Уранці 2 вересня в соцмережах та ЗМІ з'явилася інформація про перестрілку між співробітниками Служби безпеки України (СБУ) та Головного управління розвідки (ГУР) міністерства оборони на вулиці Шумського в Дніпровському районі Києва. Мешканці навколишніх будинків повідомляли, що спостерігали за протистоянням двох силових структур прямо під своїми вікнами. Національна поліція перекрила вулицю, а згодом на місце прибули працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) і керівник спецпідрозділу СБУ "Альфа". Пізніше стало відомо, що внаслідок конфлікту постраждало щонайменше троє співробітників ГУР.

Передісторія: зникнення Каплунова

1 вересня в "Російському добровольчому корпусі" (РДК), що є добровольчим формуванням із громадян РФ у складі оперативно-бойового формування "Спецпідрозділ Тимура" у структурі ГУР, заявили, що заступника командира з бойової роботи Степана Каплунова у дворі його будинку викрали невідомі. Увечері 2 вересня адвокат Каплунова повідомив, що його клієнта вже відпустили, але місце його перебування не відоме.

А вже 3 вересня сам Каплунов розповів Radio NV, що його викрали ще 23 серпня і дев'ять діб утримували на двох об'єктах, увесь час позбавляючи можливості бачити, де він перебуває, а перші дві доби інтенсивно допитували. За його словами, йому закидали комунікацію з представниками ФСБ РФ. Пізніше Каплунов записав у Telegram-каналі РДК відео, де заявив, що СБУ за допомогою його викрадення намагалася дискредитувати заступника командира "Спецпідрозділу Тимура" Дмитра Іванова та голову ОП Кирила Буданова.

Версія СБУ: запобігання замаху ФСБ

СБУ пояснила конфлікт по-своєму. Там заявили, що оперативним шляхом у межах контрдиверсійної роботи отримали інформацію про підготовку замаху на одного з лідерів російського опозиційного руху, який прибув до України на День незалежності. Замах нібито готувала ФСБ Росії. До підготовки злочину, за версією СБУ, був залучений заступник командира РДК.

Спецслужба стверджує, що в телефоні Каплунов знайшли листування з представником ФСБ, за завданням якого він мав отримати грошову винагороду не лише за ліквідацію опозиціонера, а й інших військовослужбовців Сил оборони. У відомстві опублікували відео, на якому Каплунов у чорних окулярах на камеру каже, що із ним зв'язалась особа із РФ, яка діяла на користь ФСБ, і що його намагалися завербувати задля ліквідації бійців Сил оборони та інших осіб. При цьому адвокат Степана Каплунова Тарас Боровський заявив "Українській правді", що запис зробили в неволі під тиском, катуваннями й погрозами вбивства.

В СБУ ці закиди не прокоментували, лише зазначили, що Степан Каплунов визнав факт контактів із ФСБ і погодився співпрацювати зі слідством, тому запобіжний захід щодо нього не застосовували. Це, стверджує служба, допомогло встановити інших причетних до підготовки злочину. Саме під час невідкладних слідчих дій, спрямованих на збір і фіксацію доказів у цій справі, за версією СБУ, і виник конфлікт із представниками ГУР, який перейшов у стрілянину. Відомство назвало ситуацію "абсолютно неприпустимою" й наголосило, що такого статися не мало.

В ГУР заявляють про кампанію з дискредитації

У відповідь на публікації про інцидент ГУР поширило заяву про цілеспрямовану кампанію з дезінформації. За версією відомства, її організатори планують залучати медіа, блогерів і Telegram-канали із сумнівною репутацією, зокрема за фінансову винагороду. Відомство наголосило, що воєнна розвідка й підрозділи ГУР продовжують виконувати бойові та спеціальні завдання з відсічі російської агресії.

Своєї версії того, хто саме стоїть за ймовірною кампанією і чи пов'язана вона безпосередньо з конфліктом 2 вересня, у ГУР не навели. "Наша версія буде, я сподіваюся, найближчим часом теж озвучена. Ну, не можемо ми зараз цього говорити, тому що ми з величезною повагою ставимося до своїх колег і бойових побратимів", - сказав DW представник ГУР Андрій Черняк.

Президент вимагає розслідування, парламент - звіту

Президент України Володимир Зеленський назвав ситуацію, яка виникла між СБУ й ГУР, "абсолютно ганебною". За його словами, Генпрокуратура та ДБР мають з'ясувати та перевірити всі свідчення та заяви. Президент додав, що керівники обох служб повинні ухвалити відповідні кадрові рішення щодо учасників інциденту, а в обох відомствах має бути проведено внутрішні розслідування. "Стріляти тут, в Україні, можна тільки в російських окупантів для захисту України. Жодна інша перестрілка ніколи не буде сприйматися нашою державою як щось таке, що комусь дозволено", - додав Зеленський 2 вересня.

Того ж вечора він підписав указ про звільнення Олега Храмова з посади начальника Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБУ, яку той обіймав із 2023 року. Причин звільнення в указі не наведено.

Керівник Офісу президента, колишній керівник ГУР Кирило Буданов заявив українським ЗМІ, що "ніхто не має права безкарно викрадати військовослужбовців, відкривати вогонь на вулицях наших міст, віддавати та виконувати злочинні накази".

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки викликав представників СБУ та ГУР і заслухає їхні пояснення щодо стрілянини. За підсумками очікується звіт у парламенті, повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час засідання 3 вересня.

Визначити межі повноважень різних спецслужб

Перестрілка між представниками двох силових структур може свідчити про конкуренцію всередині спецслужб, вважає політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян. В умовах війни це особливо небезпечно, оскільки конфлікти між структурами, які мають гарантувати безпеку держави, безпосередньо впливають на довіру суспільства, сказав він у коментарі DW. "Як на мене, це класична ситуація конкуренції спецслужб у сірих зонах груп впливу і, можливо, за ресурси. Таким ресурсом стали в тому числі колцентри, які працювали по ворогу. І ми бачимо, що зараз ця проблема дуже гостра і з нею держава вирішила нарешті боротися по-серйозному", - зазначив експерт.

На думку політолога, найбільша небезпека таких конфліктів полягає не лише у можливих наслідках для роботи самих відомств. Вони можуть підривати довіру українців до інституцій, які відіграють важливу роль у забезпеченні стійкості суспільства під час війни. Тому він вважає збереження репутації спецслужб питанням національної безпеки, адже вона є одним із елементів загальної довіри до держави та віри суспільства у спроможність України перемогти у війні.

На думку експерта, нинішня ситуація показала необхідність чіткіше визначити межі повноважень різних українських спецслужб. "Перше слово тут, звісно, за президентом. Друге - це парламентський контроль за розвідувальною спільнотою України. Є профільний комітет, є відповідні механізми, які мали б бути ефективніше задіяні й, зокрема, посилені нормативно. Бо інакше спецслужби під час війни, які не мають належного цивільного контролю, безперечно, схильні до того, що їх може "заносити на повороті", - вважає Олег Саакян.

Ситуація навколо СБУ та ГУР свідчить про серйозні проблеми у взаємодії українських спецслужб, вважає колишній заступник голови СБУ Андрій Левус. Він зазначає, що конфлікти між структурами траплялися й раніше, проте вони не доходили до такого "гучного" рівня. "Це колапс управління", - сказав Левус в ефірі "Еспресо". Він наголосив, що особливо небезпечним цей конфлікт є під час війни, адже він шкодить Україні та може бути використаний Росією.