1975 року Томасу Стаффорду і Діку Слейтону після стиковки на орбіті в рамках місії "Аполлон-Союз" подарували "горілку в тюбиках". Насправді це був жарт - усередині був борщ. На Міжнародній космічній станції (МКС) заборонено вживати алкоголь. Етанол може зіпсувати обладнання. Астронавтам заборонено користуватися, зокрема, бальзамом після гоління, який містить алкоголь.

1967 року вперше загинув американський астронавт після приблизно 50 миль випробувального польоту. У 1967 і 1971 роках загинули четверо радянських космонавтів. У січні 1986 року на 73-ій секунді польоту вибухнув шатл "Челленджер". Всі семеро астронавтів на борту загинули. Вдруге весь екіпаж шатлу - "Колумбія" - загинув під час входу в атмосферу Землі 2003 року.

На фото - космічний туалет, розроблений 2000 року. Щоби триматися на унітазі, треба пристібатися ременями. Модель виявилася не надто зручною. 2018 року NASA витратила 23 мільйони доларів на розробку нового вакуумного туалету. Унітаз починає всмоктувати автоматично, щойно на нього сідаєш. Кал спалюється, а сеча перероблюється на питну воду. Астронавти кажуть: сьогоднішня кава - це й завтрашня кава.

1969 року, коли стартувала місія "Аполлон 11", Нейл Армстронг мав найвищу зарплатню серед трьох астронавтів - 27401 долар, що в перерахунку на нинішні ціни становить близько 209 тисяч доларів. Нині NASA платить астронавтам від 66 до 160 тисяч доларів, залежно від їхніх академічних досягнень та досвіду.

Мікрогравітація є неабияким випробуванням для людського організму. Через вплив невагомості на кровообіг, за час перебування в космосі обсяг крові зменшується приблизно на літр. Зокрема й через це астронавти, як Маркос Понтес (на фото), часто виглядають блідими по поверненні на Землю. Науковці досі не мають усталеної думки про те, які довгострокові наслідки для здоров'я мають подорожі в космос.

Секс у космосі не такий, як ми уявляємо його на Землі. Ерекція, наприклад, можлива. Але без гравітації уявити собі статевий акт фізично складно. Чи були взагалі такі випадки? Підтвердження тому немає, але цілком імовірно, що таке було. 1992 року Марк Лі і Джен Дейвіс полетіли у космос невдовзі після весілля. Можна сказати, на орбіті вони провели медовий місяць.

У нашому розумінні для сну треба лежати на ліжку. В умовах мікрогравітації це непросто. Тут на допомогу приходить спальний мішок. Його прикріплюють до однієї зі стін спальної кабіни. Ці кабіни є доволі маленькими, тож астронавти не літають уві сні по кораблю, стукаючись об усе поспіль. На фото німецький астронавт Матіас Маурер показує свій спальний мішок напередодні відправлення Crew Dragon-3.

На цьому фото, зробленому з МКС, видно корабель місії Crew Dragon-3, що наближається до станції. На борту - астронавти NASA Раджа Чарі, Том Маршберн іа Кайла Беррон, а також астронавт Європейського космічного агентства (ESA) німець Маттіас Маурер. Упродовж шести місяців вони не лише працюватимуть у відкритому космосі, але й спробують виростити рослину без землі або іншого ґрунту.

"Привіт, Берліне! Звідси зовсім не видно кордонів!", - написав Александр Герст 9 листопада 2014-го, у 25-ту річницю падіння Берлінського муру. 166 днів тривав його експеримент з важливими науковими досягненнями. Його фотографії не залишають без емоцій.

"Відчуття польоту через полярне сяйво неможливо описати словами!", - за цим феноменом Герст спостерігав з Міжнародної космічної станції. Спостереження переслідували й наукову мету: дослідити вплив електромагнітного випромінювання на електронні прилади.

Сахару часто називають нескінченною пустелею. На знімках астронавта, зроблених над Лівією,видно, що піщані дюни мають свій початок і кінець.

Більшість жителів Флориди, напевно, ще спали тоді, коли Александр Герст з колегами робили цей знімок перед сходом сонця. Якби вони знали, що за ними під час сну спостерігають шестеро астронавтів…

Це й не гора, й не вулкан. На цій фотографії видно метеоритний кратер в Аризоні. Діаметр кратеру - 1186 метрів, а його глибина цілих 180 метрів.

На вигляд це всього лише маленька дірка в хмарах, насправді ж вона діаметром у 80 кілометрів. Незважаючи на фантастичний вигляд, ці тайфуни регулярно несуть руйнування.

Александр Герст демонструє справжні моментні кадри. Ця фотографія показує подію у розвитку. На ній закарбовані моменти торішнього конфлікту між Ізраїлем і Газою – запущені ракети й вибухи.

Навіть перебуваючи на Землі, можливість спостерігати за полярним сяйвом випадає дуже рідко. Герсту пощастило зробити цей чудовий знімок з космосу.

Астронавти показують свої фотографії, як правило, в наукових цілях: наприклад фотографії уражених вітром долин північної Африки, можуть бути використаними в проведенні порівняльних наукових робіт. Таким чином можна встановити зміни в ландшафті та проаналізувати, яку роль відіграє людська діяльність в цих змінах.

В багатьох регіонах світу існує дефіцит питної води. Ці кола - системи зрошення в засушливих регіонах Мексики. Деякі експерименти Герста пов’язані із забезпеченням продуктів харчування. А ще астронавти вирощують рослини на Міжнародній космічній станції і проводять експерименти з метою зменшення споживання води рослинами.

Деякі фото Герста виглядають немов шедеври відомих художників. На цій фотографії видно річку в Казахстані та відокремлені від неї ділянки - стариці.

Перші кроки астронавтів на Місяці. Ступаючи 20 липня 1969 року на поверхню нашого природного супутника, астронавт Ніл Армстронг вимовив одну з найвідоміших фраз в історії: "Це маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства".

Ракета з астронавтами, котрі мали висадитись на Місяці, стартувала 16 липня 1969 року з мису Канаверал у штаті Флорида. Це була Saturn V, деякі характеристики якої ще й по сьогодні залишилися неперевершеними: близько 110 метрів заввишки, вагою майже 3000 тонн. На борту космічного корабля, який вона виводила, - Ніл Армстронг, Едвін "Базз" Олдрін та Майкл Коллінз.

Про старт місії "Аполонн-11" з місця події повідомляли тисячі репортерів. Офіційно було акредитовано 3497 журналістів. Усі вони юрмилися в пресцентрі Космічного центру імені Джона Кеннеді.

Побачити пуск місії до Місяця кортіло не лише журналістам. У ті дні поблизу космодрому імені Кеннеді перебували сотні тисячі людей, що розмістилися просто неба на пляжах та дорогах неподалік, щоб якомога ближче побачити цю історичну подію.

З Центру управління польотами (ЦУП) стежив директор програми пілотованих польотів на Місяць "Аполлон" Семюель Ч. Філліпс (п.). Саме на ньому та його колегах лежала відповідальність за те, щоб перший політ на Місяць успішно розпочався та тріумфально завершився.

Один з членів екіпажу не міг відправитися на поверхню Місяця й змушений був перебувати в орбітальному кораблі. Тоді ним виявився Майкл Коллінс (посередині на фото). 2009 року він визнав: "Я почувався частиною того, що відбувалося на Місяці. Я знаю, що якби сказав, що мав тоді найкраще з трьох місць, не мене дивилися б як на брехуна чи бовдура, але скажу чесно, що я задоволений тим, що мав".

20 липня 1969 року о 20:17:58 за всесвітнім часом Ніл Армстронг коротко й ясно повідомив: "Орел" сів!". Але проминув ще деякий час, поки обидва астронавти справді змогли стати на поверхню Місяця. (…) Спочатку треба було підготуватися до відльоту спускового апарата. Історична мить настала 2:56:20 за всесвітнім часом - нога Армстронга ступила на поверхню нашого природного супутника.

Це фото Майкл Коллінз відзняв 21 липня. На ньому видно спусковий апарат "Орел" під час його повернення з поверхні Місяця, за ним видніє сам наш природній супутник, а вже на задньому тлі Земля. Коллінз чекав на Армстронга та Олдріна, перебуваючи на місячній орбіті.

Під час перебування на Місяці астронавти Армстронг та Олдрін зібрали чимало місячного ґрунту та каміння, з котрим повернулися на Землю. Ось цей камінець - частина тих трофеїв. Загалом у рамках шести висадок на Місяць астронавти назбирали близько 400 кілограмів місячного ґрунту та каміння. Всі ці екземпляри містяться в каталозі Lunar Sample and Photo Catalog.

Але під час місій "Аполлон" астронавти залишили на Місяці й чимало речей з Землі. Деякі з них, приміром, ось ця брошка Ніла Армстронга, були досить символічними. Зроблена в вигляді оливкової гілки - вона символізує мир. Майбутні туристи на Місяці знайдуть там і чимало інших предметів, що нагадують про перебування там перших астронавтів.

24 липня о 16:50 всесвітнього часу екіпаж висадився в Тихому океані, на відстані 21 кілометр від авіаносця USS Hornet, і за 1480 кілометрів на південний захід від Гаваїв. Після прибуття астронавти мали заповнити формуляри та офіційно передати місячний ґрунт та каміння. Потім їх відправили на карантин. Цей захід мав не допустили поширення на Землі можливих завезених з Місяця інфекцій.

Як бачите, астронавти місії "Аполлон-11" не носять космічні костюми, а натомість сомбреро і пончо, тобто Fiesta Mexikana! За 45 днів вони побували в 24 країнах і 27 містах. Цим США хотіли продемонструвати свою готовність поділитися власними космічними знаннями. Астронавтів приймали як суперзірок. На фото - астронавти в Мехіко, 23 вересня 1969 року.