У неділю, 25 жовтня 2020 року, в усій Україні відбудуться перші місцеві вибори за новим виборчим законодавством. Обиратимуть депутатів місцевих рад - сільських і селищних, міських, районних та обласних, районних у містах (де вони є), а також міського голову Києва та голів майже усіх міст, сіл і територіальних громад. 

Сам виборчий процес офіційно стартує 5 вересня. Але Центрвиборчком вже давно готує умови для голосування. Так, 10 серпня ЦВК сформувала обласні, районні, міські та територіальні виборчі комісії. Орієнтовна кількість виборців оцінюється ЦВК у 27 мільйонів.

Багато виборців та політиків на місцях спантеличені сумішшю одночасних нововведень: абсолютно нова виборча система, нові вимоги до кандидатів і, до того ж, нова "нарізка" самих громад пов'язана з реформою територіального устрою в Україні.

Скільки яких рад та голів буде обиратися

Новий адміністративно-територіальний поділ зменшив кількість районів в Україні приблизно у чотири рази. Крім того, міста, які раніше до жодного району не входили, як-то обласні центри, тепер є частиною новостворених районів. По всій Україні будуть обрані лише 119 районних рад. У зв'язку з цим кількість місцевих депутатів загалом різко зменшиться. Тож на місцевому рівні очікується більш запекла конкуренція між кандидатами й партіями у порівнянні з минулими виборами восени 2015 року.

Читайте також: ЦВК визначила громади на Донбасі, де неможливо провести місцеві вибори

Також мають бути обрані депутати 22 обласних рад (усіх,за винятком Донецької та Луганської), 381 міської ради, понад тисяча селищних рад, а крім того - мери переважної більшості українських міст, голови сіл та селищ.

Цікаво, що за новим виборчим кодексом одна й та ж сама людина зможе балотуватися одночасно до рад двох рівнів - наприклад, сільської та обласної. Також дозволяється балотуватися у депутати кандидатам у голови громади, але тільки у громадах, що налічують до 75 тисяч виборців.

Скільки виборцям видадуть бюлетенів

Скільки бюлетенів отримають виборці, залежить від того, в якому населенному пункті вони живуть. Переважно це будуть чотири бюлетені. По одному - для голосування за голову (села чи міста), за депутатів сільської (чи міської), районної та обласної ради віповідно. Але можуть бути винятки. Наприклад, виборці Житомира, Кривого Рогу, Кропивницького, Полтави, Херсона отримають по п'ять бюлетенів. Адже їм треба обрати, крім згаданих чотирьох, ще й депутатів районних у місті рад.

Натомість у Києві виборці отримають лише по два бюлетені. Тут голосуватимуть лише за міського голову та за депутатів Київської міської ради. Ще один виняток стосується виборців, які мають виборчу адресу на підконтрольних українській владі територіях Донеччини та Луганщини. Їм видадуть по три бюлетені - для голосування за очільника свого населеного пункту, за депутатів до місцевої ради та за депутатів до районної ради. Виборів до обласних рад там проводитися не буде.

Як правильно заповнювати бюлетені

Нова форма виборчих бюлетенів зустрінеться там, де виборці обиратимуть депутатів міської, селищної чи сільської ради, якщо в їхній територіальній громаді 10 тисяч і більше виборців (не мешканців у населеному пункті, а саме зареєстрованих виборців), пояснює громадянська мережа "Опора".

Такі бюлетені треба "читати" по горизонталі: ліворуч буде перелік партій, посередині два квадратики для позначок, а праворуч - пронумерований перелік кандидатів від цієї партії. Обравши партію, треба поставити "галочку", "плюсик" чи будь-яку іншу позначку в першому квадраті для волевиявлення за партію. До другого квадрату потрібно вписати порядковий номер обраного кандидата, аби допомогти йому піднятись у відповідному територіальному списку своєї партії. Причому бажано внести максимально точний номер, який зазначено поряд з його прізвищем (наприклад: не 6, а 06; не 1, а 01 тощо), застерігає "Опора".

Схожі бюлетені і заповнення - для голосування за депутатів районних і обласних рад.

Де обирати партію, а де залишиться мажоритарка

Роль партій, за новим виборчим законодавством, відчутно посилиться. Тепер у більшості випадків - там, де у громаді понад 10 тисяч виборців, на місцевих виборах змагаються партії, а вже не окремі позапартійні кандидати-самовисуванці. 

Проголосувати потрібно буде одночасно і за партію, і за "свого" кон­крет­но­го кандида­та у ній. Так само виключно від партій будуть балотуватися кандидати на виборах районних та обласних рад.

Самовисування зберігається тільки у містах і селищах з кількістю виборців до 10 тисяч. Там залишиться мажоритарна система. Але округи будуть багатомандатними - в кожному зможе обратися від двох до чотирьох депутатів.

Основна відмінність у тому, що раніше поріг для пропорційних партійних виборів починався від 90 тисяч виборців. 

Що таке пропорційні вибори з відкритими списками 

Тепер районні, обласні, районні у містах ради, а також сільські, селищні та міські ради з кількістю виборців понад 10 тисяч обиратимуться за пропорційною системою з відкритими списками. Згідно з нею, голос за партію - це перша графа бюлетеня - нарощує її "відсоток", що збільшує кількість отриманих партією мандатів у місцевій раді. Мінімально необхідний прохідний бар'єр для партій становить п'ять відсотків. А вже у другій графі виборець може вибрати конкретне прізвище депутата з обраного ним партійного списку, що підвищує шанси цього кандидата "посунутися" вгору у затвердженому партією списку. 

Однак кандидат зможе "поліпшити" своє місце у списку лише у тому разі, якщо набере певну кількість голосів особисто за нього. Це - не менше 25 відсотків від так званої виборчої квоти - кількості голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата у раді. Інакше список залишиться таким, яким його від початку запропонувала партія. Тобто, закритим. 

Гендерна квота на виборах

У громадах, де йтиме боротьба між партійними списками, поряд з назвою партії у бюлетені стоятимуть прізвища щонайменше п'яти кандидатів. Запроваджена гендерна квота передбачає, що два з кандидатів у списку повинні бути іншої статі. Отож, місцевим лідерам доведеться шукати політично активних жінок для "удосконалення" списку.

Наскільки зменшилась застава для кандидатів?

Ще одним прогресивним кроком називають зменшення у дев'ять разів розміру грошої застави для кандидатів. Але водночас її запроваджено на найнижчій ланці - там, де раніше її не потребувалося. 

Для депутатів сільської, міської та районної ради застава становить 20 відсотків мінімальної зарплатні - це 944 гривні. А для кандидата у мери міста із населенням понад 75 тисяч - з розрахунку чотири мінімальних зарплати на кожні 90 тисяч виборців. Тобто, наприклад, у Києві кандидат має внести заставу в майже півмільйона гривень. Ці гроші повертаються лишетим кандидатам, що будуть обрані.

Як діятиме імперативний мандат

З "партизацією" місцевих виборів пов'язана ще одна важлива новація - партія, яка висуватиме кандидата, зможе відкликати його у разі дій усупереч партійній лінії. Це так званий "імперативний мандат", який вже діє та застосовувався у Верховній Раді.

Обрання мерів та голів громад

Новий виборчий кодекс запроваджує систему обрання у два тури голів громад, в яких живе понад 75 тисяч виборців. Якщо за підрахунками бюлетенів кандидат не набрав 50 відсотків +1 голос, призначається другий тур. Там, де виборців менше, голова обирається простою більшістю.

Хто увійшов до виборчих комісій

Шанси непарламентських партій отримати представництво в комісіях були мінімальними. У першу чергу враховувалися кандидатури до виборчих комісій від місцевих організацій парламентських партій, а також партій, які уклали угоду про співпрацю на місцевих виборах з депутатською групою парламенту. А вже далі за жеребкуванням могли отримати місце представники від "первинок" інших партій.

У тервиборчкомах (ТВК) - від 9 до 18 осіб. ТВК, утворені на початку серпня рішенням ЦВК, уповноважені формувати округи.

Чи відбудуться місцеві вибори на Донбасі

25 жовтня передбачається обрання лише голів тих міст, сіл та селищ, а також депутатів районних рад на територіях, що підконтрольні Україні. Обласні Ради Донеччини та Луганщини, парламент Автономної Республіки Крим та місцеву владу в окупованих районах, згідно з рішенням ЦВК, не обиратимуть.

Для новоутворених об'єднаних територіальних громад (ОТГ) - а таких в Україні близько 90 відсотків - це будуть перші вибори сільських, міських, селищних та районних рад.