Олаф Шольц (Olaf Scholz) знову переміг. За підсумками бліцопитування, проведеного суспільно-правовим телеканалом ARD після теледебатів кандидатів у канцлери в неділю, 12 вересня, 41 відсоток респондентів віддав перевагу соціал-демократу. Армін Лашет (Armin Laschet), кандидат від правлячого консервативного блоку ХДС/ХСС, і Анналена Бербок (Annalena Baerbock) від опозиційних Зелених відстають - у них 27 і 25 пунктів відповідно.

Таким чином, міністр фінансів і кандидат від правлячої СДПН Шольц не тільки зміцнив роль лідера, а й збільшив відрив. В кінці серпня він виграв перші теледебати, які пройшли на приватному телеканалі RTL, з показником 36 відсотків. Після других дебатів Шольца назвали переможцем і більшість тих, хто ще не визначився. Прем'єр-міністр землі Північний Рейн-Вестфалія і глава ХДС Лашет добрав пару пунктів, але в цілому співвідношення сил в трійці лідерів не змінилося.

Останній шанс Лашета і Бербок змінити тенденцію

Це були єдині теледебати на суспільно-правових телеканалах ARD і ZDF перед запланованими на 26 вересня виборами до Бундестагу. Утретє і востаннє кандидати зустрінуться 19 вересня в ефірі приватних телекомпаній ProSieben, SAT.1 und Kabel Eins. Оскільки кандидатів в канцлери висунули три партії, змагання політичних важковаговиків назвали "тріель".

Зазвичай теледебати не відіграють вирішальної ролі на виборах до Бундестагу. Цього разу їхнє значення зросло, оскільки вони вважалися мало не останнім шансом Лашета переламати тенденцію і врятувати партію від поразки. У передвиборчих опитуваннях блок ХДС/ХСС посідає з 20-22 відсотками друге місце, відстаючи від СДПН на три-шість пунктів. Те ж саме стосується і Бербок, чия партія "Союз 90/Зелені займає в опитуваннях третє місце, у неї 15-17 відсотків, хоча навесні була на першому.

Коаліції та пенсії - про що говорили кандидати в канцлери

Лашет, від якого прихильники партії чекали більшої активності, виправдав ці очікування. Незважаючи на однакові бордові краватки, гармонії між ним і Шольцем не було. З перших хвилин кандидат від консерваторів атакував свого головного суперника. Він звинуватив його в небажанні виключити створення коаліції з Лівою партією, спадкоємицею соціалістів з НДР, а також розкритикував в зв'язку з нещодавніми фінансовими скандалами. Місцями "тріель" перетворилася на дуель Шольца і Лашета. Кандидат від СДПН відбивав атаки, звинувачуючи суперника в "перекручуванні фактів". Шольц в цілому залишився вірним своєму іміджу - незворушного, сухуватого, але компетентного бюрократа, за що його прозвали "шольцоматом" і "роботом".

Півторагодинні дебати були відчутно більш емоційними, ніж попередні, але в цілому виглядали діловою дискусією у високому темпі, розібратися в якій пересічному громадянину було непросто. Говорили серед іншого про боротьбу з коронавірусом, цифровізацію, глобальне потепління, реформу охорони здоров'я, податки, пенсії та, зовсім коротко, про міграцію. Нічого принципово нового не пролунало, ніхто не допустив помилок.

У заключних зверненнях до виборців кандидати спробували максимально коротко пояснити свої позиції. Лашет сказав, що хоче бути "канцлером довіри", підкресливши небажання нав'язувати бізнесу і суспільству якісь правила. Кандидат від Зелених Бербок закликала до прориву в боротьбі зі змінами клімату, зазначивши, що у нового уряду ще є шанс на нього "активно вплинути". Шольц говорив про солідарність і повагу, обіцяв підвищення мінімальної зарплати і стабільні пенсії. Значення пенсій не можна недооцінювати - майже 40 відсоткам німецьких виборців виповнилося більше 60 років. Лідер перегонів використовував останні дебати, щоб ще раз показати себе неформальним спадкоємцем Меркель. Шольц сказав, що хоче "служити" країні на посаді федерального канцлера - схожу фразу повторювала нинішня глава уряду.

Ні слова про зовнішню політику

Другі теледебати здивували тим, що проігнорували теми зовнішньої політики. Міжнародні питання рідко відіграють головну роль на виборах, але їхня повна відсутність виглядала незвично. Не стали предметом дискусії ні ситуація в Афганістані, одна з центральних тем у першому раунді, ні майбутнє Євросоюзу, яке часто обговорюють в Німеччині, ні складні відносини з провідними світовими гравцями США і Китаєм. Ні слова не було сказано про Росію, Україну або суперечливийгазопровід "Північний потік - 2", будівництво якого днями завершилося.

Після дебатів залишилося враження, що Німеччина - острів, не пов'язаний із зовнішнім світом, який займається вирішенням тільки своїх проблем. Це тим більше дивно, оскільки канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) залишає країну в ролі однієї з найбільш впливових і шанованих у світі держав, активної учасниці глобальних процесів. Слухаючи претендентів на її спадщину, виборці не отримали можливості оцінити їхні погляди як міжнародних політиків. Лише кандидатка від Зелених Бербок побіжно згадала, що виступає за "більш активну зовнішню політику". Можливо, вона вже приміряє на себе роль глави МЗС в уряді канцлера Олафа Шольца.