Повідомлення про те, що колишню співробітницю російського Першого каналу Марину Овсяннікову взяли на роботу до німецької медіагрупи Welt, оприлюднене 11 квітня пресслужбою берлінського медіаконцерну Alex Springer, у медіаспільноті Німеччини сприйняли неоднозначно.

Серед тих, хто різко критикує це рішення, - перш за все, журналісти з українським корінням, які працюють у ФРН. Багато хто з них не може пробачити Овсянніковій роки роботи на "російську пропаганду" і вважає пропозицію, зроблену їй на Заході, "ударом в обличчя не лише українцям, а й журналістам незалежних російських ЗМІ, яких заборонили та знищили".

"Моє життя розділилося на до і після. Моральні принципи в один момент стали важливішими за благополуччя, умиротворення і влаштоване життя. Війна в Україні виявилася точкою неповернення, подією, після якої стало неможливо продовжувати мовчати", - такими словами сама Овсяннікова розповіла 11 квітня в колонці на сайті газети Die Welt про те, чому вирішила з'явитися з антивоєнним плакатом у прямому ефірі Першого каналу. "Зупиніть війну! Не вірте пропаганді! Тут вам брешуть", - було написано на ньому.

Громадянська мужність

Акцію, яку журналістка називає "емоційним протестом громадянина", вона влаштувала 14 березня. Наступного дня Овсянніковій присудили штраф у 30 000 рублів за статтею адміністративного кодексу про порушення встановленого порядку проведення мітингу - за відео, записане нею перед акцією. Згодом Останкінський суд Москви також зареєстрував щодо журналістки протокол у адміністративній справі про дискредитацію російських збройних сил.

"У Марини Овсяннікової у вирішальний момент знайшлася мужність показати глядачам в Росії неприкрашену картину реальності, - наголосив головний редактор медіагрупи Die Welt Ульф Пошард (Ulf Poschard) у повідомленні про початок співпраці з нею. - Своїм вчинком вона захистила головні журналістські цінності - і це, незважаючи на загрозу репресій з боку держави".

"Ганебний жест Welt"

Проте у щирість журналістки вірять не всі. Після заяви концерну Axel Springer, що колишня співробітниця російського Першого каналу у ролі вільного співробітника висвітлюватиме для газети Die Welt та новинного телеканалу Welt події в Росії та Україні, на сайті Change.org з'явилася англомовна петиція під назвою "Жодної роботи у західних ЗМІ для Марини Овсяннікової та інших кремлівських пропагандистів".

Її автор Іван Козаченко заявляє, що "поблажливе ставлення до неї (Овсянникової. - Ред.) з боку путінського режиму, що різко контрастує з поводженням щодо інших, справжніх антивоєнних активістів у Росії, є серйозною підставою вважати, що її дії і тоді, і зараз є частиною добре спланованої кампанії Кремля щодо вибілення себе та впливу на громадську думку на Заході”. На час публікації матеріалу DW під цією петицією з вимогою до німецького медіаконцерну анулювати пропозицію про співпрацю з Мариною Овсянніковою поставили свої підписи близько 700 осіб.

Читайте також: Сховати стандарти у валізу: як і чому українська влада обмежує свободу ЗМІ на війні

Журналістка з українським корінням Інга Пилипчук, яка живе у Берліні, називає "огидною" новину про те, що "російська пропагандистка" отримала пропозицію про роботу від німецького медіаконцерну. "Це ганьба для Welt, Ульф Пошард", - написала вона на своїй сторінці у соцмережі Facebook.

"Навряд чи щось інше може перевершити за ганебністю цей жест газети Die Welt", - доточує Микола Клименюк. Уродженець Севастополя працює у берлінській НВО Europäischer Austausch та є позаштатним співробітником газети Frankfurter Allgemeine Zeitung. "Ця жінка роками вірно служила режиму як співробітниця фабрики ненависті. 15 секунд громадянської мужності ще не роблять із неї журналістку. Все що вона вміє - це пропаганда", - продовжує він. На думку Клименюка, зробити Овсяннікову кореспондентом газети Die Welt у Росії та Україні було "безсоромним стосовно українців".

"Сигнал іншим пропагандистам"?

"Це рішення (взяти на роботу Марину Овсяннікову. - Ред.) - цілком і повністю справа концерну Axel Springer, - каже у розмові з DW представник Союзу журналістів Німеччини (Deutscher Journalistenverband, DJV) Гендрік Цернер (Hendrik Zörner). - Важливе питання, на яке я не можу дати відповідь, полягає у тому, чи справді ця журналістка порвала з путінською системою. Якщо вона це зробила, то, звичайно, абсолютно нормально, що вона отримує новий шанс на Заході".

Розмірковуючи про те, чи можна трактувати рішення німецького медіаконцерну взяти Овсяннікову на роботу як сигнал іншим журналістам державних ЗМІ в Росії - про те, що ніколи не пізно змінити позицію, - Цернер зазначає: "Цілком можливо. Але не потрібно створювати собі ілюзій. Axel Springer найняв на роботу одну людину, яка стала дуже відомою завдяки своїй яскравій антивоєнній акції в головній передачі новин російського телебачення, але, ймовірно, в Німеччині буде не так вже й багато відкритих вакансій для українських або російських журналістів. Мені б дуже хотілося, щоб журналісти, які втекли з Росії через свої внутрішні переконання - а їх уже чимало - отримали б у Німеччині новий шанс, але, радше за все, у німецьких ЗМІ буде не так багато вільних вакансій".

Читайте також: Депутатка Бундестагу у Львові: Путін розуміє лише мову зброї

Представник DJV нагадує, що багатьом журналістам у Росії довелося відмовитися від роботи за професією: "У кожному конкретному випадку це трагедія".

А як же інші журналісти з Росії?

Деякі російські журналісти також сприйняли новину про нову роботу Овсяннікової скептично. "Десятки висококваліфікованих російських незалежних журналістів роками намагаються знайти роботу в Європі, особливо зараз. Але натомість роботу отримує колишня пропагандистка - за усієї поваги до її вчинку", - написала 12 квітня у Twitter колишня співробітниця телеканалу "Дождь" Фаріда Рустамова. Цей допис за добу набрав понад 13 тисяч лайків.

Однак у коментарях під ним не всі висловлювалися так негативно, як Рустамова. "Це просто сигнал іншим провладним журналістам, що будуть пряники, якщо вони зважаться на такі самі кроки, як Овсяннікова. Це важливо у такий час, як зараз. У будь-який інший час не звернули б уваги (imo)", - пише один із користувачів.

Представник Союзу журналістів Німеччини Гендрік Цернер не вважає рішення концерну Axel Springer запропонувати роботу Марині Овсянніковій чимось ганебним: "Добре, що вони дали їй новий шанс. Але, напевно, вони зробили це тому, що вона набула такої популярності - як жоден інший журналіст із Росії. Ім'я Овсяннікової сьогодні на Заході знають, воно у всіх на вустах. У цьому сенсі тут є і частка самореклами для газети Die Welt".

"Журналісти, які не згодні з режимом Путіна і не бажають надалі бути частиною його пропаганди, повинні прислухатися до голосу свого сумління і сказати самим собі: "Більше я не хочу цим займатися. Я - не пропагандист Володимира Путіна, - вважає Цернер. - Проте їм не варто тішити себе надією, що нагородою за такий вчинок стане для них запрошення на роботу на Захід".