Коли лунають постріли, Фархаду доводиться вдаватися до брехні: він бере на руки свого трирічного сина і починає розповідати переляканому хлопчику, що поруч святкують весілля і стріляють у повітря, згідно з афганською традицією, на честь нареченого і нареченої. "Мій син ще не розуміє, що відбувається в нашій країні. Він просто лякається від гучних звуків", - розповідає Фархад.

Насправді чоловіка звати по-іншому. Його справжнє ім'я DW відомо. Уже багато років редакція підтримує з ним контакт. Зараз Фархад щодня пише в чаті у Facebook про те, як у нього справи і якою є ситуація в Кабулі.

Чоловік - один з тисячі афганців, які з 2016 року були депортовані з Німеччини до Афганістану. Коли Фархад потрапив до ФРН, він був ще неповнолітнім. У нього вбили батьків, тож до Німеччини він тікав сам. На території ФРН він не скоював жодних злочинів, хоча німецьке міністерство внутрішніх справ саме цим пояснювало депортацію афганців. Але прохання про отримання притулку, яке подав Фархад, не було задоволено навіть попри підтримку його німецьких друзів.

Читайте також: Колишній афганський міністр працює в Німеччині кур'єром

Афганців продовжували висилати на батьківщину до приходу талібів

Так само, як Фархад, тисячі афганців щорічно марно намагаються отримати притулок в Німеччині. Близько 7000 рішень за такими клопотаннями було винесено тільки в період з січня до липня 2021 року. У 60 відсотках випадків прохання про надання притулку було відхилено, незважаючи на ситуацію з безпекою в Афганістані, що вже тоді постійно погіршувалася. Тільки 11 серпня - за чотири дні до взяття талібами Кабула - міністерство внутрішніх справ ФРН припинило депортацію афганців на батьківщину.

Незважаючи на постійну критику з боку, перш за все, правозахисних організацій, німецький уряд довгий час вважав, що Афганістан - досить безпечна країна, аби відправляти назад її громадян. Нині у ФРН мешкають 30 тисяч афганців, які не отримали статус біженця і мають повернутись на батьківщину.

Читайте також: Таліби обіцяють ФРН випускати афганців з країни після 31 серпня

"Якщо таліби дізнаються, що я жив в Німеччині, вони мене вб'ють"

Те, що пише Фархад, звучить гірко. Він зізнається, що вже тоді відчував, як Німеччина кинула його напризволяще. І зараз знову. Ті, хто, як і Фархад, одного разу були депортовані на батьківщину в Афганістан, зараз практично не мали шансів вилетіти з країни в рамках евакуації. Чоловік у відчаї: "Якщо таліби дізнаються, що я жив в Німеччині, вони мене вб'ють".

Афганці, які, як і Фархад, якийсь час мешкали у Німеччині, а потім були депортовані, з захопленням влади талібами перебувають у більшій небезпеці, ніж решта жителів країни, підтверджує Абдул Джафар: "Я зустрічався з багатьма з тих, хто повернувся, у кого залишилися, наприклад, татуювання на руках, на шиї або на інших видимих ​​частинах тіла. Для талібів це абсолютно неприпустимо". Багато з тих, хто повернувся, припинили ходити в мечеть. Люди, які довгий час жили на Заході, просто через їхній досвід і стиль життя становлять для талібів загрозу, пояснює Джафар.

Він і сам певний час жив в Європі. У 2013 році його вислали в Афганістан з Норвегії. Після повернення Джафар заснував організацію AMASO, аби допомагати знову встати на ноги таким, як він, афганцям, що повернулися в країну. Більшість з них після повернення зазнають великих труднощів, часто їх не приймають назад до родини навіть їхні близькі, вони стигматизовані - попри те, що далеко не кожен, кому довелося повернутися в Афганістан, вчинив у Європі якесь правопорушення. "Але в суспільстві існує думка, що ці люди зробили щось не так, тому їх змусили повернутися на батьківщину", - пояснює Джафар.

У Гамбурзі в безпеці

Його діяльність відома далеко за межами Кабула. Але водночас вона є небезпечною. Тож родичі давно вмовляли Джафара знову виїхати з Афганістану: "Я весь час отримував погрози на свою адресу. Але я знав, як на них реагувати". Чоловік, за його словами, довго опирався тому, що знову доведеться виїхати з країни. Однак коли таліби взяли Кабул, у нього не залишилося вибору.

Читайте також: Ветерани Бундесверу розлючені через падіння Афганістану

Абдул Джафар знищив у своєму офісі всі документи, в яких містилися імена і адреси, щоб таліби не дізналися, кому він допомагав в останні роки: "Я мав справу з людьми, які, наприклад, прийняли християнство або стали атеїстами. Я не хотів наражати цих людей на небезпеку". Але під загрозою опинилося і його власне життя: "У мене немає ілюзій про те, що таліби мене помилують".

Зараз Абдул Джафар в безпеці. Він перебуває в Гамбурзі, за сім тисяч кілометрів від Кабула. На підставі того, чим він займався, і тому, що його ім'я досить відоме, Джафар дуже швидко опинився в списку тих пасажирів, яких першим рейсом Бундесверу евакуювали до Німеччини. Після того, як Джафар прибув до Гамбурга, він знову почав намагатися допомогти людям, що залишилися в його рідній країні. Через соціальні мережі він організовує допомогу. Крім того, він підтримує контакт зі своїми співробітниками, які ще залишилися в Афганістані, і дуже турбується про них: "Поки я нічого не зміг для них зробити".

Чи хоче афганець залишитися в Німеччині? На це питання у Абдула Джафара зараз немає відповіді. Йому потрібен час, аби про все подумати: "Я поки ще не до кінця зрозумів, що сталося. Це було так швидко, поки я відчуваю себе просто втраченим".

Життя у страху

Якщо Джафар перебуває у безпеці, Фархад живе, ніби в страшному сні. З часу приходу талібів в Кабул його дружина не виходить з дому. Аби купити продукти, на вулицю виходить тільки він сам. Щомісяця його німецькі друзі відправляли Фархаду трохи грошей через Western Union. Приблизно 20 євро у нього ще залишилися. А що буде далі, Фархад не знає. Виходити на вулицю зараз небезпечно. Крім продуктових магазинів, у місті майже все закрито, а на вулицях майже нікого не видно. Дітей немає взагалі, жінки - тільки в супроводі чоловіків. "І всюди озброєні люди", - пише в чаті Фархад.

"Таліби зупиняють людей на вулицях і запитують, хто, звідки, чим займаєшся. Чи працював на місцеві сили безпеки або на солдатів НАТО?" - описує стан Фархад. В такому випадку він називає інше ім'я і каже, що вийшов купити їжі: "Ти повинен брехати, щоб врятувати своє життя". На щастя, до цього часу ніхто не просив його показати документи.

Кілька разів Фархад брав з собою сина. Дитина плакала і хотіла на свіже повітря. Аби син не злякався талібів, які всюди в місті, Фархад пояснив йому, що бородаті озброєні чоловіки - свого роду поліцейські в місті. Ще одна брехня для порятунку. Але йому доведеться робити це ще не один раз. Адже поки втекти з Кабула у Фархада і його родини немає жодних шансів.