Перетворивши всесвітньовідомий собор Святої Софії у Стамбулі на мечеть, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган взявся за іншу колишню православну церкву в цьому місті. 21 серпня Ердоган підписав указ, згідно з яким мусульманські богослужіння віднині проводитимуться і в монастирі Хора у Стамбулі, до ансамблю якого входить візантійська церква Христа Спасителя в Полях. Як і собор Святої Софії, монастир Хора є частиною Світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Споруда, розташована у стамбульському районі Фатіх, була збудована у VI столітті за часів Візантійської імперії і перетворена на мечеть у 1511 році після захоплення Константинополя турками-османами. А у 1945 році уряд Турецької республіки присвоїв церкві статус музею, після чого її відкрили для туристів.

Читайте також: Собор Святої Софії у Стамбулі: музей закривається, мечеть відкривається

Колишня церква Христа Спасителя славиться своїми унікальними і добре збереженими фресками й мозаїками. Останніми днями у соцмережах можна було побачити багато відеороликів, на яких видно довгі черги перед музеєм. Судячи з усього, багато хто хоче востаннє побачити твори мистецтва, перш ніж указ Ердогана набуде чинності - адже очікується, що візантійські фрески після цього завісять шторами.

Стамбул - культурна столиця Туреччини

Рішення Ердогана перетворити музей Хора на мечеть може спричинити новий виток напруженості. Аналогічні дії турецького президента щодо собору Святої Софії у липні 2020 року вже викликали шквал критики в усьому світі.

Глава Константинопольської православної церкви патріарх Варфоломій, зокрема, заявив, що собор є одним із найважливіших об'єктів культурної спадщини і належить не тільки його безпосереднім власникам, але і "всьому людству". Стурбованість зміною статусу собору висловили і в Москві, а також у Всесвітній раді церков, Ватикані та Європарламенті.

Читайте також: Папа Римський "сповнений болю" через рішення Ердогана щодо Софійського собору

Схожої реакції варто очікувати й зараз. Голова Асоціації підтримки фондів грецьких громад (Rumvader) Лакі Вінгас шкодує через це рішення Ердогана. Стамбул - культурна столиця Туреччини, і його культурне розмаїття не можна ставити під сумнів, підкреслює Вінгас у розмові з DW.

Усе більше греків залишають Стамбул

На думку голови Rumvader, безкомпромісна позиція турецької влади сприятиме подальшій маргіналізації національних і релігійних меншин у країні. За його словами, багато молодих жителі Туреччини з міграційним корінням тепер усе частіше шукають роботу за кордоном.

"За останні 15 років до Стамбула переїхало багато греків. Вони успішно інтегрувалися і роблять свій внесок у життя суспільства. Те, що зараз багато хто розмірковує про повернення до Греції, викликає у мене занепокоєння", - зізнався Лакі Вінгас.

Політичний маневр Ердогана

Мистецтвознавець Осман Ерден також розцінює дії Ердогана як замах на культурно-історичну спадщину Стамбула. Статус музею, який протягом десятиліть зберігався за собором Святої Софії та монастирем Хора, був ознакою того, що у Стамбулі шанують усе його історичне минуле без винятків, вважає Ерден.

"Цей статус ніколи не був спрямований проти Османської імперії або ісламу", - підкреслює він і нарікає на те, що історія Стамбула з кожним днем дедалі сильніше політизується. Це несправедливо щодо історичного минулого міста, зазначає мистецтвознавець.

Читайте також: Пристрасті довколо Храмової гори - боротьба культур в Єрусалимі

Антропологиня Айше Чавдар вважає перетворення колишніх християнських церков на мечеті політичним маневром. "На муніципальних виборах у червні 2019 року кандидат від партії Ердогана програв у Стамбулі представнику опозиції. Тепер президент і його прихильники, вочевидь, шукають інші способи залишити у місті свій слід", - пояснює вона.

І додає, що тим самим влада посилає населенню чіткий сигнал: дивіться, мовляв, ми все ще тут. За словами Чавдар, це матиме далекосяжні наслідки: політикам, які в майбутньому замінять Едогана і його уряд, буде вкрай складно дати процесові ісламізації задній хід.