У 2022 році в Україні набуває чинності ціла низка нових законів та правил: від податків на нерухомість до нового етапу медичної реформи. DW розповідає про нововведення та про те, кого вони торкнуться.

Усе через касу

Малі підприємці впродовж усього 2021 року вимагали від парламентарів вкотре відтермінувати обов'язкове запровадження реєстраторів розрахункових операцій - простіше кажучи, касових апаратів. Але марно, врешті-решт депутати провалили скликання позачергового засідання Ради на цю тему. Тож з 1 січня касові апарати стануть обов'язковими для всіх фізичних осіб-підприємців (ФОПів) 2-4 груп, які приймають готівку або банківські картки. 

За підрахунками експертів, зміни торкнуться 150 тисяч ФОПів з майже двох мільйонів зареєстрованих в країні. Касові апарати повинні будуть з'явитися в ресторанах, кафе, турагенціях, готелях, інтернет-магазинах, звичайних крамницях - усюди покупець має отримувати фіскальний чек. Таким чином уряд прагне вивести бізнес з тіні й бачити реальні обороти малих підприємців. Однак самі вони виступають проти нових витрат на касові апарати та пов'язану з ними звітність. В якості компромісу податкова запропонувала використовувати спеціальний застосунок, який може перетворити на касовий апарат будь-який смартфон.

Скромний ріст соціальних стандартів

У 2022 році мінімальна зарплата не зростатиме так часто як у попередні роки. Після підвищення в грудні 2021 року до 6500 гривень, наступне відбудеться аж 1 жовтня 2022 року - і лише на 200 гривень. Зобов'язання стримувати ріст "мінімалки" в межах "рівень інфляції плюс два відсотки" Україна зафіксувала в черговому меморандумі з МВФ у листопаді.

Підвищення мінімальної зарплати потягне за собою зростання єдиного соціального внеску, який підприємці сплачують за найманих працівників, а також підвищення деяких інших соціальних стандартів. Наприклад, у січні 2022 року мають перерахувати пенсії ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, а у березні-квітні й іншим пенсіонерам: громадяни віком від 80 років та старші отримають щомісячну доплату у 500 гривень, а пенсіонери віком 75-80 років - 400 гривень.

Мінімальна ж пенсія зросте у липні з 1934 до 2027 гривень, а в грудні - до 2093 гривень.

Маєш нерухомість - плати

Підвищення мінімальної зарплатні у грудні вплинуло і на податки, які платять власники великого житла - кварти більше 100 квадратних метрів і будинків понад 120 квадратних метрів. Вони сплачують за кожен надлишковий квадрат по півтора відсотки від "мінімалки" - з нового року це 90 гривень.

Втім, на тих хто поспішить позбавлятись "зайвої" нерухомості, теж чекає неприємний сюрприз - з 1 січня вступають в силу нові правила оподаткування її продажу. Відтак, ті хто продає три і більше квартири на рік, повинні будуть віддавати державі 18 відсотків від різниці між ціною купівлі та ціною продажу житла, а не п'ять відсотків, як нині.

Нові податки чекають і на селян - держава встановила для двох мільйонів власників земельних паїв мінімальні податкові зобов'язання у 1200-1300 гривень за гектар. Їх нарахують у 2022 році, однак платити дозволять лише в 2023.

Пільги для обраних

В останній тиждень роботи Верховна Рада врешті затвердила масштабні податкові пільги для IT-галузі, які обговорювались останні 10 років. Наступні 25 років компанії, що займаються розробкою програмного забезпечення матимуть можливість замість податку на прибуток у 18 відсотків платити податок на виведений капітал у дев'ять відсотків.

Ще більш суттєві зміни торкнуться працівників цих компаній, більшість з яких вже багато років оформлені як приватні підприємці-підрядники. Держава наполягає на їх легальному працевлаштуванні й при цьому обіцяє зберегти ФОП-івське податкове навантаження: податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків замість 18, а єдиний соціальний внесок у розмірі 22 відсотків від мінімальної заробітної платні, а не з повної суми доходу.

З наступного року (в разі схвалення президентом) запрацюють пільги й для сфери спорту: Верховна Рада знизила розмір ПДВ для квитків на спортивні заходи, що має зменшити їх ціну на 12 відсотків.

Також має подешевшати й електротранспорт: з 2022 року не тільки не поновиться стягнення ввізного мита та ПДВ на імпортовані електромобілі, парламент також скасував ці податки і для усього устаткування, яке потрібне для налагодження виробництва екологічного транспорту всередині країни. При чому йдеться не тільки про електричні автомобілі чи електробуси, а й про ті, що працюють на зрідженому газі.

Читайте також: На електромобілі Volkswagen переведуть цілий грецький острів

Здоров'я понад усе

Кампанія з вакцинації від ковіду все ніяк не досягне своєї мети, тож уряд продовжує вдаватися до заходів примусу. З 17 січня щеплення проти коронавірусу стане обов'язком для медиків, працівників органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств та організацій. Тім, хто до цього часу не отримає хоча б одну дозу вакцини загрожує відсторонення від роботи без збереження зарплати.

Для тих же, хто вже щепився двічі новин поки що немає. Міністерство охорони здоров'я обіцяє почати бустерну вакцинацію третьою дозою для людей з груп ризику вже із середини січня, а більш масово - з січня-лютого. А втім, жодних офіційних наказів щодо цього ще немає.

Новий етап реформування системи охорони здоров'я розпочнеться з 1 квітня 2022 року - медичні заклади так званої третинної ланки, тобто високоспеціалізовані лікарні типу інститутів Нацакадемії медичних наук почнуть перетворюватись на некомерційні держпідприємства. Слідом за сімейними амбулаторіями та комунальними лікарнями вони перейдуть на фінансування з Національної служби здоров'я за надані послуги за принципом "гроші йдуть за пацієнтом".

Так само з 1 квітня держава посилить контроль за використанням антибіотиків у лікуванні - аптекам дозволять продавати їх лише за електронним рецептом від лікарів.

Більше української, менше пластику

З 16 січня набуває сили чергова норма мовного закону - відтоді всі друковані ЗМІ мають виходити державною мовою. Всіма іншими можна теж, але в такому випадку видання повинно мати україномовний аналог. Хоча, це правило не поширюється на кримськотатарські, англомовні газети й журнали, а також медіа, що виходять мовами країн ЄС.

А з 16 липня за порушення мовного закону зможуть штрафувати не лише організації, а й конкретних людей - наприклад, окремого продавця, який відмовився обслуговувати клієнта українською. Штрафи в сфері послуг встановлені від 3400 до 5100 гривень, а для держслужбовців - до 6800 гривень.

Несподіване для багатьох обмеження використання пластикових пакетів у новому році отримає свій розвиток. Заборонивши роздавати пакети безкоштовно, держава з 1 лютого встановить на них і мінімальну ціну - не дешевше двох гривень, а то й трьох, якщо з ручками та може витримати вагу в сім кілограмів.