Двоє активістів руху "Демократичний вибір Казахстану" обвинувачують СБУ в нападі й погрозах депортацією за координацію протестів на батьківщині. Спецслужба говорить про "ознаки можливого незаконного перебування".
Реклама
Співробітники Служби безпеки України провели "профілактичні бесіди" з двома шукачами політичного притулку з Казахстану, повідомили у понеділок, 10 січня, на прес-конференції в Києві самі казахстанські активісти - Заманбек Тлеулієв та Елдос Насіпбеков. За їхніми словами, представники СБУ погрожували їм депортацією з України через координацію протестів на батьківщині.
Як розповів Тлеулієв, представники української спецслужби чекали на нього біля київської квартири в четвер ввечері, 6 січня. Він повертався додому і розмовляв телефоном з Насіпбековим. Оперативники не представились і погнались за ним, коли він почав тікати під'їздом. Намагаючись зупинити активіста, вони начебто вибили йому чотири зуби.
"Сусідам хотіли показати мене, як терориста, - стверджує переконує Тлеулієв. - А мені чітко сказали, що прийшли, тому що ми координуємо мирні протести і що депортують мене в Казахстан". Далі Тлеулієв розповів, що, злякавшись нападу, двічі викликав наряд поліції, але після розмови з працівниками спецслужби патрульні, за його словами, відмовились йому допомагати.
Елдос Насіпбеков стверджує, що інша група оперативників СБУ завітала до нього за кілька хвилин після Тлеулієва. Перелякавшись, він записував візит на відео, а сусідів попросив викликати поліцію. Спецслужбісти начебто вимагали від активіста припинити опозиційну діяльність, примусили записати відмову на відео і дати розписку.
"Казали, якщо я припиню займатись політикою, то зможу далі жити нормальним життям в Україні. Вони не застосовували до мене силу, але чинили психологічний тиск", - каже Насілбеков.
Речник Служби безпеки України Артем Дехтяренко підтвердив DW інформацію про візит оперативників до казахський активістів. "Враховуючи поточну ситуацію в Казахстані, Служба безпеки України у межах своїх повноважень вживає комплекс заходів, зокрема й оперативних. (…) Саме з цією метою відбувається перевірка та спілкування з окремими громадянами Казахстану. Тобто, іде звичайна робота", - наголошується в письмовій відповіді спецслужби.
Реклама
Дехтяренко не зміг відповісти на запитання DW щодо службової перевірки законності дій співробітників СБУ. Спецслужба заперечує тиск на активістів і стверджує, що розмови відбувались без порушень і в рамках чинного законодавства.
У той же час адвокат казахстанських мігрантів Дмитро Моргун стверджує, що вже подав заяви про злочини оперативників СБУ і чекає на відкриття справи Державним бюро розслідувань. "Ми також чекаємо на реакцію з боку омбудсменки Людмили Денисової", - додав він.
"Оскільки певні особи мають ознаки незаконного перебування на території України, підготовлено відповідні матеріали, які будуть передані в Державну міграційну службу", - вказано у заяві СБУ.
Натомість Заманбек Тлеулієв та Елдос Насіпбеков запевняють, що перебувають в Україні законно. До Києв вони приїхали кожен окремо ще 2019 року та попросили політичного притулку. Заяву Насіпбекова, за його словами, Державна міграційна служба досі не розглянула. Тлеулієв визнає, що отримав відмову, однак має дозвіл на тимчасове проживання, який зберігає свою чинність до розгляду апеляції.
Обидва чоловіки не приховують, що останні тижні займаються дистанційною координацією протестів у Казахстані, їхні номери телефонів були вказані як контакти "Демократичного вибору Казахстану" - опозиційного руху створеного 20 років тому бізнесменом та ексміністром Мухтаром Аблязовим. Аблязова, який останні роки живе у Франції, на батьківщині обвинувачують у розкраданні коштів БТА Банку, яким він керував, та замовному вбивстві власника іншого банку Ержана Татишева.
Людмила Козловська - українська правозахисниця, президентка фундації "Відкритий діалог" - розповіла, що разом з Тлеулієвим та Насіпбековим займалася ідентифікацією поліцейських та інших силовиків, залучених до розгонів протестів у Казахстані.
Російські військові у Казахстані
02:02
Казахстан: від мирних протестів до збройного протистояння
Після хвилі протестів ситуація в Казахстані залишається вкрай напруженою. Надходять повідомлення про багатьох загиблих і поранених. У фотогалереї DW - світлини з місць подій.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Від невдоволення до масових протестів
Невдоволення різким стрибком цін на зріджений газ, яким заправляють авто, за лічені дні перетворились у Казахстані на масові антиурядові протести, які переросли в збройні сутички з правоохоронцями. На фото: будівля мерії в Алмати після штурму мітингарями 5 січня 2022 року.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Остання крапля
1 січня ціни на автомобільний газ у Казахстані підскочили відразу на 100 відсотків. Першими на вулиці вийшли жителі міст Актау (фото) та Жанаозен, що на заході Казахстану, де 90 відсотків усіх авто працюють на зрідженому газі. На мітингах протестувальники вимагали повернути колишні ціни на автогаз до 50 тенге (10 євроцентів) за літр.
Фото: Zhanbyrbaevkz/TASS/dpa/picture alliancev
Під тиском вулиці
Після того, як акції протесту почали охоплювати й інші міста, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв (архівне фото) опублікував твіт з вимогою негайно розібратись у ситуації. Уряд відразу заявив про відновлення старої ціни на зріджений газ. Згодом президент відправив кабмін у відставку. Але протести не вщухали.
Фото: Alexei Nikolsky/Kremlin/REUTERS
Ситуація виходить з-під контролю
Вкрай тривожні новини надійшли з Алмати, де тисячі людей у середу, 5 січня, спробували взяти штурмом мерію й інші адміністративні будівлі. На фото: підпалене демонстрантами в Алмати поліцейське авто.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Запах горілого
Після перестрілки казахські військові взяли під контроль головну площу Алмати - площу Республіки, повідомляють ЗМІ. За словами очевидців, у місті відчувається сильний запах горілого, багато закладів і магазинів розграбовані, зокрема й крамниці зброї. На фото: 6 січня у центрі Алмати після сутичок мітингувальників з правоохоронцями.
Фото: AFP /Getty Images
Жертви з обох сторін
За офіційними даними, внаслідок сутичок загинули 18 правоохоронців. Крім того, "десятки нападників ліквідовано", повідомила поліція в Алмати. Отже, серед цивільного населення є, очевидно, чимало жертв. Більше двох тисяч людей було затримано.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Більше тисячі постраждалих
За словами першого заступника міністра охорони здоров'я Казахстану Ажара Гініята, внаслідок протестів постраждало більше тисячі осіб, 400 осіб госпіталізовано, 62 людини перебувають в реанімації. На фото: спалена пожежна машина перед однією з адміністративних будівель в Алмати.
Фото: AFP /Getty Images
Досі небачені за масштабами протести
Протести в Казахстані з його авторитарним режимом досі були рідкісним явищем. Останні події є найбільшою кризою для президента Токаєва, котрий у 2019 році змінив на президентській посаді багаторічного державного лідера Нурсултана Назарбаєва. 81-річний Назарбаєв й надалі має статус єлбаси (глави народу), хоча з посади голови Ради безпеки Токаєв його усунув.
Фото: Mariya Gordeyeva/REUTERS
Військові в центрі Алмати
Президент Токаєв запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни до 19 січня з комендантською годиною з 23-ї до 7-ї години. Протестувальників він назвав "терористами" і звернувся по допомогу до Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ), до складу якої входять, крім Казахстану, також Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.
Фото: STR/REUTERS
Росія відправляє війська
Росія вже відрядила до Казахстану своїх десантників (на фото, 6 січня) як частину контингенту ОДКБ. Як повідомляється, завдання іноземних військових полягатиме в захисті важливих державних та військових об'єктів.
Фото: Russian Defence Ministry/AFP
Наказ стріляти на ураження
У п'ятницю, 7 січня, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав правоохоронним органам та армії наказ відкривати вогонь на ураження без попередження по учасниках акцій протесту, яких він назвав "бандитами та терористами".