Пожвавити внутрішню кон'юнктуру та зменшити залежність від експорту - саме це закладено в основу нової китайської економічної стратегії "Подвійної циркуляції". Ця концепція має стати новим орієнтиром для китайської економіки та скоротити залежність Піднебесної від торгівлі зі США. "Це вказує на усвідомлення Китаєм того факту, що у найближчі два десятиліття він вже не зможе так сильно покладатися на торгівлю, як це було у попередні десятиліття", - каже аналітик американської Hinrich Foundation Стівен Олсон.

Замість того, щоби робити ставку на глобальну економіку, де домінують США, Пекін тепер зосередиться на стимулюванні внутрішнього споживання та зміцненні торгівлі зі союзниками у регіоні, насамперед в Азії, а також у Європі.

Реакція на китайську політику Трампа

Ця концепція - відповідь Китаю на світ, що зазнав змін: орієнтована на експорт китайська економіка потерпає не лише через економічний конфлікт із Вашингтоном - планам економічної експансії на заваді стала і пандемія коронавірусу.

Метою попередньої стратегії "Made in China 2025" було до 2025 року вивести Китай у лідери високих технологій, а до 2049-го (на ювілей заснування КНР) Китай мав стати провідною економікою світу. Однак Пекін від цих амбітних планів не відмовляється, а радше змінює рамкові умови їх досягнення.

Досі про подробиці стратегії відомо було небагато, усі обговорення проходили у режимі таємності. Тому й інформація про те, що саме обговорювали у внутрішніх колах політбюро Компартії Китаю, була дуже загальною. Картина почала трохи прояснятися останніми тижнями, коли про нову стратегію почали повідомляти офіційні ЗМІ.

"Повернутися спиною до недружніх країн"

Державна газета Global Times, яку вважають рупором пропаганди Компартії, пояснює появу стратегії "знущальним" ставленням до Китаю з боку Вашингтона, який прагне звести до мінімуму економічні зв'язки між двома країнами. "Китай може бути вимушений повернутися спиною до Північної Америки (США та Канади) та Австралії, тримаючи більшу дистанцію до цих трьох недружніх країн, а водночас сконцентруватися на будуванні тіснішого економічного партнерства з економіками Європи, Азії, Африки та інших регіонів", - йдеться у матеріалі Global Times.

Читайте також: США стурбовані через інвестиції Китаю в Україну - Помпео

Економічні взаємини з країнами ASEAN (Асоціація держав Південно-Східної Азії - Ред.) та Євросоюзом Китай хоче посилено розвивати, а проєкт "Новий шовковий шлях" слід "реалізовувати і фінансувати енергійніше", продовжує видання. І це ще один сигнал для США: Китай більше не бажає, щоби його компанії виходили на біржі Вол-Стріт. Натомість саме китайські біржі мають у майбутньому отримати вигоду від виходу місцевих компаній на фондовий ринок. Китайська офіційна преса погрожує і виходом китайських високотехнологічних компаній із індексу Nasdaq, щоби акціями цих компаній торгували лише китайські біржі.

Обмін технологіями - лише з союзниками

Зближення з торговельними партнерами та подальше залучення закордонних інвестицій також є частиною плану. Разом з тим, для себе Китай прагне зарезервувати лідерство у сфері високих технологій і "ніколи не полишати мети бути країною виробництва найрозвиненішої промислової продукції світу".

Вже сьогодні близько 1,4 мільярда китайських споживачів охоче "користуються найпросунутішими у світі мобільними пристроями, електрокарами та роботами, що працюють на основі штучного інтелекту". Усе це має бути реалізовано завдяки державній підтримці, що дозволить залучити до праці найталановитіші кадри та необхідні капітали", підсумовує газета Global Times.

Залежність від імпорту комп'ютерних чіпів

Та на цьому шляху є і чимало бар'єрів. "Китай мусить збільшити частку власних технологій. Це має стати відповіддю на кроки американського уряду, які свідчать про бажання покарати китайські "хайтек"-компанії та інші підприємства", - пише у коментарі для найбільшої англомовної китайської газети China Daily декан Національної школи розвитку при Університеті Пекіна Яо Янь і підкреслює, що індустрія комп'ютерних чіпів є критично важливою для досягнення технологічної незалежності Китаю, "бо чіпи - фундамент для індустрії високих технологій майбутнього".

Читайте також: Випередив Samsung і Apple: світовим лідером з продажу смартфонів став Huawei

Низька внутрішня кон'юнктура

Досі усі спроби Пекіна збільшити внутрішній попит в країні мали лише частковий успіх. Внутрішнє споживання досі становить лише 38,8 відсотка від ВВП (дані 2019-го року - Ред.) у Китаї, тоді як у США цей показник дорівнює 66 відсоткам.

Та чи вдасться китайській партійній верхівці взагалі переорієнтувати на внутрішній ринок економіку, що досі орієнтувалася на експорт? Аналітик німецького Commerzbank Бернд Вайденштайнер (Bernd Weidensteiner) має у цьому сумніви. "Китай найближчими роками не переорієнтується на модель споживчої економіки", - йдеться в його аналізі, здійсненому спільно з колегою Хао Чжоу. "Велике розшарування у доходах населення і демографічні виклики, такі як скорочення робочої сили, говорять проти помітного зростання рівня споживання. До того ж, громадяни і надалі будуть змушені заощаджувати через неадекватну державну пенсійну програму", - пояснюють аналітики. 

Американський економіст Майкл Петтіс, який вже багато років викладає в Університеті Пекіна, погоджується з такою оцінкою. Він звертає увагу на дилему, перед якою постало китайське керівництво: якщо нова стратегія спрацює, то бажане Пекіном посилення внутрішнього споживання відбуватиметься лише за рахунок торгівлі з іншими країнами. "У цьому і проблема, адже Китай може покладатися на внутрішню кон'юнктуру як на двигун зростання, лише якщо працівники досягнуть значно вищої частки доданої вартості. А така переорієнтація неодмінно послабить конкурентоспроможність китайського експорту", - написав учений у гостьовому коментарі в Financial Times.

Петтіс пояснює, що стрімке зростання економіки Китаю у минулі роки базувалося на низьких зарплатах і відсутності соціального забезпечення робочої сили. "Сьогоднішнім елітам доведеться поділитися із простими китайськими домогосподарствами своїм багатством, а разом з тим і владою", - підсумовує Петтіс.