У Білорусі почали масово звільняти затриманих під час акцій протесту після виборів президента. Багато з них розповідають про приниження і знущання за гратами. Однак заступник міністра МВС Олександр Барсуков, який приїхав вночі 14 серпня в Центр ізоляції правопорушників (ЦІП) ГУВС на вулиці Окрестіна у Мінську, заявив журналістам: "Знущань не було". Що ж насправді коїться за стінами ізоляторів і РУВС, DW розповіли ті, хто вийшов на свободу.

На Окрестіна "били кийками і змушували стояти на колінах"

Павла Чудука затримали 10 серпня близько 2-ї години ночі в центрі Мінська. Коли чоловік уже лежав на землі, його били електрошокером в область нирок: "Вплив електрошокера не видно, але відчуваєш протягом 3-5 хвилин, що ти не можеш ходити". За словами Чудука, атрофується область шиї, а також нижня щелепа - не можеш говорити. "За відчуттями, електрошокер був включений на максимум, - розповідає Павло. - Вони кричали: "Ну що, подобається? Ще хочеш, підеш ще?" За його словами, це було в центрі міста.

Читайте також: Лукашенко доручив силовикам не допустити в Білорусі акції протесту

Потім Чудука привезли в ЦІП на Окрестіна. За його словами, там було вже 150 людей. У різних частинах будівлі перебували групи по 50-60 осіб, багатьох били кийками: "Люди кричали і просили припинити. Було чути глухі удари по спинах, ребрах".

Павло перебував у внутрішньому дворі ЦІП: "За їхнім визначенням, це називається "пробка" - ти стоїш на колінах, руки за головою, а голова торкається підлоги; або руками до стіни, а голова торкається стіни. Людей змушували кожні 20 хвилин міняти позу, пересуватися на колінах від однієї стіни до іншої - 20-30 метрів".

Чудук розповідає, що "швидка" приїжджала чотири рази: "Їх не пускали, взяли нашатир і сказали, що цього вистачить. О третій годині ночі приїхав ще один автобус, в якому було 110 людей. Начальник ЦІП вийшов і сказав, що йому нікуди дівати затриманих". За словами Павла Чудука, "в камері на 10 квадратів було 25 осіб. Першими випускали неповнолітніх, там був хлопчик 17-ти років". Після ударів електрошокером Павло півтора дні не відчував щелепу з правого боку, не міг ковтати, у чоловіка досі тремтять руки.

У Центральному РУВС "змушували лежати на підлозі, били, обливали водою"

"За моїми відчуттями, я відбувся відносно легко. Бачив, як виходили люди, яким було дуже погано", - говорить Андрій (ім'я змінено на прохання героя). Його також звільнили з ЦІП на Окрестіна. У чоловіка гематоми на ногах, синці на спині. Андрія затримали увечері 11 серпня недалеко від метро "Пушкінська". В автозаку, за його словами, били по ногах і ставили на коліна. Чоловіка привезли до центрального РУВС: "На парковці у внутрішньому дворі вже лежали обличчям в асфальт близько 30 людей, між ними з криками ходили охоронці. Нас поклали там же, по всім прибулим пройшлися палицями, потім почали обливати водою".

Андрій каже, що пролежав так близько трьох годин. Людей періодично били. Якщо хтось намагався встати, діставалося ще більше. Потім, згадує чоловік, почали викликати для складання протоколу: "Всім давали вже готові, що брав участь в несанкціонованих акціях, викрикував гасла. Того, хто відмовлявся підписувати, відводили в окрему кімнату і знову били, поки не погоджувався. Потім затриманих знову вивели на вулицю і поставили обличчям до стіни. В камери не саджали, вони вже були забиті. В туалет відпускали у супроводі співробітника, води не давали".

О 10-ій ранку людей почали розвозити по ізоляторах, розповідає Андрій. Він опинився у ЦІП на Окрестіна. Співробітники були на адреналіні, квапили прибулих кийками: "Біжиш незрозуміло куди, попереду нічого не бачиш, чіпляєшся за якісь пороги, отримуєш кийком по спині, потім тебе б'ють ногами". Андрія і ще 55 осіб помістили у двір для прогулянок. Чоловік розповідає, що пробув там до другої години ночі: "Погодували і дали води тільки опівночі. Дали залишки від обіду - по третині котлети, та й то дісталося не всім. Дали води. Це була перша їжа і вода за добу". Андрій чув, як приїжджали нові машини, людей також били. "Чув крики, тупіт, звуки ударів. Зрозуміло, що ми ще відносно легко відбулися", - згадує він.

Читайте також: Білоруси шукають в СІЗО та лікарнях родичів, затриманих на протестах

Андрія випустили близько 3-ї години ночі 13 серпня. "Коли називали прізвища, говорили: фінальна порція ударів і можете бути вільні". До цього, за словами чоловіка, людей сортували: тих, у кого були татуювання, або хто, на думку охоронців, виглядав дивно, вели в окрему чергу і били з особливим задоволенням. "Лупили і питали: "Ми фашисти?" Коли лежиш під ударами кийків, не будеш говорити, так, - фашисти. Ну а хто ж ви, якщо ваша робота - бити людей, якщо це приносить вам задоволення?" - каже Андрій.

У Ленінському РУВС Мінська "тримали всю ніч на вулиці стоячи, не давали пити"

"З автозаків почали виносити важко поранених. До них покликали лікарів. Одна лікарка кричала солдатам, що це ненормально, що вони звірі. Ті відповіли: "Нормально, лікуй давай", - розповідає Михайло (ім'я змінено на прохання героя). Він провів ніч в Ленінському РУВС Мінська.

Чоловік не був на акції протесту - силовики витягли його з машини: "Ми потрапили в пробку. До нас підійшли люди з щитами і кийками, найвірогідніше, спецназ внутрішніх військ". Нас вивели з машини, сказали розблокувати телефони - перевіряли, чи є фото і відео з мітингів, розповідає Михайло. За його словами, у нього було відео, на якому люди йдуть з біло-червоно-білим прапором, за це його затримали. "Солдати, які мене вели, порадили сидіти тихо, тому мене не били. Деяких в автозаку били по-звірячому. Поруч був чоловік, який не говорив, тільки слабо стогнав і, здається, зовсім не міг триматися самостійно", - згадує Михайло.

Михайла привезли до Ленінського РУВС: "Поки вели з автозаку, кожного били кийками по ногах і кулаками по ребрах. Всіх поставили на коліна, руки були за головою. Деяким з-за травм або проблем зі здоров'ям було важко так стояти. Коли люди хотіли поміняти позу, знову могли вдарити ". Чоловік згадує, що силовики постійно змінювалися, були ті, хто намагався допомогти, але хтось просто звірствував. У РУВС приїжджали медики, деяких затриманих забирала "швидка".

За словами Михайла, ніч він провів на вулиці - майданчик чотири на десять метрів, огороджений металевими пластинами. "Людей ставили обличчям до стіни, руки були зв'язані пластиковим хомутом спереду. Серед затриманих були чотири дівчини, був підліток - у нього паморочилося в голові, але сидіти не дозволяли", - розповідає Михайло. Він каже що, "коли почало світати прийшов омонівец, крикнув нам: "Ну що, весело було сьогодні вночі? А завтра ще веселіше буде! Стільки гайцов поламали. Заберіть у них воду, нехай здохнуть від спраги". Чоловік зізнається, що тільки потім зрозумів, що їх вважають тими, хто калічить міліцію. Михайла випустили вранці, і він каже, що йому пощастило, його затримання було найбільш "м'яким" з тих, про які він чув.