Зростання числа нових випадків зараження коронавірусною інфекцією і стрімке поширення нового - більш заразного - варіанта вірусу омікрон змушує владу європейських країн запроваджувати суворіші обмежувальні заходи, такі як обов'язкове носіння масок навіть дітьми, часткові чи навіть широкі локдауни або обов'язкову вакцинацію для певних груп населення. І це багатьох дратує. Вже не перший місяць десятки тисяч демонстрантів по всій Європі знову і знову виходять на вулиці проти антиковідних заходів, що вживаються. Але що насправді рухає цими людьми?

У яких країнах противники коронавірусних обмежень особливо сильні?

Протести особливо сильні у Німеччині та сусідніх із нею країнах. Декілька недавніх прикладів: у листопаді в столиці Австрії - Відні, за даними поліції, близько 40 тисяч людей вийшли на демонстрацію проти часткового локдауну та оголошеної обов'язкової вакцинації з 2022 року. Деякі акції протесту призвели до заворушень та зіткнень між протестувальними та поліцією.

Минулих вихідних у Брюсселі - столиці Бельгії - близько 3500 людей протестували проти карантинних заходів, повідомляє поліція. Були сутички, понад 50 осіб затримали. А на початку грудня 8000 демонстрантів пройшли маршем до будівлі Єврокомісії, де частина активістів вступила в бійку з поліцією.

Неабиякого розмаху в листопаді набули протести в Нідерландах. Тоді в Гаазі сотні людей підпалювали велосипеди, кидали каміння і все, що підвернеться під руку, в поліцейських. З часом протест вщух, а минулих вихідних у країні оголосили широкий локдаун із закриттям більшості закладів, окрім магазинів з життєво необхідними товарами.

Противники коронавірусних обмежень знову мобілізувалися й у Німеччині, мітинги майже що вихідних відбуваються в багатьох містах. Минулих вихідних протести відбулися в Берліні, Гамбурзі, Франкфурті-на-Майні, Дюссельдорфі та низці інших міст Німеччини. Наймасштабнішою була акція в Гамбурзі. За даними поліції, в ній взяли участь близько 11,5 тисячі людей. 

Читайте також: Чи захистить бустерне щеплення від "омікрона"? Фактчек від DW

У федеральній землі Саксонія через заборону на збори лунають заклики до так званих "прогулянок", і ці групи протестувальників, на думку експертів, очевидно, контролюються правими екстремістами. Гучний скандал викликав смолоскипний хід перед будинком міністра охорони здоров'я Саксонії Петри Кеппінґ (Petra Köpping), а також погрози вбивством прем'єр-міністру землі Міхаелю Кречмеру (Michael Kretschmer). А міністр внутрішніх справ Тюрингії Ґеорґ Маєр (Georg Maier) поскаржився на "купу хейтерських повідомлень" у зв'язку з протестами, а також погрозу вбивством, яку він отрмав телефоном. 

Від євангелістів до хуліганів: хто справді виходить на демонстрації?

Розчаровані в сучасному політикумі, прихильники різних конспірологічних теорій, езотерики, антиваксери: протест проти посилення антиковідних заходів приваблює різні групи людей. Професор політології Марк Хуге з Католицького університету у бельгійському Левені в інтерв'ю німецькій громадсько-правовій компанії ZDF порівняв демонстрації у Бельгії з рухом "жовтих жилетів" у Франції. Вони "об'єднують представників дуже різних соціальних груп, кожна з яких має свою мотивацію", - вважає науковець.

Схожа ситуація і у Німеччині. "Їх об'єднує розчарування - не тільки в політиці влади у боротьбі з коронавірусом, а й у демократії, і в політичних інститутах. В антропософському середовищі свою роль відіграють і антимодерністські настрої", - пояснює ситуацію в інтерв'ю DW соціолог Йонаннес Кісс (Johannes Kiess) університету в Зігені. "Всюди ми бачимо, що представники правого спектру беруть на себе ініціативу, беруть участь в організації подібних акцій або мобілізації противників обмежень. І це залишається незмінним. Наратив про те, що "праві захопили рух", - нісенітниця. Вони були там із самого початку. І від початку це ні для кого не було проблемою", - каже Кісс.

Члени ультраправого "Руху за ідентичність", що надихається австрійцем Мартіном Зельнером, брали активну участь у протестах у Відні, повідомляє компанія ORF. Права Австрійська партія свободи (FPÖ) рекламує мітинги на своєму сайті за допомогою так званого "календаря демонстрацій", який, за словами пресслужби, "постійно оновлюється".

Читайте також: Коментар: Відмова від щеплення проти COVID-19 як загроза життю інших

Додаткова підтримка також надходить від архіконсервативної католицької спільноти. Одним із його затятих представників є Александер Чуґґель, який називає себе "захисником життя". Він також відомий як активний учасник руху проти абортів, критик теорії глобального потепління, а також противник одностатевих шлюбів в Австрії та Німеччині.

"Це завжди залежить від контексту та політичної культури в країні", - вважає Кісс. У Нідерландах, наприклад, протестували як представники євангелічного спектру, так і хулігани. "У такій формі в інших країнах цього немає", - зазначає соціолог.

Крім того, є великі відмінності всередині кожної окремої країни. Згідно з дослідженням Базельського університету, проведеного на замовлення німецького Фонду Генріха Белля (Heinrich-Böll-Stiftung) наприкінці листопада 2021 року, коріння руху Querdenker, який об'єднує тих, хто виступає проти коронавірусних обмежень у країні, можна знайти на південному заході Німеччини, вони належать до лівого альтернативного середовища, тоді як на сході Німеччини серед противників коронавірусних заходів значно вища частка виборців правоекстремістської партії "Альтернатива для Німеччини".

Про що говорять протестувальники?

"По суті, мова завжди йде про набагато-набагато більше, ніж коронавірус", - говорить Кісс. У Франції, наприклад, демонстрації були лише поверхово пов'язані з антиковідними заходами. "Насправді вони завжди були викликані політикою президента Еммануеля Макрона", - зазначає соціолог. У Нідерландах протести також пов'язані із критикою соціальної політики уряду. У німецькій федеральній землі Саксонія, за словами Кісса, йдеться, в основному, про несприйняття демократії та розчарування у політиці. "Не варто недооцінювати, наскільки це вибухонебезпечно і як це легко можна підпалити, наприклад, за допомогою антикоронавірусних заходів", - вказує соціолог.

Аксель Зальгайзер (Axel Salheiser), співавтор щорічного опитування населення "Тюрингський монітор", в інтерв'ю DW каже про "мобілізацію". "Праві екстремісти скористалися антиковідними заходами, щоб поширити свої антисистемні наративи", - пояснює він протести на сході Німеччини.

Чи стали демонстрації радикальнішими?

"Ситуація наближається до критичної точки, але це триває вже кілька місяців", - каже Кісс. У земельних та федеральному міністерствах внутрішніх справ Німеччини також зазначають, що протести стають дедалі радикальнішими. Внутрішня спецслужба країни,Федеральне відомство з охорони Конституції, як розповів міністр внутрішніх справ землі Баден-Вюртемберг Томас Штробль (Thomas Strobl), твердо виходить із того, що "обов'язкова вакцинація посилить агресивність руху Querdenker".

Тому соціолог Кісс припускає, що найближчим часом ситуація може стати "ще жорсткішою". "Потрібно було вживати більш рішучих і своєчасних заходів проти незаконних демонстрацій. Влада дозволила цьому тривати довгий час, особливо в Німеччині", - вказує він.

Але навіть якщо пандемія врешті-решт завершиться, протести продовжуватимуться, вважає Зальгайзер. "Основні дійові особи, які є рушійною силою радикалізації, зацікавлені у пошуку іншої теми для мобілізації...", - зазначає він. Такою, наприклад, може стати політика у сфері захисту клімату. І такі акції, за словами Зальгайзера, вже готуються.