В Україні в самому розпалі посівна кампанія. Станом на 14 квітня господарства засіяли 997 тисяч гектарів зернових та зернобобових культур, що становить 17% від прогнозованих площ, повідомляють в міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства. Зокрема, сільгоспвиробники сіють яру пшеницю та ячмінь, горох, овес, просо та кукурудзу. Найбільші площі зернових та зернобобових культур засіяли аграрії Одеської, Тернопільської та Миколаївської областей.

Розпочали сівбу і в Чернігівський області. "Весна у нас цього року прийшла вчасно: сніг зійшов, волога в землі є, температура помірна - майже ідеальні умови для початку посівної. Тому ми сіємося і всі будуть сіятися, поки є гроші. Бо пальне дороге. Скільки зможемо фінансово витягнути, стільки і посіємо, а там осінь покаже", - сказав у розмові DW Іван Якуб, фермер, чиє господарство розташоване в прикордонній зоні Чернігівщини неподалік українсько-російського кордону.

Якуб, як і тисячі українських аграріїв, розпочав одну з найскладніших посівних кампаній останніх років. До постійної загрози дронових атак додалися нові економічні виклики: стрімке подорожчання пального та добрив. Після загострення ситуації навколо Ірану світові ціни на нафту різко зросли, і цей стрибок одразу відчули на собі ті, хто обробляє українські поля.

Запаси пального у сільгоспвиробників є, але не багато і не у всіх

"Навіть якщо хтось мав певні запаси пального, то невеликі, і зараз їх використовують для посівної. Але ситуацію ускладнюють акцизні обмеження на зберігання палива. Через це не можна закупити його у великих обсягах наперед: якщо перевищити встановлені ліміти, виникають додаткові вимоги й перевірки податкової. Це фактично не дає зробити записи і впливає на підготовку до посівної, адже все не закупиш наперед", - констатує Іван Якуб.

Як розповідає далі Якуб, Асоціація фермерів та приватних землевласників, віцепрезидентом якої він є, намагалася переконати уряд прибрати це обмеження для аграріїв, однак не вийшло, і тепер здорожчання цін на паливо болісно б'є по сільгоспвиробниках.

Ще одним викликом фермерів залишається нестача працівників. Через мобілізацію та міграцію аграрний сектор відчуває гострий дефіцит кадрів, що змушує підвищувати зарплати. Крім того, частина земель недоступна через мінування або будівництво інженерних споруд, що також зменшує площі обробітку і впливає на економіку господарств. "Це все впливає. Зараз ми вкладаємо всі наші кошти у посівну. Але питання, чи буде у фермерів за що збирати врожай, якщо ціни на пальне і добриво зростатимуть і надалі?", - риторично запитує Іван Якуб. 

За оцінками заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, паливо формує до 6-10% собівартості аграрної продукції. Відповідно, навіть різке зростання цін на дизель не виглядає критичним у структурі витрат українських сільгоспвиробників, але має значний вплив на прибутковість.

"Якщо рентабельність господарства становить близько 10%, то навіть таке зростання витрат може її повністю "з'їсти", - пояснює він. Найбільшим ризиком, за словами експерта, є навіть не ціна, а можливий фізичний дефіцит пального. "Найгірший сценарій - це коли аграрій виростив урожай, але не може його зібрати через нестачу дизеля", - наголошує Соколов.

Врожайність може зменшитися через брак добрив

Подорожчання дизельного пального підвищує собівартість виробництва і змушує фермерів переглядати підходи до ведення господарства, хоча сама посівна кампанія поки що триває без різких змін.

"Левова частка цього пального була закуплена до початку війни на Близькому Сході, однак подальші події матимуть значний влив на те, що відбуватиметься влітку та восени. Водночас суттєво дорожчають і азотні добрива, ціни на які безпосередньо залежать від вартості газу. Зростання цін на азотні добрива становить близько 35%. Якщо дорожчає газ, автоматично дорожчають і добрива", - пояснила DW аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.

Одним із ключових наслідків подорожчання може стати, за словами експертки, скорочення обсягів внесення добрив, що прямо вплине на врожайність. "Або аграрії нестимуть значні фінансові втрати, або зменшуватимуть норми внесення добрив і отримуватимуть меншу врожайність", - каже Литвин.

Чи допомагає українським аграріям держава?

У міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства визнають, що цього року ситуація з посівною є складною. Подорожчання пального та мінеральних добрив додає невизначеності, втім запевняють, що аграріїв без підтримки не залишать. "Ключовим інструментом підтримки залишається державна програма пільгового кредитування "Доступні кредити 5-7-9", за якою аграрії можуть отримати до 90 мільйонів гривень за напрямом "кредит на посівну". Програму продовжено до 31 березня 2027 року, що дозволяє забезпечити фінансування не лише весняної кампанії, а й збору врожаю та підготовки до осінньої посівної", - наголосив заступник міністра економіки, довкілля, сільського господарства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу "Суспільне".

Отже, державна підтримка аграріїв попри зростання цін на пальне та добрива поки що обмежується лише пільговими кредитами. Іван Якуб каже, що поки від держави не отримували суттєвої компенсаційної підтримки через подорожчання пального, але кожен сільгоспвиробник розуміє, що в країні війна, хоча кредитні програми працюють. "У якійсь мірі сільгоспвиробники частково вже махнули рукою на збитки. Якось воно буде. Але є ще моральний фактор - чотири роки війни, і це  дуже впливає як на господарів, так і на працівників, на всіх", - підсумовує Якуб.