Нині глобальна архітектура безпеки опинилася під загрозою внаслідок поєднання одразу кількох негативних факторів - політичного тиску, браку фінансування та геополітичного суперництва, що може негативно позначитися на майбутньому багатосторонніх миротворчих місій. Про це йдеться в актуальному звіті Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), оприлюдненому в понеділок, 25  травня, до Міжнародного дня миротворців ООН, який відзначають 29 травня.

Аналітики SIPRI констатують, що наприкінці 2025 року кількість "блакитних шоломів" у світі впала до найнижчого рівня за останні 25 років. Станом на 31 грудня 2025 року у місіях було розгорнуто лише 78 633 міжнародних співробітників - це майже наполовину, а якщо точніше - на 49 відсотків менше, ніж у 2016 році. Саме 2025 рік продемонстрував найрізкіше річне падіння чисельності контингенту миротворчих сил - одразу на 17 відсотків.

Загалом упродовж 2025 року у світі діяло 58 багатосторонніх миротворчих операцій у 34 країнах або територіях. Це на три операції менше, ніж у 2024 році. По 18 місій діяли в Африці на південь від Сахари та в Європі, 14 - на Близькому Сході та в Північній Африці (MENA), п'ять - в Америках і три - в Азії та Океанії. Майже три чверті персоналу (73 відсотки) було зосереджено лише у п'яти місіях, чотири з яких - в Африці на південь від Сахари.

Директор Програми SIPRI доктор Яїр ван дер Лейн вважає таку тенденцію критичною. "Якщо тенденція збережеться, нам доведеться спостерігати драматичне послаблення багатостороннього врегулювання конфліктів і майже повне відсторонення таких інституцій, як ООН, внаслідок (...) (впливу. - Ред.) фінансових, політичних та геополітичних факторів. Наслідком, ймовірно, стане збільшення конфліктів, і ці конфлікти матимуть ще тяжчі наслідки для цивільного населення, оскільки держави відмовляються від давно усталених норм", - застерігає він.

Бюджетний колапс та параліч Радбезу ООН

Головним чинником кризи стало хронічне недофінансування місій з боку ключових держав-донорів. Приміром, у липні 2025 року дефіцит коштів ООН у цьому секторі сягнув астрономічних двох мільярдів доларів США, що становить понад 35 відсотків від загального дворічного бюджету операцій. Через це кілька місій були змушені значно скоротити штати, визнали аналітики SIPRI.

Ситуацію погіршує й ситуація у Раді Безпеки ООН, де постійні члени дедалі частіше блокують мандати, користуючись своїм правом вето. Так, під час переговорів у серпні 2025 року США вимагали повністю згорнути діяльність Тимчасових сил ООН у Лівані (UNIFIL). У результаті компромісу місію подовжили востаннє - лише до грудня 2026 року.

Недієві альтернативи миротворчим місіям ООН

Оскільки ООН не ініціювала нових миротворчих операцій із 2014 року, цю нішу намагалися заповнити регіональні блоки (Африканський Союз, ОБСЄ, ECOWAS). Проте вони також загрузли у політичних чварах та дефіциті бюджетів, показавши цілковиту неспроможність врегулювати конфлікти у Судані чи Україні, йдеться в доповіді.

"З відходом багатостороннього врегулювання конфліктів під егідою ООН утворюється чимраз більша прогалина, яку альтернативні моделі не в змозі заповнити", - констатує старша наукова співробітниця SIPRI Клаудія Пфайфер Круз. Як наслідок, світ поступово переходить до односторонніх або двосторонніх військових угод, які є більш мілітаризованими та залежать виключно від національних інтересів окремих держав, пояснила вона.