на стримування Росії. Москві ще не до кінця зрозуміло, наскільки серйозними будуть санкції. Як частково - і самому Заходу. Мені здається, зараз дуже важливо дати чіткий сигнал, що Захід готовий піти далеко", - каже Клуґе.

Якщо санкції, навпаки, будуть слабкими, то й тактика відлякування не спрацює, застеріг Клуґе в інтерв'ю DW. Рішення Берліна щодо заморожування процесу сертифікації "Північного потоку-2" аналітик SWP оцінив позитивно та відзначив, що те, що багато років вважалося неможливим, уможливилось. Аналітик SWP не виключив, що це стало сюрпризом для Кремля, на що, на його думку, може вказувати твіт заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, в якому той пригрозив європейцям високими цінами на газ.

"Зрозуміло, не виключено, що жодні санкції не зупинять Путіна. Але зараз санкції є практично єдиним інструментом політики Заходу, не беручи до уваги військових засобів. Однак іти військовим шляхом до НАТО, як на мене, ніхто не готовий", - зауважив Клуґе.

Західна спільнота пообіцяла відповісти санкціями на нове порушення суверенітету України з боку Росії та тепер стоїть перед викликом, зазначає Ульріх Кюн (Ulrich Kühn) з Інституту з вивчення миру та безпекової політики в Гамбурзі (IFSH): "Питання, яке зараз постало, - які санкції та коли". Замороження "Північного потоку-2" видається Кюну адекватним кроком зараз. "Замороження не означає повної відмови. Але Німеччина сигналізує: подальша ескалація означатиме, що цей трубопровід не буде введений в експлуатацію ніколи". Щодо допомоги Києву Кюн зауважив, що зараз "найважливіше - сфокусуватися на тому, як зупинити подальшу агресію Росії проти України".

Росія "попрощалася з міжнародними нормами"

Те, що сталося в Москві протягом 21-22 лютого, - визнання Росією незалежності самопроголошених республік на Донбасі - експерт Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер (Stefan Meister) називає "прощанням Росії з усіма міжнародними нормами". З ним погоджується і Яніс Клуґе: "Виникла абсолютно нова ситуація. Росія вийшла не тільки з мінських угод, а й перебуває тепер в іншій позиції щодо України та Європи". "Фундаментальним розривом у чинній європейській структурі безпеки" називає події Ульріх Кюн.

Опитані аналітики скептично налаштовані щодо можливостей Заходу вплинути на Москву. "На Заході, як мені здається, досі не до кінця розуміють ту гру, до якої їх долучили", - вважає Штефан Майстер. Ні європейці, ні американці, на його думку, не готові до жорстких військових дій з боку Росії та до того, що Москва більше не орієнтується на міжнародне право, але при цьому "не готові давати адекватну відповідь - ні ментально, ні за допомогою військових засобів чи санкцій". Майстер переконаний, якщо у відповідь на дії Кремля не запровадять достатньо жорсткі санкції, то російське керівництво "забере ще більше".

Читайте також: Визнання "ЛДНР": у ЄС назвали акти міжнародного права, які порушила РФ

"Німеччині час переосмислити свою зовнішньополітичну роль"

Попередні заходи, яких вживав Захід у відповідь на анексію Криму та агресивні дії на сході України, Майстер вважає недостатніми. "Вся політика санкцій західного світу, як і всі дипломатичні зусилля ні до чого не призвели. Путін робить те, що хоче, намагаючись заново перебудувати всю європейську безпекову структуру і тим самим глобальну безпеку", - додав аналітик DGAP.

Незважаючи на те, що Путін сигналізує, що його неможливо зупинити, Захід все одно має сьогодні показати сильну реакцію, вважає Штефан Майстер. "Ми бачимо, що Росія готується до санкцій і до того, щоб заплатити високу ціну (за свої дії. - Ред.). Можливо, що раціональним шляхом або погрожуючи серйозними економічними збитками до Путіна не достукатися. Але говорити з ним доведеться, і необхідно продовжити політику відлякування, навіть якщо у такий спосіб вдасться досягти меншого, ніж хотілося б", - зауважив Штефан Майстер.

На тлі кризи у відносинах із Росією ФРН має нарешті переосмислити свою зовнішньополітичну роль, переконаний Яніс Клуґе. "Упродовж найближчих тижнів і місяців у країні мають пройти широкі дебати про роль Німеччини у світі. П'ять тисяч шоломів, якими ми хотіли допомогти Україні, досі ще не у Києві. Вся ця історія створює дуже негативне уявлення про дієздатність Німеччини", - зауважив аналітик, маючи на увазі резонансне рішення міноборони ФРН. На його думку, Берліну настав час попрощатися з уявленням про те, що Німеччина може ухилятися від участі в конфліктах. "Цей час минув. Німеччина за допомогою не тільки санкцій, а й інших жорстких заходів має робити більший внесок у підтримку безпеки в Європі та показувати Росії її межі".