Швейцарці на референдумі не підтримали ініціативи, спрямовані на утвердження виробництва біопродуктів, а також закон про захист клімату.
Реклама
Швейцарці на референдумі у неділю, 13 червня, відхилили дві екологічних ініціативи та закон про захист клімату.
Особливо несподіваним виявилося "ні" щодо закону - проти нього проголосували 51,6 відсотка жителів країни, які взяли участь у референдумі, повідомляє інформагенція dpa. Уряд та парламент країни упродовж років працювали над розробкою цього закону, який передбачав до 2030 року скорочення щорічного обсягу викидів CO2 вполовину від рівня 1990 року.
У разі ухвалення цього закону бензин та дизельне пальне подорожчали б, а за авіаперельоти жителям країни, залежно від маршруту, довелося б сплачувати більшу суму - до 120 франків (приблизно 110 євро в перерахунку). Тим самим тепер незрозуміло, як Швейцарія планує виконувати свої зобов'язання в рамках Паризької кліматичної угоди. Для порівняння: Німеччина має намір до 2030 року скоротити викиди CO2 порівняно з 1990 роком на 65 відсотків.
Винесені на рефрендум аграрні ініціативи мали на меті передусім утвердження у Швейцарії виробництва біопродуків. Одна ініціатива передбачала ненадання субсидій фермерам, які використовують для боротьби з шкідниками синтетичні засоби. А інша ініціатива передбачала повну заборону синтетичних пестицидів та перетворення Швейцарії на 100-відсоткового виробника біопродукції. Обидві ініціативи відхилили приблизно 61 відсотком голосів.
Натомість підтримали на референдумі закон про протидію тероризму, який дає більше повноважень поліції, - за його схвалення проголосували 57 відсотків учасників плебісциту.
А закон, який регулює компенсації підприємцям та діячам культури втрат, спричинених пандемією коронавірусної хвороби, підтримали 60 відсотків. За оцінками, обсяг передбачених компенсацій сягає 35 мільярдів євро. Противники закону критикували серед іншого субвенції ЗМІ.
Науковий експеримент: навіщо швейцарці закопують труси (09.06.2021)
01:48
Найкрасивіші сміттєспалювальні заводи
Якщо завод уже потрібний, то чому він має спаплюжувати ландшафт чи міський пейзаж?
Фото: picture-alliance/greatif/F. Gaul
Шпіттелау у Відні
Цей завод постачає тепло та енергію на весь центр столиці Австрії уже 50 років, але таким гарним став він завдяки реконструкції після пожежі 1987 року. Тодішній бургомістр Відня вирішив, що після ремонту завод повинен працювати з урахуванням новітніх екологічних стандартів та стати прикрасою міста. До проєкту долучили відомого австрійського художника та архітектора Фріденсрайха Гундертвассера.
Фото: picture-alliance/G. Wild
Шкоди менше, краси більше
Гундертвассер заявив, що візьметься за завод лише у тому випадку, якщо шкоду від спалювання сміття зведуть до мінімуму. Його вимоги врахували. Центральний димохід прикрасили величезною золотистою кулею, будівлю - емалевими плитками. Після реконструкції у 1992 році завод урочисто відкрили, і він запрацював. Нині він - одна з найяскравіших та популярних туристичних принад Відня.
Розташований у Копенгагені сміттєспалювальний завод Amager Bakke запрацював у 2017 році. А у 2019 році на його даху відкрили зону відпочинку Копенгілл із гірськолижним схилом. Будівництво заводу із використанням найновітніших технологій - один з важливих етапів на шляху до амбітної мети: до 2025 року Копенгаген має намір стати вуглецево-нейтральним містом.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Trumpf
Сміття та спорт
Покриття - синтетичне. Є тут і "чорна траса", і "зелена", тож покататися та отримати задоволення зможе і новачок, і професіонал у будь-яку пору року. Цим проєктом автори досягли одразу три мети: Amager Bakke - це екологічна утилізація відходів, енергопостачання для столиці Данії та центр відпочинку жителів та гостей Копенгагена.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Trumpf
Завод у Франкфурті-на-Майні
Завод у Франкфурті-на-Майні (на фото - праворуч) ввели в експлуатацію у 1960-х роках. Потім його кілька разів ремонтували та оновлювали з урахуванням нових екологічних норм. Наприкінці 1990-х його 110-метрова труба отримала свій теперішній вигляд: на всю довжину на ній намалювали дракона, що став одним з улюблених мотивів для фотографів.
Фото: picture-alliance/greatif/F. Gaul
Завод в Обергаузені
Раніше це була електростанція, що виробляла енергію для гірничодобувних підприємств. Нині, коли шахти у Рурській області на Заході Німеччини зачинили, повністю перебудований та оснащений усіма можливими сучасними технологіями сміттєспалювальний завод постачає енергію у цей великий та щільно заселений регіон.
Фото: picture-alliance/dpa
Завод у Джубіаско
Цей завод спалив перше сміття у 2009 році. Розташований він посеред прекрасного гірського ландшафту в італомовному кантоні Тічіно на півдні Швейцарії. Дещо схожий на гігантський та не зовсім опізнаний літальний об'єкт, що приземлився в одному з наймиловидніших куточків Європи.
Фото: picture-alliance/Keystone/K. Mathis
Колишній басейн поблизу Парижа
Сміття тут давно ніхто не спалює, але історія ну дуже симпатична! В містечку Шатне-Малабрі у 1930 році збудували завод для спалювання побутових відходів. А в 1938 році до нього прибудували басейн, воду в якому нагрівав завод. У 1950 році зачинили завод, а потім - і басейн. Довгий час будівля стояла порожня, а потім знайшлися інвестори: тепер тут - культурний центр.