У Брюсселі цього тижня дуже активно обговорювали посилену присутність російських військ біля кордонів України. Це стало центральною темою двох засідань НАТО і двох слухань у Європарламенті. DW розповідає про підсумки цих обговорень.

Екстрені засідання у НАТО щодо військ РФ біля України

У вівторок, 13 квітня, у штаб-квартирі Альянсу скликали екстрене засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів. Ініціював цю зустріч Київ. І на неї до Брюсселя приїхав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Від Альянсу він почув підтвердження "непохитної підтримки" суверенітету та територіальної цілісності України, а також слова занепокоєння діями Росії, яка сконцентрувала найбільшу кількість військ біля кордонів України з 2014 року.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг назвав це накопичення військ "невиправданим". "Росія повинна припинити це нарощування військ в Україні та довкола неї, зупинити провокації та здійснити деескалацію негайно", - додав він.

Читайте також: Столтенберг: Про вступ України до НАТО вирішуватимуть члени Альянсу, а не Росія

Кулеба дякував за слова підтримки, але наголосив, що Україні потрібна й практична допомога, наприклад, санкції та сприяння обороні. На засіданні Комісії Україна-НАТО жодних рішень про додаткову допомогу й не могли ухвалити, адже посли не мають таких повноважень.

США підтримуватимуть Збройні сили Україні

За ті декілька годин, які Кулеба провів у Брюсселі, йому вдалося досягти більшого - він провів доволі тривалу зустріч з держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Це був, напевно, найбільш бажаний співрозмовник для українського міністра, адже найбільшу допомогу у військовій сфері Київ отримує саме від США.

І вже наступного дня, 14 квітня, Блінкен мав змогу обговорити це питання з міністрами закордонних справ і оборони всіх 30 держав-членів НАТО. Це був незвичний захід з багатьох причин. Про зустріч оголосили лише напередодні ввечері. Спільні засідання глав і МЗС, і оборони Альянсу трапляються дуже рідко. І хоча цей захід провели у форматі відеоконференції, обидва американські урядовці та низка інших міністрів особисто прибули до Брюсселя.

Причина такої незвичної події - Афганістан. Президент США Джо Байден вирішив вивести війська звідти до 11 вересня. Проте оскільки операція в Афганістані здійснюється усім НАТО, то Вашингтону треба було це обговорити зі своїми союзниками.

Оскільки міністри країн Альянсу вже зібралися, то вони обговорили й тему військ РФ в Україні та на її кордонах, а також ескалацію на Донбасі. На підсумковій пресконференції жодних повідомлень щодо якихось нових дій НАТО чи його держав не прозвучало. Столтенберг повторив свої попередні заяви та назвав зустріч "важливою демонстрацією єдності" Альянсу.

Блінкен теж наголосив на цьому: "Що мене вразило, коли я слухав кожного з наших союзників під час цього засідання Північноатлантичної Ради, то всі 30 із нас висловили занепокоєння та рішучість домагатися, щоб Росія вдалася до кроків з деескалації напруженості, яку вона створює".

Читайте також: Війська РФ на кордоні з Україною: чи обмежаться ЄС і НАТО лише занепокоєнням?

Міністр оборони США Ллойд Остін пообіцяв підтримувати Україну в її потребах самооборони. Журналісти намагалися отримати від нього якісь деталі. Але урядовець нічого нового не розкрив, нагадавши, що США допомагають Україні обладнанням, зброєю та тренерами та збираються робити те саме "залежно від їхніх потреб". Він уточнив, що команда з національної безпеки США пропонує Байдену набір різних варіантів дій і таємниче додав: "На цьому я зупинюся".

Нові санкції США щодо Росії

І лише наступного дня стало відомо, що в НАТО обговорювали й конкретні заходи. 15 квітня Вашингтон запровадив цілу низку нових санкцій щодо Росії. Вони стосуються зокрема кібератак і спроб вплинути на вибори у США. Ідеться і про Крим. Серед іншого, під обмеження потрапили компанії та особи, причетні до будівництва Керченського мосту, а також російські високопосадовці в анексованому півострові.

Нинішні дії Росії щодо України Вашингтон не згадав. Однак вони згадуються у заяві НАТО, де усі 30 його держав схвалюють санкції США: "Ми також закликаємо Росію припинити її провокації та негайно знизити напруженість на українських кордонах і в незаконно анексованому Криму". Цю тему напевно міністри обговорювали напередодні, адже заяву опублікували за кілька хвилин після оголошення про санкції.

Українські урядовці у Європарламенті

У вівторок і середу комітет із закордонних справ і підкомітет з безпеки і оборони Європарламенту провели слухання щодо дій Росії. На перших виступив віцепрем'єр України Олексій Резніков, на других - міністр оборони Андрій Таран. Обидва назвали дії Росії спробою тиску на Україну. Але Резніков заявив і про можливість "масштабної ескалації" через "ексцес якогось російського виконавця або найманця", а Таран не виключив російського наступу для забезпечення постачання води до Криму.

На слуханнях у вівторок керівник відділу в зовнішньополітичній службі ЄС Річард Тіббельс хвалив Київ за стриманість і за активування процедури за Віденським документом .Показовою щодо поглядів у ЄС стала заява представниці Франції у Політичному та безпековому комітеті Євросоюзу Клер Ролен: "Нагальним пріоритетом має бути уникнення ескалації ситуації".

Кілька євродепутатів від Європейської народної партії закликали Захід чітко заявити, до яких дій від вдасться, якщо РФ піде у наступ. "Важливо, щоб ми зараз публічно сказали Росії, якими будуть наслідки нової агресії", - зазначив німець Міхаель Ґалер (Michael Gahler). Він вважає, що такими наслідками має бути зупинка імпорту російських нафти та газу до ЄС, відключення РФ від платіжної системи SWIFT і санкції щодо олігархів. Його колега з Латвії Сандра Калнієте додала до цього й зупинку "Північного потоку-2". Щоправда, на слуханнях до цього заклику євродепутати з інших фракцій не долучилися.

У НАТО та ЄС все ще шукають відповідь на дії Росії

Керівник відділу зовнішньої політики ЄС брюссельського аналітичного центру CEPS Стівен Блокманс вважає, що нинішній "шквал" дипломатичної активності має продемонструвати Росії, що Захід "дуже серйозно ставиться" до військової активності Росії. "Я думаю, що у штаб-квартирах НАТО та ЄС все ще тривають пошуки відповіді (на дії Росії - Ред.)", - додає він.

Блокманс вважає, що у НАТО спостерігається "брак ідей" щодо того, що можна було би зробити, адже Україна не є членом Альянсу. Одним з основних інструментів ЄС є санкції, проте персональні обмеження, на думку Блокманса, в Росії серйозно ніколи не сприймали. Серйозний вплив на Москву мала би зупинка "Північного потоку-2" чи переслідування російських грошей сумнівного походження у різних країнах ЄС, але експерт сумнівається, що Берлін та інші столиці підуть на це.