Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора у п’ятницю, 27 вересня оприлюднили повідомлення про підозру у пособництві в збройній агресії голові Центробанку РФ Ельвірі Набіулліній.

"Зібрана доказова база свідчить, що Центральний банк Російської Федерації сприяв підготовці агресивної війни проти України та продовжує її забезпечувати", - зазнчається в повідомленні української спецслужби.

Порятунок економіки як сприяння війні

Текст підозри, який є в розпорядженні DW, посилається на регуляторну та монетарну політику Банку Росії останніх 10 років, в якій українські правоохоронці вбачають злочинні дії. Зокрема, попри формальну політичну незалежність політика російського центробанку, за твердженням СБУ та ОГП, слугувала агресії Кремля спочатку в Криму, потім на Донеччині і Луганщині та зрештою і в межах повномасштабного вторгнення та окупації інших регіонів.

Зокрема, розробка і впровадження навесні 2014 року в Росії національної системи платіжних карт "МИР" розцінюється українськими правоохоронцями як спосіб обходу міжнародних санкцій, що призвели до відключення платіжних систем Visa, Mastercard та American Express спочатку в окупованому Криму, а потім і по всій Росії. Так само як і створення Системи передачі фінансових повідомлень (СПФС) - альтернативи системі міжбанківських переказів SWIFT, від якої російські банки відключили після повномасштабного вторгнення.

"Усвідомлюючи, що ці та інші обмежувальні заходи (з боку міжнародної спільноти. - Ред.)… можуть підсилюватися і врешті змусити вище військово-політичне керівництво відмовитися від мети захопити територію України… Набіулліна вчинила низку дій, які дозволили продовжувати вести агресивну війну проти України", - зазначено в документі.

Серед таких дій - розгортання "польових установ" Банку Росії на окупованих територіях, обмеження валютних операцій на внутрішньому ринку та кредитні канікули для "учасників СВО", що, на думку слідчих, сприяли мобілізації у РФ. Окремо у підозрі згадуються двосторонні угоди між центробанками РФ та Ірану, укладенні впродовж 2023-2024 років, як стверджується в тексті підозри, для обходу санкцій та закупівлі зброї для війни проти України.

Економістка воєнного стану

Це вже друга підозра щодо Ельвіри Набіулліної в Україні. В січні 2023 року СБУ та генпрокуратура обвинуватили голову російського центробанку в посяганні на територіальну цілісність України через низку рішень щодо закриття на окупованих територіях українських банківських установ, відкриття російських та впровадження розрахунків у рублях. В рамках цього ж розслідування за цією ж статтею отримав голова правління підконтрольного державі російського "Промсвязьбанку" Петро Фрадков.

Та на відміну від попередніх звинувачень, ведення агресивної війни, в якому тепер підозрюють Набіулліну в Україні, - міжнародний злочин, визначений Римським статутом, та має переслідуватись усіма країнами, що його ратифікували. 

Набіулліну, яка працює в російських керівних державних структурах з кінця 1990-их років вважають досвідченою економісткою та однією з небагатьох "ліберальних технократів" в системі державного управління. Її публічні виступи у чорному вбранні навесні 2022 року чимало оглядачів сприймали як приховану незгоду із вторгненням в Україну та породили чутки про можливу відставку. Однак того ж року президент Володимир Путін та Держдума РФ призначили Набіулліну на третій термін на чолі Центробанку. Впродовж 2022-2023 років вона потрапила до санкційних списків України, США, Великобританії та низки інших країн.

Мільярди як знаряддя злочину

У повідомленні про підозру Ельвірі Набіулліній окремо згадуються  золотовалютні резерви Центробанку РФ. Використання їх для підтримки курсу рубля, стабілізації економіки та компенсації втрат дозволяє військово-політичному керівництву РФ уникати соціальної напруженості, а значить - робить знаряддям злочину агресії, зазначено у документі.

"Кошти, які перебувають на рахунках російського Центробанку, відкритих в іноземних юрисдикціях, фактично є одним із інструментів ведення війни. Ідеться про майже 300 мільярдів доларів США, які завдяки міжнародним партнерам України заблоковані по всьому світу", - додає пресслужба СБУ у поширеному в п'ятницю пресрелізі.

Підозра Набіулліній, за задумом українських правоохоронців, може відкрити можливості для арешту закордонних активів Банку РФ в рамках кримінального розслідування, пояснив DW один із учасників української слідчої групи на умовах анонімності. Передусім, за його словами, йдеться про понад 200 мільярдів євро в облігаціях та інших цінних паперах на рахунках бельгійського депозитарію Euroclear. Рішення про їхню заморозку нині раз на пів року ухвалює консенсусом Рада ЄС. Утім, Київ вимагає не тільки більш довготривалого арешту, але й конфіскації цих активів задля покриття збитків від війни.

У Єдиному держреєстрі судових рішень міститься низка ухвал Шевченківського районного суду Києва за травень-вересень 2024 року в рамках справи Набіулліної, які вимагали від Euroclear розкрити дані щодо російських активів, зокрема, їхню точну вартість. Ці рішення були передані в Бельгію в рамках міжнародного кримінального співробітництва, однак відповіді на них українських органам так і не надійшло.