Під час відкриття сесії ПАРЄ українська делегація, яка прибула до Страсбурга повним складом, планує оскаржити повноваження делегації Росії.
Реклама
У понеділок, 25 січня, після річної перерви, спричиненої пандемією COVID-19, відновлює роботу Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ). Зимова сесія однак відбудеться у так званому гібридному форматі, що передбачає як особисту, так і дистанційну присутність членів національних делегацій. Кожен, хто заходитиме до будівлі Палацу Європи, повинен буде здати експрес-тест на COVID-19.
Парламентська делегація України ухвалила рішення взяти особисту присутність у сесії та прибула до Страсбурга повним складом. Під час відкриття сесії, коли відбувається формальне затвердження повноважень національних делегацій, українські депутати та парламентарі з Литви, Латвії, Естонії та Грузії планують ініціювати процедуру оскарження повноважень делегації Росії. Про це DW повідомила голова делегації України Марія Мезенцева.
Чому і як можуть оскаржити повноваження
Для того, щоб це зробити, необхідно, щоб щонайменше 30 депутатів від п'яти країн підвелися зі своїх місць у залі чи повідомили про це головуючого у формі онлайн. Один із депутатів має оголосити підстави такого оскарження. Згідно з регламентом ПАРЄ, причинами для оскарження можуть бути процедурні проблеми або істотні підстави. Такими вважаються порушення статті 5 Статуту РЄ, у якій йдеться про те, що кожна країна-член має поважати принцип верховенства права та гарантувати всім своїм громадянам захист їхніх прав та основних свобод.
Якщо ініціатива знаходить необхідну підтримку, то питання підтвердження повноважень розглядатиме моніторинговий чи регламентний комітет ПАРЄ. У своїй резолюції комітет може рекомендувати асамблеї підтвердити повноваження, не підтвердити їх або підтвердити з обмеженнями.
Російську делегацію позбавляли права голосу у квітні 2014 року після анексії Криму. Після того ці санкції кілька разів продовжувалися, оскільки Росія відмовлялася виконати вимоги кількох резолюцій ПАРЄ, серед яких були припинення анексії Криму та збройної агресії на Донбасі. На знак протесту делегація Держдуми відмовилася брати участь у сесіях ПАРЄ, а Москва припинила виплати своєї частини внеску до бюджету Ради Європи.
Реклама
Заради принципу
Щоб повернути російську делегацію в ПАРЄ у червні 2019 року асамблея внесла зміни до свого регламенту, які скасували усі серйозні санкції проти національних делегацій у вигляді позбавлення права голосу, виступів та представництва в асамблеї. Чітких згадок про те, яким же чином можна карати делегацію країни-порушниці, у регламенті немає. Радше за все, може йтися, наприклад, про заборону членам делегації призначатися доповідачами або входити до складу моніторингових місій ПАРЄ.
Ймовірність того, що ПАРЄ, яка так довго і складно шукала можливості безумовно повернути у сесійну залу російських депутатів, не підтвердить або якимось чином обмежить права делегації РФ, досить низька. Марія Мезенцева не захотіла розкривати DW усі деталі стратегії щодо оскарження повноважень делегації Росії, яку "української депутати розробляли спільно зі своїми партнерами у ПАРЄ", проте наголосила, що "існує стійке розуміння у необхідності такого кроку".
Дебати довкола дебатів
Ще однією інтригою нинішньої сесії ще навіть до її початку стала теми нагальних дебатів, які комітети, політичні групи або національні делегації пропонують Бюро ПАРЄ внести до порядку денного. Серед них опинилося кілька резонансних. Так, правовий комітет рекомендував обговорити арешт та затримання російського опозиціонера Олексія Навального, українська делегація - порушення прав людини в Криму під час пандемії COVID-19, а російська делегація запропонувала дебати щодо дискримінації російської мови в Україні.
Зрештою, під час засідання Бюро ПАРЄ, яке відбулося напередодні сесії, було вирішено внести до порядку денного дебати щодо справи Навального. Але правовий комітет ПАРЄ пропонував провести їх за процедурою термінових, що передбачає ухвалення резолюції. Проте Бюро ПАРЄ понизило їхній рівень, надавши їм статус поточних. Отже, у четвер, 28 січня, депутати лише обговорять події довкола справи Навального, проте жодних рекомендацій російській владі від імені ПАРЄ з цього приводу ухвалено не буде.
Смерть за ґратами - ким був критик Путіна Олексій Навальний (фотогалерея)
Олексій Навальний - один із найвідоміших опозиціонерів Росії та лідер численних протестів проти Володимира Путіна - помер у колонії 16 лютого 2024 року. Основні факти з його біографії - у фотодобірці DW.
Фото: Evgeny Feldman/Meduza via AP
Обличчя російської опозиції
Колишній юрист Олексій Навальний, пішовши у політику, став одним із найбільш відомих облич російської опозиції. Популярність здобув 2008 року завдяки блогу, присвяченому випадкам зловживання службовим становищем представниками російської влади та найбільших державних компаній країни. Опубліковані ним викриття навіть призвели до відставок, що рідкість у російській політиці.
Фото: picture-alliance/dpa/TASS/V. Sharifulin
Суперечливі парламентські вибори
2011 року Олексія Навального вперше заарештували на 15 діб за акції протесту перед Державною Думою у Москві. Причиною протестів стали повідомлення у соціальних мережах про фальсифікацію голосування на парламентських виборах, на яких перемогла партія влади "Єдина Росія". Після звільнення Навальний пообіцяв продовжити вести простестний рух.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Stenin
Друге ув'язнення
Через рік після повернення Володимира Путіна у президентське крісло, у 2013 році, опозиціонера знову затримали та засудили - цього разу до п'яти років ув'язнення за обвинуваченням у розкраданні майна компанії "Кировлес". Утім, уже наступного дня він був звільнений за рішенням Верховного суду. Пізніше його все ж засудили до умовного строку.
Фото: Reuters
Розширення антикремлівської платформи
Попри проблеми з правосуддям Навальному дозволили взяти участь у виборах мера Москви 2013 року. Голосування завершилося для нього другим місцем після провладного кандидата Сергія Собяніна. Цей результат був сприйнятий як величезний успіх та став каталізатором опозиційного руху в Росії.
Фото: picture-alliance/dpa
Курс на соцмережі
Через антикремлівську риторику шлях на провладне телебачення Росії для Навального був закритий. Це змусило його активізувати свою діяльність у соціальних мережах та на своєму блозі. Його красномовство, ефектний підбір потрібних слів та вдала іронія на адресу Путіна та його оточення забезпечили йому велику підтримку серед російської молоді.
Фото: Alexei Navalny/Youtube
Ще одне засудження умовно
Між тим у 2014 році суд Москви визнав Навального і його брата Олега винними у шахрайстві в особливо великих розмірах у справі Yves Rocher. Олексія Навального засудили до 3,5 позбавлення волі умовно з випробувальним терміном 5 років. У серпні 2017 року призначений Навальному випробувальний термін був продовжений до кінця грудня 2020 року.
Фото: picture-alliance/dpa/Korotayev Artyom
Президентські амбіції
У грудні 2016 Навальний оголосив про формальний початок своєї кампанії на виборах президента Росії у березні 2018 року. Утім, нові звинувачення в корупції, які його прихильники називають політично мотивованими, поставили хрест на його шансах взяти участь у перегонах.
Фото: Getty Images/AFP/K. Kudryavtsev
Рішення ЄСПЛ
2016 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення, визнавши порушення права Навального на чесний суд у процесі щодо "Кировлеса". Попри те, що Верховний суд Росії скасував вирок, за яким опозиціонер мав відсидіти п'ять років у в'язниці, у 2017 році суд у тому ж Кірові знову засудив Навального, тепер уже до умовного строку.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Kudenko
Найбільші протести в Москві за шість років
У лютому 2017 року протести в десятках російських міст завершилися арештами понад тисячі демонстрантів, зокрема й Навального. Протести, які називають найбільшими у Москві з 2012 року, почалися після публікації Навальним даних, які начебто доводять зв'язок тодішнього прем'єра Росії Дмитра Медведєва із імперією нерухомості загальною вартістю в мільярди євро. 15 днями потому Навального звільнили.
Фото: picture-alliance/AP Photo/Evgeny Feldman for Alexey Navalny's campaign
Напади й насильство
У квітні 2017 року Навального облили зеленкою і пошкодили око, внаслідок чого політик опинився у лікарні. Роговиця ока була пошкоджена назавжди. Навальний звинуватив російську владу в створенні перепон для лікування за кордоном через умовне ув'язнення за звинуваченням у корупції. Лише завдяки втручанню голови Ради з прав людини при президенті Росії йому вдалося виїхати до Іспанії на операцію.
Фото: picture-alliance/AP Photo/E. Feldman
Повторні арешти
2018 року Навальний опинився за ґратами на 30 діб. Після його звільнення у вересні на нього чекав новий 20-денний арешт. У квітні 2019 року ЄСПЛ визнав Росію винною у порушенні прав Навального під час процесу щодо "Кировлеса", коли політик протягом майже всього 2014 року перебував під домашнім арештом.
Фото: Reuters/M. Shemetov
Отруєння за ґратами
У липні 2019 року, через кілька тижнів після звільнення з-під чергового 10-денного арешту, Навального кинули за ґрати на 30 діб за порушення сурових російських законів про масові зібрання. Натомість політик звинуватив російську владу в отруєнні його алергенною речовиною під час відбування покарання.
Фото: picture-alliance/AP Photo/navalny.com
Обшуки та заморожені активи
Станом на грудень 2019 року Навальному вдалося заручитися підтримкою мільйонів прихильників завдяки соцмережам та Youtube. У штабквартирі очолюваного ним Фонду боротьби з корупцією провели обшуки, а його знову заарештували. Співробітники фонду розповіли, що влада хотіла конфіскувати їхнє технічне обладнання. У березні 2020 року Навальний повідомив, що рахунки його та його родини були заморожені.
Фото: Reuters/FBK Handout
У комі після чаю в аеропорту
20 серпня 2020 року речниця Навального повідомила, що політику раптово стало зле у літаку, після того як він випив чаю в аеропорту. Літак здійснив екстрену посадку, після чого його доставили до лікарні в Омську, де він, за даними медиків, перебував у комі та був підключений до апарату штучного дихання. Команда Навального заявила, що його отруїли, та нагадала про попередні напади на політика.
Фото: DW
Замах на життя Навального - у хід пустили "Новачок"
22 серпня 2020 року Навального доставили для лікування в Берлін у клініку Charité. 19 діб він перебував у штучній комі. У цей час експерти Бундесверу провели токсикологічний аналіз проб, узятих у політика, і виявили в них сліди отрути "Новачок". Ці висновки підтвердили також лабораторії у Швеції та Франції та експерти ОЗХЗ. Москва заперечує всі звинувачення у причетності до замаху на Навального.
Фото: Imago Images/V. Filippov
Санкції Євросоюзу щодо Росії за отруєння Навального
Із Charité Навального виписали 23 вересня 2020 року, після чого він кілька місяців перебував у Німеччині на реабілітації. Через отруєння Навального з ініціативи ФРН і Франції ЄС запровадив санкції щодо кількох чиновників з адміністрації президента, ФСБ та міноборони РФ. Під санкціями опинився і НДІ органічної хімії і технологій, у якому, як припускають, у часи СРСР створили отруту "Новачок".
Фото: Alexey Navalny/Instagram
Повернення до Росії - знову за ґрати
Навальний повернувся з Берліна до Москви 17 січня 2021 року. Літак із ним мав приземлитися в аеропорту "Внуково", де зібралися тисячі прихильників опозиціонера, однак сів у "Шереметьєво", де його затримали. 18 січня Хімкінський суд присудив йому 30 діб арешту за поданням Федеральної служби виконання покарань, що просить замість умовного реальне покарання Навального за вироком у справі Yves Rocher.
Фото: Navalny Life youtube channel via AP/picture alliance
Умовний термін замінили на реальний
2 лютого 2021 року суд у Москві замінив умовний термін покарання Олексію Навальному у справі "Ів Роше", який становив 3,5 року, на реальний. Суддя визнала опозиціонера винним у порушенні зобов'язань за умовним покаранням, накладеним на нього у цій справі у 2014 році. Враховуючи те, що Навальний майже рік перебував під домашнім арештом, у колонії він проведе два роки і вісім місяців.
Фото: Simonovsky District Court/REUTERS
Нові обвинувачення - багаторічний термін
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну на тлі жорстких висловлювань Навального на адресу влади РФ і різкої критики війни його переслідування не припинилося. 26 квітня 2023 політик повідомив, що проти нього порушено нову кримінальну справу - за статтею КК "Тероризм". Згодом Московський міський суд засудив Олексія Навального до 19 років позбавлення волі в колонії особливого режиму.
Фото: Evgeny Feldman/Meduza via AP
Смерть за ґратами
16 лютого 2024 року управління Федеральної служби виконання покарань повідомило про смерть Олексія Навального. Він помер у виправній колонії №3 у селищі Харп в Ямало-Ненецькому автономному окрузі. За твердженням російських тюремників, під час прогулянки Навальному стало погано, він втратив свідомість, лікарі швидкої допомоги констатували його смерть. Навальному було 47 років.