"Він готує різанину в Косово" - під таким заголовком нещодавно вийшов сербський таблоїд "Інформатор". Поруч із заголовком - фотографія прем'єр-міністра Косова Альбіна Курті. За даними газети "Вечірні новини", для цього влада Косова залучила навіть снайперів, котрі нібито мали усунути провідних політиків сербської меншини в Косові.

Такі роздуті повідомлення цих двох газет - не виняток, адже тепер майже вся сербська преса нагнітає аналогічними матеріалами атмосферу війни з Косовом, не надаючи при цьому жодних перевірених доказів для своїх тверджень. Виняток становлять кілька незалежних ЗМІ, що не перебувають під контролем президента Александара Вучича.

Увесь цей медійний галас відбувається на тлі напруженості в і без того непростих відносинах між Косовом і Сербією. Рівень ворожнечі зріс після того, як косовський уряд вирішив запровадити нові правила в'їзду в Косово для людей з сербськими особистими документами й для автомобілів з сербськими номерними знаками. Згідно з цими правилами, серби при в'їзді в Косово мали отримувати тимчасові косовські документи, а сербські номерні знаки автомобілів мали замінити на косовські протягом певного часу. Сербія вже багато років практикує такі підходи щодо косовських громадян. Тому уряд Косова під керівництвом прем'єр-міністра Альбіна Курті неодноразово наполягав на тому, щоб до обох сторін застосовувалися однакові правила.

Побоювання щодо Росії

Щоправда, дещо згодом запровадження цих заходів знову тимчасово призупинили. Проте відтоді ситуація залишається вкрай напруженою. Тож деякі оглядачі побоюються, що існує реальна небезпека війни на Західних Балканах. Дехто не виключає сценарію, за якого Росія може скористатися напруженістю і відкрити за допомогою свого традиційного союзника - Сербії - ще один фронт, щоб відвернути увагу від її агресивної війни проти України.

Читайте також: Верховній Раді пропонують визнати незалежність Косова

Сербія - єдина країна-кандидат в члени ЄС, що не приєдналася до санкцій проти Москви. Хоча ця балканська країна засудила російську агресію і голосувала за резолюції проти Росії в Організації Об'єднаних Націй, але президент Вучич, який одноосібно править країною вже десять років, і надалі балансує між cходом і заходом, немов канатоходець на линві.

Наскільки реальна сьогодні можливість нової війни там, де в 1990-х роках з кровопролиттям розпалася соціалістична Югославія? І чи дійсно Сербія піде на ризик нового зіткнення з НАТО, попри військову присутність останнього в Косово і Боснії, а також те, що такі країни, як Чорногорія і Хорватія, самі є членами Північноатлантичного альянсу?

Привид повсюдних загроз

"Політичні еліти в цьому регіоні наживаються на націоналізмі та створюють для цього розраховану напруженість", - визнає Младен Лісанін з сербського Інституту політичних досліджень (IPS). Жодна зі сторін не зацікавлена у війні. Але гра з вогнем може вийти з-під контролю в будь-який момент, каже політолог.

Справді, тиждень за тижнем сербська преса застерігає від фатальних загроз для сербів і Сербії. Якщо вірити таким наративам, то ці небезпеки часом чигають у Хорватії, іноді в Боснії, іноді в Чорногорії, але насамперед у Косові. Ця колишня сербська  провінція оголосила свою незалежність від Сербії в 2008 році, але влада в Белграді й надалі цього не визнає. Росія і Китай також не визнають незалежність Косова. Але Косово отримує підтримку Заходу, хоча п'ять членів ЄС не визнають його як незалежну державу.

Читайте також: Через ембарго ЄС Сербія з листопада не зможе отримувати нафту з РФ

Нинішня суперечка про посвідчення особи та номерні знаки - давно назрілий крок для уряду  Курті, але також обурлива провокація для багатьох сербів. Коли ці заходи були запровадили на початку серпня, серби встановили барикади на дорогах у північній частині Косова. Сербська армія підвищила свою боєготовність, косовська сторона також направила спеціальні поліційні підрозділи, пролунало кілька пострілів. Це був новий раунд брязкання зброєю та гри м'язами, який незабаром може повторитися. Бо після тимчасового призупинення цих заходів уряд Курті планує запровадити їх остаточно на початку вересня.

 

Добрі відносини Сербії з НАТО

"Кому б не спало на думку напасти на нас - ми захистимо Сербію, і, що більш важливо, ми переможемо", - сказав Вучич в нещодавній промові. Вучич, що має практично необмежену владу, любить наголошувати, наскільки сильною стала армія - і наскільки велика в тому його заслуга.

Читайте також: Косово має намір подати офіційну заявку на статус кандидата до ЄС

Офіційно Сербія вважається нейтральною у військовому плані. В останні роки армія регулярно проводить маневри не тільки з Росією, але і з країнами НАТО. За останні два десятиліття армію реформували за західними стандартами, а також сербські військові беруть участь в ініціативі НАТО "Партнерство заради миру". Співпраця з НАТО працює добре.

Однак більшого від Сербії щодо співпраці з НАТО очікувати не варто. "Вступ Сербії до НАТО - абсолютно нереальна ціль, тому що більшість електорату проти цього. Це був би великий ризик для будь-якої політичної еліти", - визнає політолог Лісанін.

Згідно з опитуваннями, від 80 до 90 відсотків сербів виступають проти вступу в НАТО. Ще не загоїлася рана від бомбардувань НАТО в 1999 році. До того ж ця тема часто експлуатується головними ЗМІ в Сербії. Тоді військова операція НАТО мала на меті змусити сербські війська вийти з Косова, але при цьому загинуло чимало сербських і косовських цивільних осіб.

"Сербські політики поводяться лицемірно: з одного боку через бульварну пресу вони ведуть невпинну кампанію проти НАТО, а самі тим часом нишком розширюють співпрацю з Альянсом", - говорить Майя Б'єлос з Белградського Центру політики безпеки. Однак високий рівень співпраці з Сербією  охоче замовчується і на Заході, вважає політологиня.

Косово і Сербія: ніхто не хоче війни

Як і більшість інших експертів, Б'єлос не вважає, що справді дійде до війни. У регіоні Західних Балкан правлячі політики постійно симулюють кризи, щоб самим їх розрядити й мати змогу постати тоді в якості "факторів стабільності". За словами Б'єлоса, ЄС бере участь у цій політиці так званих "стабілократій". Критики звинувачують Брюссель в тому, що протягом багатьох років він приділяв більше уваги стабільності, ніж демократії в регіоні.

Читайте також: ФРН і Австрія хочуть прискореного вступу балканських країн до ЄС

"Саме тому ми можемо очікувати напруженості в регіоні, але не збройних конфліктів", - говорить Б'єлос. "Спільна політична, дипломатична і військова відповідь Заходу на російське вторгнення також показує балканським політикам, яку жахливу ціну вони заплатять, якщо зроблять щось подібне".