Локдаун, збої у ланцюгах поставок, низький споживчий попит: 2020 року пандемія коронавірусної хвороби призвела до відчутного економічного падіння по всьому світу. Одна галузь, однак, виявила до вірусу імунітет: оборонна промисловість. Про це свідчить актуальний звіт Стокгольмського інституту дослідження миру SIPRI, який охоплює показники ста провідних виробників зброї на планеті.

"Попри те, що світова економіка скоротилася, за даними МВФ, на 3,1 відсотка, продажі зброї, однак, все одно зросли. Загальне зростання становить 1,3 відсотка", - зазначила у розмові з DW Александра Маркштайнер (Alexandra Marksteiner), дослідниця SIPRI.

Обсяг експорту зброї ста провідних виробників склав 531 мільярд доларів США. Це більше за внутрішній валовий продукт Бельгії. 54 відсотка експорту припали на 41 компанію зі Сполучених Штатів Америки, що входять до першої сотні світових виробників. Лідер американської оборонної промисловості Lockheed Martin експортував за 2020 рік на 58 мільярдів доларів, що більше за ВВП Литви.

Вигідний лобізм

Такі масштаби бізнесу конвертуються у політичний вплив, каже політолог Маркус Баєр з Боннського міжнародного центру дослідження конфліктів. Для унаочнення механізмів цього впливу він цитує звіт громадської організації Open Secrets: "Оборонні підприємства США за останні два десятиліття витратили 285 мільйонів доларів на пожертви політичним партіям і 2,5 мільярди доларів на послуги лобістів".

Александра Маркштайнер із SIPRI зазначає, що під час локдаунів через пандемію підприємствам оборонної промисловості нерідко вдавалося домогтися послаблень для безперешкодного доступу співробітників на робочі місця.

Посилення виробників з Азії

Продовжують посилювати свої позиції на ринках зброї виробники з Азії. Зокрема, серед ста провідних компаній світу вже три представляють Індію. Ця країна за обсягами експорту зброї наздогнала Південну Корею, на неї припадає 1,2 відсотка глобальних продажів зброї. Найпотужнішим виробником і експортером регіону є Китай, який охоплює 13 відсотків ринку.

Дослідниця SIPRI Александра Маркштайнер вказує на потужну державну підтримку оборонного сектору в Китаї. "Ці підприємства отримують вигоду від злиття військової та цивільної складових у своїй діяльності", - зауважує експертка. Стратегія розвитку оборонних підприємств у Китаї полягає у тому, що вони нарощують не лише виробництво військової, але й цивільної продукції. Прибутки у торгівлі товарами цивільного призначення генерують додатковий капітал для розвитку, зокрема, й оборонного виробництва.

Скорочення російського експорту

Схожим шляхом йдуть і виробники зброї в Росії. Водночас експорт російської зброї скорочується. Дев'ять російських компаній, які входять до сотні провідних виробників світу, торік продали у грошовому вираженні на 6,5 відсотка менше, ніж за 2019 рік. Глобальна частка російських компаній скоротилася до п'яти відсотків ринку. Як зазначає боннський аналітик Маркус Баєр, це напряму пов'язано з посиленням позицій Китаю та Індії - донедавна ключових імпортерів російської зброї.

Баєр наводить приклад кораблебудування. 2012 року Китай ввів в експлуатацію свій перший авіаносець. Це був куплений в України недобудований корабель з радянської спадщини. Відтоді китайці зробили справжній ривок. "За останні 20 років Китай не лише наздогнав Росію у цій сфері, але й випередив. За цей час Росія не ввела в експлуатацію жодного нового авіаносця. Тим часом, базуючись на радянських технологіях, свій авіаносець розробила вже й Індія", - каже німецький аналітик.

Стагнація українського

Україна не входить до числа провідних експортерів зброї у світі - у  звіті SIPRI українським виробникам не приділено особливої уваги. Концерн "Укроборонпром", судячи з нещодавно оприлюдненого на сайті компанії звіту за 2020 рік, показниками експорту задоволений. "Спецекспортери на 100 відсотків виконали плани з відвантаження продукції та надходження коштів. Сума укладених контрактів спецекспортерами склала 622,7 мільйона доларів - це 108 відсотків виконання плану. І все це - попри скасування або перенесення практично всіх виставок ОВТ (озброєння та військової техніки - Ред.)", - звітують у концерні.

Читайте також: "Мотор Січ" вироблятиме двигуни для турецьких безпілотників

Отже, скорочення експорту української зброї через пандемію може чекати на "Укроборонпром" згодом, коли будуть виконуватися укладені торік контракти. Укладені за 2020 рік нові контракти є на третину меншими за показник експорту 2020 року, який склав 912 мільйонів доларів. 2019 року експорт був майже ідентичним - 908 мільйонів доларів. Утримання експорту на рівні попереднього року - доволі скромний результат, враховуючи, що екскерівник "Укроборонпрому" Айварас Абромавичус напередодні початку пандемії у березні минулого року прогнозував зростання експорту на 30 відсотків протягом 2020 року.

Тренд серед лідерів: посилення ролі ІТ-індустрії

Говорячи про глобальні тренди у торгівлі зброєю, експерти вказують на посилення ролі високих технологій, де перевагу мають Сполучені Штати. У звіті SIPRI наводиться приклад ІТ-гігантів із Кремнієвої долини, таких як Google, Microsoft або Oracle, які отримують привабливі контракти від виробників зброї.

Зокрема, компанія Microsoft підписала контракт з міністерством оборони США на 22 мільярди доларів. Контракт передбачає розробку і постачання армії Сполучених Штатів "суперокулярів" (Integrated Visual Augmentation System).

"Вони зрозуміли, що у таких новітніх технологіях, як штучний інтелект, машинне навчання і Cloud Computing, ІТ-компанії мають ноу-хау, яке виходить далеко за межі того, що можна очікувати від традиційних виробників зброї", - каже Александра Маркштайнер. Вона не виключає, що невдовзі один з американських ІТ-гігантів опиниться у топ-100 списку SIPRI.

Європейська співпраця

Країни Європейського Союзу разом мають частку у 21 відсоток на глобальному ринку зброї. 26 європейських компаній з числа топ-100 продали зброї на 109 мільярдів доларів. 9 мільярдів припало на долю німецьких компаній, ще 12 мільярдів наторгував французько-німецький концерн Airbus. Це на 5 відсотків більше, ніж 2019 року.

"Європа намагається останнім часом спонукати компанії до спільних проєктів розробок, таких як Next Generation Weapon System, Future Combat Air System і Main Ground Combat System", - констатує Маркус Баєр. За його словами, це знижує витрати кожного окремого виробника на дорогі високотехнологічні розробки.

Водночас, експерт критикує, що країни ЄС не мають спільної політичної лінії щодо експортного контролю. Зброю європейці розробляють разом, а продають кожен на свій розсуд - керуючись власними політичними й комерційними інтересами.