У Німеччині набирає обертів дискусія про повернення та депортацію сирійських біженців. Після понад десяти років громадянської війни у Сирії спостерігається певна стабілізація - в деяких регіонах бойові дії вщухли, відкриваються ринки, діти знову ходять до школи, нехай і з великими обмеженнями.

Водночас у Німеччині посилюється політичний тиск: дедалі частіше звучать заклики регулярно перевіряти статус перебування біженців, прискорювати депортації - особливо злочинців - та заохочувати добровільне повернення на батьківщину. При цьому в Німеччині відбуваються глибокі демографічні зміни: населення старіє, не вистачає кваліфікованих кадрів, а приплив мігрантів на німецький ринок праці вважається економічно необхідним заходом.

Німеччина є однією з основних країн, які приймають сирійських біженців. З 2015 року сотні тисяч людей із Сирії знайшли тут притулок та розпочали нове життя. Станом на кінець 2024 року в Німеччині проживали близько 975 000 сирійців. Багато з них працюють у сферах, які є дуже важливими для повсякденного життя та функціонування суспільства. Так, сирійці доглядають за хворими та літніми людьми у лікарнях чи будинках для людей похилого віку, займаються доставкою товарів та продуктів харчування, а також стежать за технічним станом інфраструктури та чистотою будівель.

Читайте також: Чи депортуватимуть сирійців з Німеччини? Про що сперечаються німецькі політики

Сирійці на німецькому ринку праці

"Кожен, хто працює, допомагає німецькій економіці", - наголошує Герберт Брюккер (Herbert Brücker), керівник дослідницького напряму, присвяченого міграції, в Інституті досліджень ринку праці та професій (IAB). "Приблизно 300 000 працевлаштованих і майже 20 000 самозайнятих сирійських біженців роблять важливий внесок у німецький ринок праці. Хоча в кількісному відношенні їхня частка, порівняно з приблизно 45 мільйонами працівників у Німеччині, залишається невеликою", - пояснює Брюккер в інтерв'ю DW.

Більшість сирійців працюють у тих сферах, які дуже затребувані, але у яких не вистачає персоналу: в охороні здоров'я, готельному та ресторанному бізнесі, транспорті, логістиці тощо. Якби сирійці звідти пішли, їх важко було б кимось замінити, і робочі місця залишилися б вакантними. "Це призвело б до перебоїв у постачанні та доставці, а також до зростання цін", - пояснює Брюккер.

За його даними, близько половини всіх біженців працюють як фахівці, близько 10 відсотків - як експерти або висококваліфіковані фахівці, і приблизно 45 відсотків - як допоміжна робоча сила. І такі працівники теж дуже потрібні на німецькому ринку праці. "Демографічні зміни призводять до високого попиту на прості послуги, для чого не потрібна ні середня, ні професійна освіта", - каже дослідник ринку праці.

Повернення до Сирії: реальний сценарій?

З 2012 року депортації до Сирії практично не здійснюються - насамперед через нестабільну ситуацію там. Хоч формальної заборони на депортацію немає, на практиці повернення призупинено на підставі оцінок безпекової ситуації. Наразі у Німеччині точаться дискусії щодо правових умов для можливого прискорення депортацій сирійців.

За даними Федерального міністерства внутрішніх справ, до кінця серпня 2025 року близько 1900 сирійців добровільно залишили Німеччину за підтримки держави. Про масштабну хвилю повернення поки що не йдеться. Однак ситуація може змінитися, якщо міграційна політика в Німеччині посилюватиметься, а ситуація в Сирії стабілізується. 

У такому разі повернення може торкнутися не тільки сирійських біженців, а й тих сирійців, які приїхали до Німеччини за робочою візою та обійняв висококваліфіковані посади. Наприклад, багато з понад 7000 лікарів із сирійськими паспортами, які, за даними Федеральної лікарської палати, працюють у Німеччині у лікарнях, які гостро потребують персоналу.  

Читайте також: Мерц: Підстав для надання притулку сирійцям більше немає

Лікарі із Сирії: хто почувається затребуваним - залишається

"Сирійські та інші іноземні лікарі - це велике надбання для Німеччини, тому що вони потрібні", - каже кардіолог Анас Джано, головний лікар університетської клініки Єни, виходець із Сирії. Він навчався у Дамаску, приїхав до Німеччини за візою у 2016 році та захистив дисертацію у Рурському університеті в Бохумі. 2022 року Джано отримав німецьке громадянство.

За його словами, протягом останніх років було зроблено дуже багато. "З 2012 року іноземні лікарі можуть отримати постійний дозвіл на професійну діяльність, - пояснює Джано в інтерв'ю DW. - Це значно полегшило інтеграцію. Завдяки цьому вони можуть працювати на постійній основі, отримати громадянство й сприяти стабільності системи охорони здоров'я". За оцінкою Джано, сьогодні кожен третій чи четвертий лікар у Німеччині - іноземець.

Однак Джано бентежать настрої в суспільстві: "Той, хто тут працює, створює сім'ю та виховує дітей, хоче почуватися в безпеці і бути певним, що суспільство його приймає. Але якщо постійно з'являються повідомлення про "сирійців-злочинців", хоча це лише поодинокі випадки, багато хто почувається небажаним у цій країні".

Через це дедалі більше колег замислюються над тим, щоб залишити Німеччину: "Ідеться не тільки про роботу, а й про безпеку та визнання. Якщо люди відчувають, що тут їм раді - вони залишаються".

На питання про те, чи несуть сирійські фахівці відповідальність за відновлення своєї батьківщини, Джано відповідає: "Ми всі несемо за це відповідальність, тому що народилися і виросли там. Однак це не обов'язково означає, що нам потрібно назавжди повернутися до Сирії. Навіть перебуваючи за кордоном, можна багато зробити - допомогою фінансово або передаванням знань. "Можна ділитися тим, як влаштована німецька система охорони здоров'я з сирійськими колегами", - пояснює Джано. Через нестабільну ситуацію в Сирії про повернення туди багато хто поки що не замислюється.

Сирійські фахівці важливі, але їх часто недооцінюють 

Близько 60 відсотків сирійців, які працюють у Німеччині за трудовим договором, що передбачає сплату внесків в систему соціального страхування, зайняті у професійних сферах, вкрай необхідних для функціонування суспільства та для повсякденного життя - і їх тут значно більше, ніж серед німецьких працівників (48%), як встановив Інститут досліджень ринку праці та професій. Однак сирійці не завжди можуть використати свою кваліфікацію. Інженери часто працюють техніками, лікарі - молодшим медперсоналом. Часто це пов'язано з тим, що їхні дипломи не визнаються, або їм не вистачає професійного досвіду у Німеччині.

Серед сирійців, які працюють у Німеччині, близько 370 000 - працездатного віку, їх приблизно 150 000 - безробітні. Інші проходять навчання, перебувають у декретній відпустці або беруть участь в інтеграційних курсах. Багато хто з тих, хто міг би працювати, стикаються з труднощами на ринку праці - через бюрократичні перешкоди або відсутність можливостей для підвищення кваліфікації.

Цілеспрямована підтримка могла б допомогти краще розкрити потенціал сирійських фахівців та заповнити прогалини на ринку праці. "Але бюрократичні процедури часто затягують процес, - каже дослідник ринку праці Герберт Брюккер. - Від подання прохання про надання притулку до інтеграції на ринок праці минає занадто багато часу".

Правова визначеність відіграє головну роль для працевлаштування сирійців: "Компанії неохоче беруть на роботу людей, якщо не впевнені, що зможуть залишитися на довгий час. Тому завершення процедур з надання притулку таке важливе".

Однак інтеграція на ринку праці - це лише один із аспектів. Скільки іноземних фахівців приїжджають до Німеччини та залишаються тут, впливає також привабливий імідж країни. І останнім часом це стає проблемою. "Часто недооцінюється, наскільки сильно зміна суспільних настроїв у Німеччині впливає на ситуацію із залученням іноземних фахівців", - констатують і дослідник Брюккер, і кардіолог Анас Джано.

Так, останніми роками спостерігається різке зниження припливу кваліфікованих фахівців: "Згідно з Gallup Global Poll - глобальне опитування про кращі країни для міграції - Німеччина за останні 2-3 роки значно здала свої позиції".