"Я не схилю голову перед цим режимом... Я не буду грати за його правилами. Я оголошую голодування. Є щось більше, ніж саме життя, - це свобода", - написала відома грузинська журналістка Мзія Амаглобелі з в'язниці в місті Батумі. Амаглобелі, засновницю новинних видань Batumelebi і Netgazeti, заарештували в січні під час антиурядової акції протесту. Журналістці, яку звинувачують у нападі на поліцейського, загрожує від 4 до 7 років позбавлення волі.

Амаглобелі та її команда незалежних журналістів розповідали про жорстоке придушення поліцією демонстрацій протесту. Мітинги почалися в Грузії в жовтні 2024 року після парламентських виборів, результатів яких опозиція не визнала, і після рішення правлячої партії "Грузинська мрія" відкласти до кінця 2028 року переговори про вступ Тбілісі до Євросоюзу.

Численні порушення, зафіксовані спостерігачами під час голосування, змусили багатьох у країні підозрювати правлячу політичну силу у фальсифікації результатів виборів. "Грузинська мрія", зі свого боку, рішуче відкидає твердження, що порушення, які мали місце, вплинули на підсумки кампанії. Критики нинішньої влади в Грузії вважають, що правляча партія тяжіє до Москви, тоді як переважна більшість грузинів бачать своє майбутнє в ЄС.

"Сьогодні це я. Завтра може бути будь-хто, хто наважиться мріяти про справедливу, демократичну, європейську Грузію - не вразливу до російського впливу, не скуту пригнобленням. Боріться, поки ще є час", - попереджає Амаглобелі, яка перебуває в ув'язненні.

Журналістка: Сили, які борються з нами, могутні й нещадні

Напруженість під час протестів у приморському місті Батумі в січні сягнула максимуму, коли близько 10 їхніх учасників заарештували за вивішування плакатів із гаслом "Грузія страйкує". На знак солідарності з арештованими Мзія Амаглобелі зробила те ж саме і теж була заарештована, але потім її відпустили. Однак після того, як журналістка дала ляпаса одному з поліцейських, які оточили її та її колег, Амаглобелі знову заарештували. "Це була провокація. Поліцейські ображали нас, принижували. Радше слід поставити запитання, що зробили поліцейські, щоб викликати в неї таку реакцію?" - ділиться Етер Турадзе, колега, яка була присутня під час інциденту.

Читайте також: Протести у Грузії: з якими настроями демонстранти виходять на акції

На кадрах, опублікованих у соцмережах, видно, як начальник поліції Батумі Іраклій Дгебуадзе тягне Мзію Амаглобелі до поліцейської машини, роблячи при цьому зауваження сексуального характеру. Як повідомили DW колеги Амаглобелі, Дгебуадзе спробував увійти в кімнату, щоб застосувати фізичне насильство щодо журналістки після її арешту, але був зупинений. Стверджується, що начальник поліції плюнув Амаглобелі в обличчя, а після затримання їй кілька годин не давали води і не пускали в туалет.

"Я знаю, що сили, які борються з нами, могутні й нещадні. Але наше скочування в авторитаризм ще не завершено. Спочатку вони (грузинська влада. - Ред.) мають знищити незалежні ЗМІ. Наш єдиний інструмент боротьби - правда", - наголосила Турадзе в інтерв'ю DW.

Напад на лідера опозиційної партії "За Грузію"

На тлі політичних потрясінь політики з опозиції також дедалі частіше стикаються з насильством і залякуванням. Минулого тижня Георгій Гахарія, колишній прем'єр-міністр, нині лідер опозиційної партії "За Грузію", був жорстоко побитий у батумському готелі Sheraton, а потім госпіталізований. Опозиція звинуватила правлячу партію в організації нападів з боку озброєних груп. Офіційні особи, зі свого боку, звинуватили Гахарію в провокуванні бійки в Sheraton.

У партії "За Грузію" зажадали від адміністрації готелю оприлюднити записи з камер спостереження, але відповіді не отримали. Тепер опозиціонери звинувачують адміністрацію в "співучасті". Політичне протистояння в країні, і без того гостре, перейшло в нову фазу в листопаді 2024 року, коли представники опозиції відмовилися від своїх депутатських мандатів, звинувативши "Грузинську мрію" в підтасовуванні результатів парламентських виборів.

Правляча партія зображує своїх опонентів і критично налаштовані ЗМІ як "радикалів", які хочуть "влаштувати революцію". "2025 рік стане вирішальним для нашої внутрішньої політики. Ми повинні завдати рішучого удару по радикалах у нашій країні. Радикалізму і ліберальному фашизму в Грузії має бути покладено край", - заявив 20 січня прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе.

Гасло грузинської опозиції: Свободу в'язням режиму

Незважаючи на регулярні зіткнення з поліцією, протестувальники продовжують виходити на вулиці і періодично влаштовують страйки, переважно в Батумі і столиці Тбілісі, тримаючи в руках транспаранти з гаслом "Свободу в'язням режиму".

Крім закликів до проведення повторних виборів до парламенту, головною вимогою опозиції є звільнення протестувальників, яких затримали з минулої весни, коли влада ухвалила законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". Опозиція називає його "російським законом", оскільки вважає його схожим на закон "про іноземних агентів", ухвалений у РФ і спрямований на придушення інакомислення.

Вважається, що масові протести навесні проти місцевого закону "про іноземних агентів" стали початком першого серйозного протистояння між правлячою "Грузинською мрією" і прозахідно налаштованими жителями країни. Відтоді було заарештовано сотні демонстрантів.

Омар Окрібелашвілі, 19-річний активіст, який брав участь в акціях протесту "Ні російському закону", - один із тих, кому суд виніс вирок цього тижня. Окрібелашвілі проведе півтора року за ґратами за пошкодження тимчасової металевої огорожі на Парламентській площі в Тбілісі під час протестів у травні минулого року. Коли суддя оголошував вирок, батько активіста подивився на сина і заридав: "Я б усе віддав, щоб мати можливість обійняти тебе зараз".