Пандемія коронавірусу триває, й науковці в усьому світі з кожним днем накопичують дедалі більше даних про пневмонію COVID-19, особливості її поширення та методи лікування. Нові знання дозволяють їм постійно уточнювати рекомендації суспільству та політикам, а іноді призводять і до перегляду попередніх оцінок. Що ж радять жителям Німеччини в кінці квітня 2020 року провідні німецькі вірусологи? DW зібрала найновіші висловлювання щодо деяких актуальних питань.

Маски проти коронавірусу - лише додатковий елемент захисту

З 27 квітня по всій Німеччині треба носити захисні маски в громадському транспорті та в магазинах. В Австрії аналогічні вимоги вже діють, у Франції їх невдовзі можуть запровадити. До того ж дуже імовірно, що після відновлення повітряного сполучення в ЄС носіння масок стане обов'язковим у літаках під час усього польоту. Тож питання щодо їх користі та сенсу в Європі вельми актуальне.

Позиція берлінського Інституту імені Роберта Коха (RKI), що координує боротьбу з інфекційними захворюваннями в Німеччині, в квітні змінилася. На початку епідемії його керівництво скептично ставилося до звичайних масок з тканини (мова не йде про спеціальні медичні маски для медперсоналу) й рекомендувало носити їх лише людям з респіраторними захворюваннями. Тепер воно підтримує повсюдне використання масок, але лише як додатковго елементу захисту.

"Тканинні маски здатні утримувати краплі, коли людина говорить або кашляє, й так можуть допомогти захистити інших. Але при цьому вони не допомагають захистити самого носія маски. Дуже важливо це усвідомити", - не втомлюється повторювати керівник інституту, професор Лотар Вілер (Lothar Wieler). Треба відзначити, що в німецькому науковому співтоваристві з цим, схоже, згодні всі.

Ось як, наприклад, визначає пріоритети голова Інституту вірусології та дослідження ВІЛ медичного факультету Боннського університету професор Гендрік Штрек (Hendrik Streeck) в повідомленні в Twitter від 21 квітня: "Саме в цій крихкій ситуації важлива дієва концепція гігієни: 1. Дотримуватися дистанції. 2. Часто й ретельно мити руки. 3. Кашляти відповідно до етикету. 4. Залишатися вдома, якщо погано почуваєтеся. 5. Засоби захисту рота, якщо неможливий пункт 1".

Отже, боннський професор (як і керівник RKI) вважає соціальне дистанціювання значно дієвішим засобом захисту, ніж носіння маски. Що ж стосується етикету, то згідно з практично одностайною думкою експертів кашляти (та чхати) треба в згин ліктя (а не в долоні).

Отже, обов'язкове носіння масок у Німеччині - вибір не вірусологів, а політиків, які, скоріш за все, розглядають цей захід як своєрідну противагу пом'якшенню карантинного режиму, наприклад, відкриттю частини крамниць, а потім і шкіл. Утім, якщо кожен поруч - у масці, то всі один одного фактично трохи захищають.

Інфікований найбільш небезпечний за день до появи симптомів

Носіння маски допоможе запобігти мимовільному поширенню інфекції тими, хто вже інфікований, але ще не здогадується про це, оскільки не відчув симптомів. Адже особлива підступність коронавірусу полягає в довгому інкубаційному періоді.

Професор Крістіан Дростен (Christian Drosten), який очолює Інститут вірусології берлінської університетської клініки "Шаріте", широко відомий у Німеччині, зокрема, завдяки подкасту про коронавірус на сайті телерадіокомпанії NDR. У випусках від 20 та 22 квітня вчений з посиланням на найновіші дослідження та математичні моделі розповів, що 44 відсотки випадків зараження відбуваються до появи симптомів у носія вірусу. Інфіковані є "найбільш заразними за день до появи симптомів. При цьому більша частина інфекційної активності закінчується вже через чотири дні після появи симптомів. Якщо в когось протягом чотирьох днів були симптоми, то він майже перестав бути заразним. А через тиждень наявності симптомів він більше не заразний".

Однак учений уточнив, що в цьому випадку йдеться про тяжкі випадки, які потребують госпіталізації. На момент підключення таких пацієнтів до апаратів штучної вентиляції легень, найбільш ураженого вірусом органу, ризик зараження для медичного персоналу якраз досить високий.

Чи потрібна дезінфекція поверхонь у домашніх умовах?

В останні дні багато галасу спричинили повідомлення в ЗМІ про те, начебто Гендрік Штрек дійшов висновку, що коронавірус нежиттєздатний на різних поверхнях, тож заразитися COVID-19 можна винятково повітряно-крапельним шляхом. Однак професор з такою категоричною заявою не виступав.

Під його керівництвом наприкінці березня - на початку квітня проводили масштабне дослідження в містечку Гангельт, що в районі Гайнсберг, яке після карнавальної вечірки в середині лютого стало одним з епіцентрів епідемії в Німеччині. 

"Ми виявили віруси на предметах та на ручках дверей. Одного разу навіть у воді з унітаза після того, як у людини був пронос. Однак нам жодного разу не вдалося виростити з них дієві віруси. Це щонайменше вказує на те, що більшість людей заражається не від дотику до поверхонь", - наголосив Штрек в інтерв'ю тижневику Die Zeit, опублікованому 6 квітня.

Тепер науковці мають намір використати більш витончену методику, запевнив учений. Адже дослідження триває. У Німеччині професора Штрека критикували саме за надмірно квапливу, на думку деяких, публікацію попередніх результатів та зроблені з них висновки про масштаби колективного імунітету.

Дростен також має сумніви в тому, що поверхні можуть стати серйозним джерелом зараження. У своєму подкасті від 9 квітня він заявив: "Я майже упевнений, що в домашніх умовах немає сенсу приділяти дуже велику увагу обробці різних повехонь дезінфекційними засобами". Зовсім інша річ - лікарні, де така обробка необхідна. Головний вірусолог "Шаріте" також вважає, що дезінфекція вулиць міст за допомогою автоцистерн, як це видно, наприклад, на телекадрах з Китаю, "справляє на населення скоріше психологічний вплив, ніж реально сприяє стримуванню поширення інфекції".

Послаблення карантину підвищує небезпеку другої хвилі пандемії

Професор Дростен належить до числа рішучих супротивників передчасного пом'якшення карантинних заходів, передусім - відкриття доволі великої кількості крамниць, тим більше навіть цілих торговельних центрів. "Ми в Німеччині перебуваємо в особливо сприятливій ситуації, оскільки ми настільки рано застосували заходи дистанціювання. Але в ці дні я з жалем спостерігаю за тим, як ми цю перевагу, можливо, цілком загубимо", - заявив він у своєму подкасті 22 квітня.

Тої ж думки дотримується й вірусологиня з Брауншвейга Мелані Брінкманн (Melanie Brinkmann), наукова співробітниця Центру досліджень інфекційних захворювань імені Гельмгольца та професорка Технічного університету. "Вважати, наче вже можна говорити про покращення ситуації, - це велика ілюзія. Ми все ще перебуваємо на початку пандемії, про це багато хто забуває", - наголосила вона в опублікованому 22 квітня інтерв'ю порталу тижневика Der Spiegel.

Брінкманн вважає, що уряд Німеччини, який 20 квітня пом'якшив деякі обмежувальні заходи, надіслав суспільству неправильний сигнал. Багато жителів країни "тепер будуть менш серйозно ставитися до вірусу та збільшать кількість контактів. Якщо це станеться, то ми скоро знову будемо там, де були на самому початку", побоюється вона.

Учена попереджає: "Ми отримаємо другу хвилю інфекції, котра буде ще важчою, ніж теперішня, тому що вона охопить усю країну й буде значно менш обмежена певними точками, як це було під час першої хвилі".

На питання, коли ж знову можна буде в компанії з друзями поїхати кудись у відпустку розважитися, Брінкманн дала чітку відповідь: "Коли буде вакцина". Прогнозувати терміни появи дієвого щеплення від коронавірусу поки не може ніхто, але над рішенням цієї задачі інтенсивно працюють учені різних країн. У Німеччині перший дозвіл на проведення клінічних досліджень можливої вакцини було видано 22 квітня.

Ніс як двері для SARS-CoV-2

Спеціальні клітини у слизовій оболонці носа, найбільш імовірно, є шляхом потрапляння коронавірусу SARS-CoV-2 в організм людини. Про це свідчать результати дослідження Центру молекулярної медицини Макса Дельбрюка у Берліні, які були оприлюднені 23 квітня. У роботі над дослідженням взяли участь одразу декілька наукових інституцій, серед яких Інститут Сенгера, університетська клініка Гронінгена, Університет Лазурного узбережжя та мережа науковців під назвою Human Cell Atlas. Результати роботи вчених опубліковані у спеціалізованому журналі Nature Medicine.

У повідомленні на сайті Центру молекулярної медицини Макса Дельбрюка зазначається, що вчені шукали слизові оболонки, які б містили найбільше з двох специфічних протеїнів ACE2 та TMPRSS2, які коронавірус використовує для потрапляння в організм людини. Для дослідження використовувалися зразки з легенів, носа, очей, кишківника, серця, нирок та печінки.

"Ми показали, що серед усіх клітин найбільшу концентрацію цих двох протеїнів містять келихоподібні та війкові клітини, що виробляють слиз у носі", - пояснив головний автор наукової роботи Варадон Сунгнак з Інституту Сенгера. Це, на його думку, робить ніс найбільш вірогідним шляхом для початкового інфікування вірусом.

Водночас учені зазначають, що обидва згадані вище протеїни можна знайти у клітинах рогівки ока та у слизовій оболонці кишківника. Це, вважають у Центрі молекулярної медицини Макса Дельбрюка, вказує на можливість зараження й іншими шляхами, зокрема, через слізні залози. Також вчені не виключають передавання вірусу через фекалії та потрапляння його в організм через ротову порожнину.