1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Синхронізацію з енергосистемою Європи завершено: що це дає

1 грудня 2023 р.

Україна повністю синхронізувалася з європейською енергосистемою ENTSO-E. Що це означає на практиці, чи допоможе уникнути блекаутів і чи слід очікувати підвищення цін на електроенергію? DW поспілкувалась з експертами.

Синхронізацію української та європейської енергосистем завершено. Тепер офіційно
Синхронізацію української та європейської енергосистем завершено. Тепер офіційноФото: Christian Ohde/CHROMORANGE/picture alliance

Європейська енергосистема ENTSO-E оголосила про успішне завершення синхронізації з українською енергосистемою. До цього Україна йшла шість років, відколи підписала Угоду про умови майбутнього об'єднання енергосистем України континентальної Європи. Тоді, у 2017-му, українська сторона зобов'язалася виконати понад 200 складних технічних завдань. Національна енергокомпанія (НЕК) "Укренерго" - український системний оператор - мала ці завдання виконувати поступово.

Авральна синхронізація з континентальною Європою

Однак усе змінило повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року: Україна в авральному порядку від'єдналася від російської енергосистеми, три тижні працювала в автономному режимі і в середині березня в екстреному порядку синхронізувала свою енергосистему з європейською на півтора роки раніше, аніж було заплановано в угоді. Це допомогло Україні витримати масовані ракетні та дронові обстріли енергетичної інфраструктури, втрату генераційних потужностей.

Однак досі синхронізація української та європейської систем вважалася тестовою, оскільки Україна все ж таки мала завершити своє домашнє завдання з впровадження технічних вимог для повної синхронізації з європейською енергосистемою. І от 28 листопада ENTSO-E офіційно підтвердило, що "Укренерго" "досягло відповідності ключовим технічним вимогам, необхідним для забезпечення постійного з'єднання між енергосистемами континентальної Європи й України". "Ця подія не лише посилює енергетичну безпеку регіону, але й сприяє більш інтегрованій та ефективній роботі на енергетичному ринку", - заявив президент ENTSO-E Збинек Болдіш.

Читайте також: Керівник "Укренерго": Колапсу не буде, але відключення світла можливі

Збільшення пропускної здатності для імпорту електроенергії

Голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький вважає, що повна синхронізація з європейською енергосистемою допоможе суттєво підвищити гнучкість і надійність роботи української мережі, а також створить передумови для розширення співпраці з країнами ЄС. І як на підтвердження цього, ENTSO-E вирішила з 1 грудня збільшити пропускну спроможність для імпорту електроенергії з європейських країн з 1,2 ГВт до 1,7 ГВт.

Міністр енергетики України Герман Галущенко переконаний, що це дозволить посилити енергетичну безпеку країни. "Ми дякуємо ENTSO-E за це. З приходом холодів ворог посилив атаки на нашу енергетичну інфраструктуру. У таких умовах наявність резервів і можливостей імпортувати більші обсяги електроенергії з країн ЄС - це важливий інструмент для підтримки енергосистеми та її стійкості", - зазначив Галущенко.

Збільшення пропускної спроможності на міждержавних перетинах дозволить Україні більше імпортувати електроенергії з Євросоюзу. Це вкрай важливо, оскільки зараз, в умовах пошкодженої енергоінфрастурктури, імпортована з ЄС електроенергія є ключовим джерелом покриття потенційного дефіциту в українській енергосистемі. Саме на це звернув увагу директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. "Ми увійшли в зиму без резервів потужності, оскільки понад половину українських потужностей чи залишилися на окупованій території, чи були зруйновані. Цей дефіцит буде особливо чутливий, починаючи з січня, в період значних морозів, в окремі пікові години. Ліквідувати цей дефіцит електроенергії можна лише імпортом з ЄС", - пояснює експерт. 

Ракетними обстрілами Росія намагається зруйнувати українську енергетичну інфраструктуру. На фото: після російської ракетної атаки на один з енергетичних об'єктів у Києві (грудень, 2022 року) Фото: Aleksandr Gusev/SOPA Images via ZUMA Press Wire/dpa/picture alliance

За словами Омельченка, для функціонування повноцінного спільного енергоринку між Україною та континентальною Європою потрібно збільшити не тільки пропускну спроможність для імпорту, а й для українського експорту української електроенергії. Наразі пропускна спроможність через міждержавні перетини з країнами ЄС для України залишається 400 МВт. А втім, поки що для України це не так актуально, адже за дефіциту електроенергії на власні потреби про експорт зараз не йдеться. А от на перспективу, продовжує Омельченко, це хороша можливість для України заробляти на електроенергії. 

Комерційна синхронізація з європейським енергоринком

Хоча Україна повністю синхронізувала свою енергетичну систему з європейською технічно, їй ще доведеться чимало зробити для повної комерційної синхронізації з європейськими енергоринками, каже експерт з енергетичних ринків компанії Dragon Capital Денис Саква. Адже ціни за електроенергію для населення в Україні не відповідають навіть внутрішньо ринковим, а не те що європейським.Ринковий тариф на електроенергію для населення нині становить 5,5-5,8 гривні за кіловат-годину, хоча зараз українці платять 2,64 гривні за кіловат-годину, що вдвічі менше за реальні витрати виробників електроенергії, констатував в інтерв'ю виданню "Економічна правда" голова Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Костянтин Ущапівський. Ці борги зрештою лягають на плечі низки державних підприємств генерації та розподілення електрики. Ущапівський повідомив, що після завершення опалювального сезону Нацкомісія пропонуватиме якісь рішення щодо підвищення тарифів на світло.

До речі, НКРЕКП уже встановила нові максимальні граничні ціни електроенергії (price caps) на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, що актуально для промислових підприємств: з 3 000 гривень за мегават-годину для годин мінімального навантаження до 7 500 гривень для максимального навантаження. "Ми виконуємо зобов'язання перед західними партнерами щодо поступової лібералізації ринку електроенергії. Кінцева мета, яка буде досягнута після війни, - повна синхронізація ринків України і Євросоюзу", - зауважив Ущапівський.

Читайте також: Як захищені українські АЕС?

Коли очікувати підвищення цін на електроенергію до рівня європейських 

Поки в Україні існують граничні ціни на електроенергію, імпортувати її українським компаніям буде важко, оскільки купивши електроенергію за ринковою ціною в Європі вони не зможуть її продати в Україні за тією самою чи вищою ціною. Тому підвищення цін на електроенергію до рівня європейських не буде, допоки не відбулося повної комерційної синхронізації з ринками Європи, прогнозують експерти.

"Зараз можливості українських компаній купувати електроенергію в Європі обмежують price caps. В рамках цих обмежень, виходить, що імпорт можна здійснювати в рамках 600 МВт, хоча пропускна здатність у нас вже 1,7 ГВт", - пояснює експерт з енергетики Геннадій Рябцев. При цьому він зауважує, що збільшення пропускної спроможності допоможе Україні у разі потреби отримувати аварійну допомогу з постачання електроенергії з континентальної Європи. Нині це найдорожчий вид постачання електроенергії у Європі.

В українських енергокомпаній немає комерційного інтересу купувати ту електроенергію, яка імпортується, хоча технічна можливість є, каже Омельченко. Вони, за його словами, сподіваються, що електроенергію в межах аварійної допомоги запросить у європейських сусідів "Укренерго". "Таким чином їм буде це економічно вигідніше, аніж платити за імпортовану ціну. А "Укренерго", навпаки, буде нести значні витрати", - каже Омельченко.

Експерти сходяться на тому, що ставши повноцінною частиною європейської енергетичної системи Україна повинна поступово відмовлятися від адміністративних політичних обмежень цін на електроенергію та переходити на ринкові механізми, які діють у Європі.

Чому світ досі сидить на російській урановій голці?

01:56

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW