Війна Росії проти України здійснює значний вплив на світову торгівлю зброєю. Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI) у своїй щорічній доповіді порівняв останній період 2019-2023 років із 2014-2018 роками і виявив низку кардинальних змін. При тому, що глобальний обсяг міжнародних поставок зброї за останні п'ять років незначно знизився - на 3,3 відсотка - європейські держави майже вдвічі збільшили імпорт основних видів озброєнь (+94 відсотки). Набагато більші обсяги озброєнь надходили в Азію й Океанію, а також на Близький Схід, де розташовані дев'ять з десяти основних імпортерів.

Експорт США та Франції зростає

У порівнянні з торішньою доповіддю в трійці лідерів з експорту озброєнь відбулася одна зміна. Як і раніше, першу позицію впевнено утримують Сполучені Штати, чий експорт за останні п'ять років зріс на 17 відсотків, що, зокрема, призвело до збільшення з 34 до 42 відсотків їхньої частки в загальному обсязі світового експорту озброєнь. У 2019-2023 роках США поставили основні озброєння в 107 держав, що більше, ніж за всі попередні п'ятирічні періоди, і набагато більше, ніж у будь-якого іншого експортера зброї. "У той час, коли економічному та геополітичному пануванню США кидають виклик держав, що розвиваються, Америка посилила свою глобальну роль постачальника зброї - важливий аспект своєї зовнішньої політики, - експортуючи більше зброї в більшу кількість країн, ніж будь-коли в минулому", - каже Метью Джордж, директор програми озброєнь SIPRI.

Важливо й те, що саме на США припадає близько 55 відсотків імпорту озброєнь імпортованих європейськими державами у 2019 - 2023 роках, що на 20 відсотків більше, ніж у попереднє п'ятиріччя. Рішення європейських країн НАТО про імпорт озброєнь з США визначаються багатьма факторами - технологічними, військовими, фінансовими - і в тому числі необхідністю підтримувати трансатлантичні відносини, наголошується в документі. "Якщо в найближчі роки трансатлантичні відносини зміняться, політика європейських держав в галузі закупівель озброєнь також може зазнати змін", - вважає директор SIPRI Ден Сміт.

На друге місце серед експортерів, потіснивши Росію, вийшла Франція, чий експорт озброєнь зріс на 47 відсотків, а частка в загальносвітових поставках зросла до 11 відсотків (у 2014-2018 рр. - 7,2 відсотка). Зростання французького експорту озброєнь відбулося в основному внаслідок поставок бойових літаків в Індію, Катар і Єгипет. Найбільшим імпортером французької зброї стала Індія, на частку якої припало майже 30 відсотків військових поставок з Франції.

Російський експорт скоротився майже вдвічі

Росія в рейтингу світових постачальників озброєнь перемістилася на третю сходинку. За 2019-2023 роки експорт озброєнь з РФ скоротився майже вдвічі - на 53 відсотки. У загальносвітових поставках частка Росії скоротилася на 10 відсотків і зрівнялася з французькою.

Протягом останніх п'яти років падіння російського військового експорту було стрімким, наголошується в доповіді. Ще однією ознакою зниження ролі Росії як глобального постачальника озброєнь є те, що якщо в 2019 році Москва постачала зброю у 31 державу, то у 2022 році - лише у 14, а у 2023 році - у 12. У 2019-2023 роках трохи менш як дві третини російського експорту озброєнь припало на три держави: Індію (34 відсотки), Китай (21 відсоток) і Єгипет (7,5 відсотка).

Читайте також: Індія дистанціюється від РФ як постачальника зброї - Reuters

Індія і в минулому п'ятиріччі була найбільшим одержувачем російської зброї, але в порівнянні з 2014-2018 роками експорт в Індію скоротився на 34 відсотки, в Китай - на 39 відсотків, а в Єгипет - на 54 відсотки. Експерти вважають, що в короткостроковій перспективі російський експорт озброєнь, швидше за все, залишиться значно нижче рівня, досягнутого в 2014 - 2018 роках.

Німеччина замикає першу п'ятірку

Німеччина зберегла за собою п'яту сходинку в рейтингу основних експортерів зброї. За розглянутий період її експорт скоротився на 14 відсотків, також незначно знизилася і частка країни в загально світових поставках - 5,6 відсотка проти 6,3. При цьому Берлін разом з Парижем входять до трійки основних постачальників зброї в європейські країни. На частку Німеччини й Франції тут припало 6,4 і 4,6 відсотка відповідно.

2023 рік був особливо вдалим для німецької оборонної промисловості. "Звичайно, це пов'язано з військовою допомогою Україні, але також, наприклад, з постачанням підводних човнів до Сінгапуру, фрегатів і корветів до Ізраїлю та Єгипту", - каже старший науковий співробітник SIPRI Пітер Веземан.

Україна - найбільший імпортер зброї в Європі

Тим часом Україна стала найбільшим європейським імпортером зброї в 2019-2023 роках і четвертим за величиною в світі після того, як з лютого 2022 року не менше 30 держав поставили Україні основні озброєння в межах військової допомоги. Частка країни в глобальному світовому ринку імпорту зброї склала 4,9 відсотка в порівнянні з 0,1 відсотка за попереднє п'ятиріччя. При цьому загальне зростання військового імпорту проти 2014-2018 років становило рекордні 6633 відсотки. Основними постачальниками озброєнь Києву стали США (39 відсотків), Німеччина і Польща, відповідно 14 і 13 відсотків.

Читайте також: Японія: Експорт зброї має слугувати Україні

Повномасштабна агресивна війна Росії проти України, частиною якої стали масовані повітряні удари по об'єктах інфраструктури, вплинула не тільки на зростання імпорту озброєнь Києвом, а й на структуру замовлень. Реакцією країн Західної та Центральної Європи, які побоюються розширення російської агресії, стало зростання імпорту систем протиповітряної оборони. Приміром, у 2023 році Польща замовила у США 48 пускових установках Patriot, 644 ракети до них, а також різноманітні датчики, допоміжне обладнання та запчастини. Загальна сума угоди оцінена в 15 млрд доларів (13,7 млрд євро).

Читайте також: Країни НАТО закуплять 1000 ракет до ЗРК Patriot на тлі ударів РФ по Україні

Водночас Німеччина має намір заплатити Ізраїлю майже чотири мільярди євро за новітню систему протиракетної оборони Arrow 3, спроможну вражати цілі на висоті понад 100 кілометрів. А німецькі системи ППО будуть поставлені в Австрію, Естонію, Латвію і Словенію. "В останні два роки ми спостерігаємо значно збільшений попит на системи протиповітряної оборони в Європі, підштовхнутий ракетною кампанією Росії проти України", - підтверджує старший науковий співробітник SIPRI Пітер Веземан.