Традиції та звичаї більшості європейських країн зберегли 6 січня як святковий день. У більшості країн у цей день відзначають День трьох королів. Це ті самі три волхви, які принесли дари до колиски - а точніше, до ясел - новонародженого Ісуса. Вважається, що їх принесли якраз 6 січня.

Взагалі-то у Євангелії йдеться не про королів, а про волхвів (мудреців, магів), які прийшли до немовляти Ісуса з дарами: золотом, ладаном та смирною. Але чи-то у ХІІ, чи у ХІV столітті теологи вирішили, що волхвами чи пастухами євангелісти називали цих трьох у непрямому значенні: занадто вже коштовними були ті дари, що їх принесли. Так три волхви обернулись на королів, та ще й імена отримали: Каспар, Мельхіор та Бальтазар (або Валтазар).

Читайте також: Святкування Різдва в Україні: сім питань, навколо яких точаться дискусії

Свято Епіфанії

Їхні мощі зберігаються сьогодні у відомому Кельнському соборі. Доступ до них для широкої публіки відкритий тільки раз на рік - як легко здогадатися, саме 6 січня. Однак 2021 рік, на жаль, став винятком через поширення коронавірусу.

Свято, яке відзначається цього дня, - Хрещення Господнього, яке у західній церкві отримало назву Єпіфанії (Богоявлення), - одне з найдавніших християнських свят.

У церковному календарі воно з'явилось вже у ІІ столітті. Зазвичай цього дня діти, одягнені трьома євангельськими королями, ходять домівками, колядують, співають пісні про Вифлеємську зірку (за що їх називають Sternsinger - "співаками зірки") та збирають гроші на доброчинність. Цьогоріч, щоправда, таких походів по домівках не буде - через пандемію. Однак у Німеччині церковні богослужіння відбудуться - за умови дотримання жорстких обмежень.

Охоронна грамота

Не з'являться цього разу на дверях квартир, мешканці яких роблять пожертви, і латинські літери імен трьох королів разом з цифрами року, що настав. Рік часто ділять: спочатку, ліворуч, - перші дві цифри року, потім - латинські "С" (Caspar), "М" (Melchior) та "В" (Baltasar), відтак - дві останні цифри року. Усе це схоже на загадкову формулу, яка цьогоріч мала би виглядати ось так 20+С+М+В+21. Вважається, що такий напис охороняє від злих духів. Тому її нерідко розшифровують як латинський вираз "Christus Mansionem Benedicat", що означає "Христос благословляє цей дім".

Читайте також: Богдана Матіяш: Привілей Різдва

До речі, хоча збір пожертв на доброчинність у День трьох королів і організовує в Німеччині церква, це давно вже не церковна чи релігійна традиція і сприймається як гуманітарна акція. Сподіваємося, що вона відбудеться хоча б наступного року. 

Старше за Діда Мороза

А в Італії 6 січня відзначають традиційне свято відьми Бефани. Більшість навіть не знає, що його витоки треба також шукати у стародавньому Богоявленні, а ім'я Бефана - це викривлене Епіфанія. За легендою, Бефана почула від вівчарів про народження Ісуса і також хотіла на нього подивитись, але запізнилась. Вифлеємська зірка, що вказувала шлях волхвам, вже закотилась.

Перші спогади про відьму Бефану з'явились понад 400 років тому. Тобто вона старша за звичного Діда Мороза років на двісті. Пересувається Бефана не санчатами, у які запряжені олені, а - як і годиться відьмі - на мітлі. Замість червоного капелюха з білим хутряним оздобленням вона носить чорний гострий ковпак або чорну хустку. Бефана - горбунка, а на носі в неї - бородавка.

Відьма, яка приносить подарунки

Дивовижно, але саме це страхіття, дуже схоже на Бабу Ягу, приносить італійським дітям подарунки вночі 6 січня. Коли діти йдуть спати, вони кличуть відьму, запрошують її та намагаються задобрити: "Бефано, добра відьмо, прилітай, коли усі люди сплять. У старих чоботях та у ковпаку "а ля романа", - нехай живе, нехай живе Бефана!"

Коли сутеніє та весь будинок засинає, Бефана прилітає та кладе у шкарпетки, спеціально покладені з цією метою, солодощі, горіхи, мандарини. За останні два десятиліття ця традиція отримала цікавий розвиток, коли поєдналась зі "співаками зірки". В Італії по хатах ходять не королі, а… відьми - тобто діти, перевдягнуті у костюм Бефани, з мітлами в руках.

Вони бажають людям, які відчиняють двері, здоров'я, добробуту, успіхів у роботі та особистому житті, а потім збирають данину. Але не пожертви, а саме данину: цукерки, печиво, горіхи - тобто усе те, що раніше їм приносила й відьма Бефана.

Звісно, що цього року дітки не зможуть зібрати свою данину, однак подарунки й солодощі, попри коронавірус, у шкарпетках напевно з'являться. Дяка батькам. 

Королівські галети

Цікава традиція існує й у Франції. Тут 6-го січня випікають так звані королівські галети (galette des rois). В одному з них запікають маленьку фігурку або, як робили в давнину, просто квасолину.

Їдять галети традиційно за сімейним столом. Наймолодший вибирає галети першим. Того, хто знаходить фігурку чи квасолину, оголошують королем дня. На нього надягають маленьку корону, і на цей день він стає головою сім'ї. Діти ж у будь-якому випадку отримують ласощі та маленькі подарунки. Чи треба казати, що коріння цієї традиції - теж у євангельській історії про волхвів, які принесли подарунки немовляті Ісусу?