"Якщо американські ракетні системи з української території лише трохи не дістають до Москви, то й Росії настав час розгортати щось важке ближче до американського "міста на пагорбі" (Вашингтона. - Ред.)", - слова ведучої російського державного телебачення звучали урочисто, коли вона 9 червня оголосила: російські війська, кораблі та літаки будуть розміщені у Нікарагуа в другій половині року. За словами ведучої, це робиться, "звісно, виключно з гуманітарною метою".

Ця новина неприємно вразила південного сусіда - Коста-Ріку, яка не має власних збройних сил з 1948 року. "Звичайно, Коста-Ріка як мирна країна, що ухвалила історичне рішення не мати армії, стурбована, коли сусід з іншого боку кордону починає нарощувати збройні сили", - сказав президент Родріго Чавес, відповідаючи на питання про дії влади Нікарагуа.

Порушення прав людини у Нікарагуа

Новина не залишилася непоміченою й у США. Виступаючи 9 червня на телебаченні DW, Браян Ніколс, помічник державного секретаря США у справах Західної півкулі, рішуче засудив рішення Манагуа. "Нікарагуа запросила російські сили для маневрів, тоді як Росія вторгається до сусідньої країни і порушує права людини в Україні. Ми вважаємо це провокацією з боку нікарагуанського режиму", - зазначив він.

Читайте також: Через Мексику до США? Українці та росіяни у Тихуані

Ніколс також натякнув на можливу відповідь Вашингтона. "Ми вимагали звільнення політичних ув'язнених і дотримання демократичних норм, а також відмови від провокацій щодо сусідів. Але це залишилося непочутим. Очевидно що ми повинні використовувати важелі та інструменти, які є в нашому розпорядженні, для висловлення своєї незгоди", - заявив дипломат у кулуарах Саміту Америк у Лос-Анджелесі.

Після кривавого придушення масових протестів у 2018 році та фальсифікації президентських виборів у листопаді 2021 року Даніель Ортега і його дружина та віцепрезидентка Росаріо Мурільйо залізною рукою правлять невеликою центральноамериканською країною. Минулого року було заарештовано десятки лідерів опозиції, зокрема більшість із тих, хто на той час боровся на виборах проти Ортеги. Уряд Нікарагуа заборонив сотні неурядових організацій на тій підставі, що вони діють на користь іноземних держав. В останні роки десятки тисяч нікарагуанців залишили країну через державні репресії та відсутність перспектив.

Чи реальна небезпека для Латинської Америки?

Американські аналітики, такі як Стівен Бланк з Інституту досліджень зовнішньої політики, американського аналітичного центру, розташованого у Філадельфії, побоюються, що Росія саме через війну в Україні може піддатися спокусі розширити свою військову присутність у Нікарагуа. Тимчасовий дозвіл на стоянку російських військових кораблів у портах країни може легко перетворитися на постійну військово-морську базу. Саме це сталося у Сирії, Судані та М'янмі, пише Бланк у статті для порталу The Hill. Уряду США необхідно реагувати, робить висновок експерт зі Східної Європи.

Кароліна Хіменес, президентка Вашингтонського бюро з Латинської Америки (WOLA), неурядової організації, яка опікується питаннями прав людини, в інтерв'ю DW також зазначає, що необхідно діяти. "Указ Ортеги - це непотрібна провокація. Хоча насправді це невинний дозвіл, який періодично подовжується щороку, але тепер він постає у новому контексті. А саме: нелегітимне становище Ортеги при владі та війна в Україні", - зазначає Хіменес.

Побоювання Коста-Ріки та інших сусідніх країн є абсолютно обґрунтованими, вважає експертка. Проте, на її думку, у таких ситуаціях стурбовані країни не тільки мають сподіватися на Вашингтон, а й самі вживати заходів. Вона вказує на Мексику, президент якої Лопес Обрадор нещодавно виступив за участь Нікарагуа, Венесуели та Куби у Саміті Америк у США. "Латинська Америка має активізувати свої власні дипломатичні канали. Ми не повинні забувати, що політична криза в Нікарагуа впливає і на Мексику, яка приймає дедалі більше нікарагуанців, які шукають притулку, залишаючи країну, яка постраждала від порушень прав людини", - сказала вона .

13 червня Держдепартамент США випустив ще одну заяву для преси, яка закликає до негайного звільнення понад 180 політичних ув'язнених у Нікарагуа, а також оголосив про нові візові обмеження для 93 осіб, близьких до уряду країни, яких він звинуватив у "підриві демократії в Нікарагуа".