Коли новина про падіння режиму Асада облетіла світ, тисячі сирійців вийшли на вулиці в різних країнах, зокрема і в Німеччині, гучно святкуючи кінець багаторічної диктатури в своїй країні. Після того, як перші святкування вщухли, багато хто з них тепер запитує себе: що буде з їхньою батьківщиною? І що буде з ними?

"Я залишаюсь"

Біографія цього чоловіка є типовою для 2015 року, коли сотні тисяч сирійців прибували до Німеччини, тікаючи від війни. Анасу Модамані було тоді 17 років. З Дараї біля Дамаску він подався до Берліна, втікши від війни і, таким чином, також від призову до армії Асада. Саме там і сталася його неочікувана зустріч з тодішньою канцлеркою Анґелою Меркель (Angela Merkel), коли вона відвідувала притулок для біженців.

Протягом багатьох років життя у Німеччині він не полишав надії, що Сирія колись позбудеться режиму Асада. "Боже мій, нарешті все закінчилося", - було його першою реакцією, коли він почув про падіння режиму. "Я майже не спав останні кілька ночей, без перерви дивився новини", - розповів він у розмові з DW.

Модамані впевнений, що ситуація в Сирії покращиться, і країна повернеться до "нормального життя". "Але я все одно залишусь у Німеччині. Тут протягом останніх десяти років я побудував своє життя", - каже він.

Чоловік уже став німецьким громадянином, як і 214 тисяч інших сирійців, що перебралися до ФРН. Модамані здобув вищу освіту в Берліні за фахом "бізне-комунікації", а зараз працює журналістом-фрілансером, зокрема і для DW.

Дивлячись на свою фотографію з Меркель, 27-річний чоловік згадує, як тепло тоді приймали німці сирійських біженців. "Коли хтось чув, що із Сирії, люди посміхалися. Зараз, натомість, я часто відчуваю, що нам уже не раді". Той факт, що німецькі політики так швидко після падіння Асада обговорюють тему депортацій біженців, лякає багатьох сирійців.

Читайте також: Австрія платитиме сирійцям по 1000 євро за повернення додому

"Ми повинні будувати нашу країну"

Кефа Алі Діб також є сирійською біженкою, яка вже тривалий час проживає у Німеччині. Але для 42-річної письменниці, активістки та художниці вже зараз зрозуміло: вона хоче якомога швидше повернутися на батьківщину.

"Ми з чоловіком уже зайняті плануванням, - розповідала вона DW у телефонній розмові. - Навіть через десять років Німеччина не стала мені домом. Я завжди почувалася тут пригніченою".

До Німеччини вона потрапила в 2014 році. У Дамаску - виходила на протести проти режиму і чотири рази потрапляла до в'язниці. "Я досі не знаю про долю своїх друзів. Їх заарештували 10, 12, 14 років тому… І я не знаю, чи вбив їх Асад, чи вони вижили".

Алі Діб сподівається, що тортури та вбивства незабаром буде розслідувано. "Тільки так може настати справжня справедливість. Ми повинні позбутися свого гніву і печалей. І я дуже хотіла би бути частиною такого процесу".

Почати з нуля в Сирії, безумовно, буде дуже важко, каже вона. "Але це наша країна, це наш дім. Ми повинні його відбудувати".

Однак Алі Діб у своєму бажанні повернутися належить радше до меншості. Опитування серед біженців показують, що більшість сирійців бачать своє майбутнє у Німеччині.

Читайте також: Мерц закликав не пускати до Німеччини біженців із Сирії

"Я хочу інтегруватися"

Алі потрапив до Німеччині лише рік тому. Прізвища молодий чоловік називати не хоче. На дворі зимові температури, він міцніше зав'язує свій шарф і тягне тротуаром невелику валізу, виходячи з притулку для біженців у Бонні на заході Німеччини.

Він приїхав із Сирії? Юнак посміхається. Так, каже, що він родом з Дамаска. Його емоції після падіння режиму Асада? "Добре, дуже добре".

Але хоча він недовго живе в Німеччині і майже не говорить німецькою, Алі прагне тут залишитися. "Я хочу інтегруватися", - каже він DW. Він уже знайшов роботу і прямує туди.

Позаду залишаються споруди з пласкими дахами 1960-х років. Там, у "центральному пункті розміщення" в Бонні, зараз проживає 540 біженців, у тому числі 145 із Сирії.

Чи отримають новоприбулі шанс побудувати нове життя в Німеччині? Цього року Федеральне відомство у справах міграції та біженців прийняло 72 тисячі нових заяв від сирійців про надання притулку. Але після падіння режиму Асада заяви від сирійців наразі не розглядаються.

Читайте також: Біженців із Сирії у Німеччині виявилося менше, ніж з України

"Все було зруйновано"

Ман Ахорр зараз не може уявити собі повернення до Сирії. Лише два місяці тому 47-річний чоловік відкрив власний бізнес - власний маленький супермаркет у Бонні.

Тут рядами стоять банки з помідорами і хумусом, мішки з булгуром і нутовим борошном. Він також пропонує свіжі овочі та арабську випічку. Близько половини клієнтів - араби, розповідає він DW. Якщо хтось скучив за кухнею Леванту, то суміш спецій можна знайти у цій крамниці.

Ахор родом із Гути поблизу Дамаска. Сім років тому він разом із братом вирушив до Німеччини через Єгипет. "Четверо моїх дітей ходять до школи і вільно розмовляють німецькою", - каже він.

Звістка про падіння режиму Асада його порадувала. "Я сподіваюся, що війна тепер закінчиться", - каже він. Але його рідне місто, що довгий час слугувало притулком радикальним ісламським ополченцям, було серйозно зруйноване бойовими діями. "Там все знищили", - каже він.

Тепер він хоче відвідати своїх батьків, які залишилися в Сирії. Чи поїде він негайно? Ні, без поспіху. Ахорр хоче вичекати і подивитися, як розвиватиметься ситуація далі.

Читайте також: Генсек НАТО: Росія - співучасниця злочинів Асада у Сирії

"Німеччина могла б підтримати Сирію"

Говорити, що мир і свобода зараз запанують у Сирії, поки передчасно. Тому, як каже в бесіді з DW Тарек Алаус, дискусії про депортацію - це ніщо інше, як "виборча кампанія за рахунок біженців".

Алаус прибув з Сирії до Німеччини в 2015 році і зараз є активістом правозахисної організації Pro Asyl. У 2021 році він хотів потрапити до Бундестагу від Зелених, але зняв свою кандидатуру після погроз на свою адресу на адресу своєї родини.

Відправляти людей назад до Сирії за нинішньої ситуації неможливо з юридичної точки зору, стверджує Алаус. "Для репатріації недостатньо сказати, що заявки на надання притулку не розглядатимуться, а потрібно встановити, чи можна гарантувати безпечне повернення людей до Сирії. І гарантувати це зараз не може ніхто".

Алаус каже, що за останні кілька днів він уже отримав сотні звернень від стурбованих сирійців, які бояться, що тепер їх депортують, після років життя у Німеччині.

Алаус хоче, щоб німецькі політики тепер зосередилися на підтримці відновлення Сирії. І, за його словами, Німеччина могла б взяти на себе лідируючу роль у міжнародному судовому переслідуванні осіб, відповідальних за диктатуру Асада. "Німеччина з її історією має досвід опрацювання минулого і могла б надати у цьому підтримку".