Світ не зможе уникнути поширення коронавірусу, як і глобальної рецесії - економічного спаду, викликаного в 2020 році, перш за все, саме глобальною боротьбою з поширенням SARS-CoV-2. У провідних фінансових аналітичних інститутах не виникає сумнівів щодо того, що на світову економіку чекає спад. З кожним місяцем локдауну річний обсяг економіки ЄС буде скорочуватися приблизно на три відсотки, повідомив директор європейського відділення МВФ Пол Томсен.

Що стосується Німеччини, то німецький економічний інститут ifo підрахував, що за три місяці обмежень економічної діяльності тільки ФРН може втратити понад 700 мільярдів євро. Сам факт спаду в економіці не викликає суперечок, невідомим залишається тільки його масштаб: рецесія в Німеччині, за різними оцінками, очікується в межах від 2 до 20 відсотків ВВП. Допомогти впоратися з наслідками повинен гігантський антикризовий пакет, що був схвалений урядом і парламентом ФРН в терміновому порядку. Загальний обсяг фінансової "подушки" для німецької економіки становить близько 750 мільярдів євро. 

Але що, якщо рецесія буде глибокою та тривалою? Що робити, якщо заходи щодо захисту від вірусу приведуть до затяжного спаду, поставивши під загрозу життя людей? Чи можна жертвувати одними заради того, щоби врятувати інших? Ця етична дилема викликала широку дискусію в Німеччині. DW розповідає, як аргументують свою позицію її учасники.

Глибока рецесія через карантин: коли ліки гірші за хворобу

Чи не виявиться ціна боротьби з пандемією SARS-CoV-2 набагато вищою в порівнянні з втратами, в тому числі людськими жертвами, внаслідок неминучої рецесії? Якщо швидко не відновити економіку, то "шкоди буде більше, ніж користі", попереджає професор Філіп Томас, що займається менеджментом ризиків в Брістольському університеті.

У Німеччині звернули увагу на його дослідження, згідно з яким рецесія, якщо вона скоротить річний ВВП більш ніж на 6,4 відсотка, забере більше життів, ніж коронавірусне захворювання COVID-19 - внаслідок безробіття, депресій та самогубств. Поки немає інших досліджень, які могли б підтвердити або спростувати виявлену Томасом залежність між рецесією і людськими втратами, але сам факт подібної залежності сумнівів не викликає.

"Якщо ми підемо на ризик довгострокової рецесії, то це потягне за собою економічні та особисті збитки, а можливо, і крах для мільйонів", - заявив в інтерв'ю тижневику Der Spiegel професор медичного університету у Фрайбурзі, експерт зі статистики Ґерд Антес (Gerd Antes) .

"Проблема полягає в тому, що сьогодні взагалі неможливо покласти на шальки терезів політичні та економічні аргументи, рішення диктують медики", - цитує газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) професора економічної етики з Технічного університету Мюнхена Крістофа Лютґе (Christoph Lütge). Він із занепокоєнням стежить за сьогоднішньою ситуацією і вважає, що "не можна ввести економіку в стан коми тільки з медичних міркувань".

"Ми занадто багато слухаємо вірусологів!"

"Ми занадто багато слухаємо вірусологів!" - з таким заголовком вийшла стаття в бульварній газеті Bild. Зважувати різні ризики, закликав і економіст, професор Університету Гамбурга Томас Штраубгаар (Thomas Straubhaar). З кожним днем самоізоляції, спрямованої на боротьбу з поширенням коронавірусу, збільшуються медичні витрати на лікування інших хвороб, таких як депресії, послаблення імунітету через сидіння вдома тощо.

Та уряд Німеччини, судячи зі всього, не має наміру швидко згортати карантинні заходи. Більшість вірусологів, до яких дослухається влада ФРН та яких опитала медіакомпанія Deutschlandfunk, сходяться на думці, що обмежувальні заходи триватимуть не "пару тижнів", а "до настання літа".

Читайте також: Локдаун у Німеччині через коронавірус: чи витримає карантин економіка?

Те, що уряд під час нинішньої кризи звертає увагу передусім на думку медиків і науковців, лякає навіть деяких з них. Відомий німецький вірусолог Александер Кекуле (Alexander Kekulé) в статті для швейцарської газети Neue Zürcher Zeitung зазначив: "Вважаю неправильним те, що така складна, різнобічна проблема розглядається тільки з точки зору вірусології".

"Це звучить жорстоко, але нам доведеться змиритися з тим, що люди будуть вмирати", - або безпосередньо від коронавірусу, або від іншої хвороби, але будучи носіями SARS-CoV-2, додає Ґерд Антес. Тому, за його висловлюванням, важливо зіставити число жертв від коронавірусу зі збитками, викликаними тривалим режимом самоізоляції: "Головне питання, чи буде таких померлих 20 або 30 тисяч, як після сильної хвилі грипу, або 100 тисяч, як пишуть в ЗМІ ".

Через коронавірус загострився конфлікт поколінь

Збитки від зупинки економічного життя не співставні з користю від обмежень, стверджують критики локдауну, посилаючись, в тому числі, на дані про те, що під час рецесії збільшується число самогубств. Очевидно також, що покоління, яке виходить зараз на ринок праці, зіштовхнеться з більш низькими шансами знайти роботу, ніж в період економічного зростання. І хоча в березні ринок праці в Німеччині аж ніяк не відчув наслідків епідемії, а число безробітних навіть надалі скорочувалося, вже в квітні експерти очікують, що роботу втратять щонайменше 200 тисяч людей.

Прихильники швидкого виходу з режиму самоізоляції пропонують повернутися до нормального життя спочатку молодим людям. Таку думку озвучив, для прикладу, глава відомства канцлера Гельґе Браун (Helge Braun). Його ідею підтримує і Штраубгаар. Слід якомога швидше звільнити від карантину молодих людей, щоб вони перехворіли і здобули імунітет до SARS-CoV-2, а посилено захищати потрібно лише важкохворих та літніх людей, каже він. "Ми знаємо, що вірус небезпечний, перш за все, для літніх людей та пацієнтів з іншими ускладненнями. А це означає, що потрібно цілеспрямовано ізолювати цю групу. Ми не можемо зробити все наше економічне життя залежним від потреб 75-річних людей", - підкреслює професор Лютґе.

Противники таких обмежень вважають такі заходи несолідарними та навіть дискримінаційними щодо однієї групи населення. Прихильники ж заперечують, що обмеження можуть мати рекомендаційний характер. Інакше, додають вони, жертвами дискримінації стануть дрібні підприємці, такі як власники кафе, ресторанів і інших невеликих підприємств, яких заходи уряду поставили на межу виживання. "У багатьох з них виникає питання: а чи варто відновлювати свій бізнес, якщо в наступному році знову невідомий вірус змусить закрити все?" - пояснив Крістоф Лютґе.

Етична дилема: як не жертвувати одними заради інших

Але що робити, якщо заходи з метою захисту від вірусу призведуть до затяжної рецесії і поставлять під загрозу життя людей? Чи можна жертвувати життями одних, заради того щоб врятувати життя інших? У цьому етичному питанні Німеччина спирається на рішення Конституційного суду ФРН, який в 2006 році постановив: життя одних не можна протиставляти життю інших. Таким чином, уряд повинен рятувати людей від коронавірусу, навіть якщо це обернеться хвилею самогубств та іншими побічними негативними наслідками внаслідок карантинних заходів.

Однак, дії влади не у всіх питаннях є настільки послідовними в реалізації даного етичного принципу, зауважує газета FAZ. Вона нагадує, що уряд так і не запровадив ліміт швидкості на автобанах, хоча це врятувало б багато життів, і не змусило виробників вантажівок в обов'язковому порядку встановлювати програму-асистент зміни смуги, щоб скоротити кількість жертв серед велосипедистів.

Карантинні заходи в ФРН діють лише другий тиждень поспіль, збитки від обмежень є масштабними, але поки не критичними, а відновлення докризового економічного порядку виглядає цілком можливим, навіть в короткі терміни. Етична дискусія про ціну боротьби з коронавірусом ще по-справжньому не почалася, визнав в інтерв'ю Deutschlandfunk Кнут Берґман (Knut Bergmann) з Інституту німецької економіки в Кельні (IW): "Але це дискусія, якої ми не зможемо уникнути".