1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ОсвітаУкраїна

Школа в окупації: як навчатися далі?

4 червня 2022 р.

Що буде з освітнім процесом на окупованих територіях? Українські вчителі відмовляються від співпраці з окупантами та готові продовжувати викладання за українськими програмами онлайн. Але чи буде це можливим далі?

Розбомблена школа на півдні України
Одна зі шкіл на півдні УкраїниФото: Vincenzo Circo/IMAGO

Навчальний рік на тимчасово окупованих Росією територіях закінчився дещо раніше, аніж в інших школах України. Подекуди діти не могли ходити до школи через бойові дії, подекуди педагогічний колектив повністю звільнився через примус окупантів працювати за російськими освітніми стандартами, але загалом вчителі робили все можливе, аби школярі повністю опанували українську шкільну програму за цей навчальний рік. Тим часом окупаційна "влада" намагається поновити навчання в українських школах вже за російськими програмами.

Читайте також: Школа під час війни: як змінився навчальний процес в Україні

Найважче в окупації -  власний емоційний стан

"Найважче - це емоційний стан. Ти не знаєш, що тебе очікує завтра. Сьогодні ти працюєш, спілкуєшся з дітьми онлайн, намагаєшся їх заспокоїти, достукатися до них попри їхній страх, аби діти розуміли те, що я їм пояснюю. А завтра приходять окупанти і все змінюється", - ділиться пережитим вчителька англійської та німецької мови однієї зі шкіл на окупованій Росією Херсонщині, чиє ім'я DW не розголошує з міркувань безпеки. Навчальний рік в її школі закінчився наприкінці травня. Вчителька розповідає, що педколектив дуже поспішав якомога швидше викласти річну навчальну програму через побоювання, що в області зникне зв'язок і проводити онлайн-уроки буде неможливо. Побоювання освітян справдилися - кілька днів тому Херсонська область була повністю відключена окупантами від телефонного зв'язку та інтернету. Нині жінка не має контакту зі своїми учнями та колегами, оскільки вже виїхала з регіону на підконтрольну Україні територію. Вона пояснює, що не захотіла співпрацювати з окупантами, які примушують українських вчителів проводити навчання російською мовою за російськими програмами та підручниками. "Я дуже хочу повернутися до своїх дітей, хай хоч і у віртуальний клас, але зараз у мене такої можливості немає", - каже вчителька. 

Українська школярка під час онлайн-урокуФото: DW

Вчителів на окупованих територіях закликають не співпрацювати з окупантами

Не погоджуватися на співпрацю з окупантами та виїжджати з окупованої території закликає вчителів та сім’ї школярів міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук. "Не ведіть дітей вчитися в окупантські навчальні заклади. Щодо педагогів, особливо молодих, то неправильне рішення зараз може назавжди зруйнувати професійне життя. Тому звертаюсь до педагогів навчальних закладів усіх рівнів на тимчасово окупованих територіях: Не працюйте на окупантів. Просто переїдьте на підконтрольну уряду України територію. Робота тут вам знайдеться", - написала Верещук у своєму офіційному Телеграм-каналі. Вона нагадала, що за співпрацю з окупаційною владою передбачена кримінальна відповідальність. Як раніше пояснював голова комітету Верховної Ради з питань освіти Сергій Бабак, співпраця з окупаційною владою та викладання за російською програмою буде трактуватися як колабораціонізм (до 2 років позбавлення волі) або як державна зрада (до 15 років).

Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук закликає освітян не співпрацювати з окупантамиФото: PRIME MINISTRY OF UKRAINE/AA/picture alliance

Водночас виїхати з окупованих територій, як закликає освітян Верещук, не так просто, адже виїзди звідти контролюються російською армією.Тож більшість українських школярів і вчителів змушені залишатися в тих умовах, які склалися через окупацію. Аналітичний центр Cedos у своєму дослідженні "Освіта на окупованих територіях України" вказує на те, що лише у деяких поодиноких випадках керівництво освітньої галузі або окремих шкіл Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей йде на співпрацю з окупантами. У таких школах з'являються нові предмети - російська мова та література, суспільствознавство, історія, - які викладаються російською мовою та за російськими підручниками. Втім, у переважній більшості і батьки учнів, і вчителі відмовляються співпрацювати з росіянами. "Наприклад, в одному місті на окупованій території Запорізької області лише одна керівниця відділу освіти погодилася на співпрацю з окупантами і змушувала вчителів відновлювати освітній процес та обдзвонювати батьків, аби діти виходили на навчання. Але в частині шкіл директори робили так, що вчителі звільнялися, аби не виконувати таких наказів", - каже Юлія Назаренко, аналітикиня аналітичного центру Cedos, яка проводила дослідження.

Плани "перекваліфікації"

Також в окупованому Херсоні нещодавно призначений росіянами колаборант, очільник окупаційної адміністрації Херсонської області Володимир Сальдо намагався зібрати освітян міста, розповів DW радник голови Херсонської обласної військової адміністрації, депутат Херсонської облради Сергій Хлань. За його словами, окупанти намагалися схилити вчителів до співпраці з окупаційною владою, щоб відправити освітян з Херсона до Криму на так звану "перекваліфікацію" для роботи за російськими програмами, але "в херсонського колаборанта нічого не вийшло". "Вчителі показали їм що не будуть співпрацювати з окупантами. На території Херсонської ОТГ 71 школа, а на цю нараду прийшло лише 20 керівників навчальних закладів і з них 14 відразу покинули цю нараду, оскільки відмовилися працювати під дулами автоматів. Це показник  того, як вчителі сприймають окупантів", - розповів Сергій Хлань.

Читайте також: Без зв'язку, або Що відбувається на окупованій Херсонщині?

Що буде далі?

Як повідомили DW в міністерстві освіти і науки (МОН) України, вчителі на окупованих територіях працюють в складних умовах, але незважаючи ні на що, перебувають у штатному розписі своїх навчальних закладів та отримують заробітну плату. Начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Юрій Кононенко пояснює, що заробітна плата педагогічним працівникам виплачується за рахунок освітньої субвенції, ці кошти щомісяця перераховуються міністерством громадам у повному обсязі, але інколи конкретний вчитель на свою банківську карту може не отримувати кошти, оскільки у громади може бути відсутня людина, яка відповідає за фінанси та має доступ до електронної системи, чи керівник навчального закладу виїхав з окупованої території. "Військові адміністрації цих окупованих територій намагаються вирішувати ці питання. Там де немає можливості організувати навчальний процес чи роботу вчителів оголошується "простій у роботі" і освітянам виплачуються гарантовано дві третини заробітної плати чи повна зарплатня", - каже Кононенко.

Однак, як бути тим, кому окупати відключили зв'язок з іншою частиною України? Адже через відсутність інтернету, зокрема, на Херсонщині, освітяни не мають доступу до онлайн-класів, аби відновити навчання. Також вони не можуть отримати гроші за свою роботу, бо через блокування інтернету доступу до банківських рахунків та карток також немає. Якою буде ситуація 1 вересня на окупованих територіях, нині спрогнозувати складно. "За літо треба зрозуміти, якою буде стратегія і чи буде взагалі відновлюватися навчання за українськими освітніми стандартами і яким чином це взагалі можна зробити", - зазначає Юлія Назаренко. Аналітикиня аналітичного центру Cedos наголошує, що як би урядовці не закликали вчителі виїжджати з окупованих територій, багато з них не мають можливості виїхати на контрольовану українським урядом територію. За її словами, потрібно вже зараз розробляти якісь рішення. "Адже окупанти влітку планують провести масову примусову перекваліфікацію українських освітян (з окупованих територій - Ред.) в окупованому Криму, аби змушувати їх працювати за російськими програмами", - каже Назаренко.

Як армія РФ нищить українські школи

03:19

This browser does not support the video element.

 

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW