Після того як до Херсона зайшли Збройні сили України, у першій половині дня 12 листопада, в прямому ефірі кількох міжнародних ЗМІ, зокрема СNN та Sky News, вийшли емоційні репортажі про те, як херсонці зустрічають українську армію. Пізніше подібні репортажі вийшли і в українських ЗМІ, зокрема на Суспільному та "Громадському". Ті їхні колеги, кому не вдалося потрапити до Херсона у день його звільнення, обурювалися. Українське військове командування Збройних сил України (ЗСУ) раніше заборонило будь-кому з представників ЗМІ заїжджати в місто, допоки там не завершаться бойові дії, стабілізаційні заходи та розмінування автошляхів.

"Заборона існує для всіх"

"12 листопада нам просто пощастило: ми проїхали блокпости, причепившись до хвоста якоїсь колони, заїхали в місто і зняли репортаж про те, як місцеві мешканці зустрічають українських військових. За день на пошту прийшов лист, де написано, що нас позбавляють акредитації за грубе порушення правил", - розповіла в коментарі DW журналістка "Громадського" Анастасія Станко. 

Читайте також: Медіафорум DW: Журналісти на війні повинні завжди бути готовими до гіршого

Як пізніше стало відомо, журналісти, які робили перші репортажі зі щойно звільненого Херсона, не отримували дозволу на роботу від Оперативного командування "Південь", як того вимагають встановлені міноборони правила. "Заборона існує для всіх - вона була оголошена на сторінці ОК Південь, про це повідомили офіційно. Поки що робота ЗМІ в Херсоні не передбачається у зв’язку з небезпекою. Так вирішило командування. Відповідно до 73 наказу головкома Збройних сил України визначено, що у зоні бойових дій порядок роботи журналістів визначає командир відповідного з'єднання, в зоні відповідальності якого перебуває населений пункт, куди хочуть потрапити журналісти", - прокоментувала керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк "Детектору медіа".

Не скасували, а призупинили акредитацію

Як повідомили DW в управлінні зав’язків з громадськістю ЗСУ, всім порушникам призупинили акредитацію, видану  міністерством оборони України для роботи в зоні проведення бойових дій. Без цієї акредитації журналісти не зможуть працювати поблизу фронту. "Для цього і ж і розроблені правила, аби ж їх дотримуватися", - прокоментували DW в управлінні зв'язків з громадськістю ЗСУ, однак не уточнили, яким саме ЗМІ акредитацію було призупинено. Там також послалися на наказ головнокомандувача ЗСУ номер 73, який вимагає працювати "у районі ведення бойових дій виключно у терміни та за маршрутом, визначеним та погодженим з відповідними керівниками, командирами (начальниками), керівником служби зв'язків з громадськістю (пресслужби) військової частини". Це означає, що представникам ЗМІ у зоні ведення бойових дій можна перебувати у супроводі пресофіцера конкретного підрозділу, а про маршрут та термін перебування потрібно заздалегідь попередити координаційний пресцентр.

Читайте також: Професор Університету Бундесверу: "Звільнення Херсона - дуже важлива віха"

Безпека цивільних понад усе

Заступниця міністра оборони Гана Маляр пояснила, що доки на звільненій території тривають "стабілізаційні заходи", заборонено в'їзд всім цивільним, зокрема й журналістам. "Головною цінністю тут є життя та безпека цивільних осіб. Враховуючи специфіку окупації, є певні оперативні заходи, які правоохоронцям доцільно проводити по "гарячих слідах" саме в умовах обмеженого в'їзду у населений пункт. В Херсоні та у передмісті ворог залишив заміновані об'єкти. І буквально днями були підриви людей на мінах. Тому заборона та обмеження в'їзду-виїзду обумовлені заходами безпеки", - цитує слова Маляр пресслужба міністерства оборони України. За її словами, дозвіл на фактичне перебування і роботу журналіста в зоні активних бойових дій визначають військові з врахуванням ступеню небезпеки та військових задач. Мовляв, так було в Ізюмі, так було в Лимані та інших звільнених населених пунктах, і так буде надалі.

За інформацією Ганни Маляр, станом на 1 листопада з початку повномасштабного вторгнення опрацьовано 12773 заявки від представників ЗМІ, акредитовано 5462 представників національних та 7311 представників іноземних ЗМІ. Відмовлено в акредитації 423 особам, позбавлено акредитації 79 осіб.

Журналісти вимагають повернути акредитацію колегам

Призупинення акредитації деяких ЗМІ для роботи в зоні бойових дій викликало хвилю незадоволення серед журналістів. Об'єднання українських медіа, журналістів та громадських організацій "Медіарух" написало спільну заяву президенту України Володимиру Зеленському, головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному та міністру оборони України Олексію Резнікову з вимогою розв’язати конфліктну ситуацію, спровоковану, на їхню думку, неефективністю та непрофесіоналізмом комунікаційних структур міністерства оборони, зокрема об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня. "Репортажі українських і закордонних журналістів, зроблені у звільненому Херсоні, стали величезним внеском у нашу перемогу. Весь світ облетіли кадри колег із CNN, SkyNews та інших провідних іноземних та українських медіа. Вони засвідчили радість, з якою херсонці зустрічають українську армію, спростовуючи у такий спосіб брехню російської пропаганди. Їхні матеріали є також надважливими документами української історії, яка твориться зараз", - ідеться у звернені. Медіаспільнота вимагає негайно повернути акредитацію українським і закордонним журналістам, які висвітлювали події в Херсоні.

Читайте також: Зйомки в Херсоні: ЗМІ вимагають від влади України повернути акредитацію

DW звернулася до CNN та SkyNews з проханням про коментар. На момент публікації цього матеріалу телеканал CNN відповів, що перевіряє ситуацію, а SkyNews на запит так і не відповів. Журналістка "Громадського" Анастасія Станко вважає, що журналістів "покарали", призупинивши акредитацію на роботу у зоні бойових дій не через заходи безпеки, а через забаганки Офісу президента. Адже на другий день після звільнення Херсона туди приїхав президент України Володимир Зеленський. "Вся ця історія з скасуванням акредитації значно глибша за порушення якихось вигаданих правил. В Офісі президента хотіли, щоб у перших репортажах зі звільненого Херсона обов'язково був Зеленський, тому покарали тих, хто приїхав раніше за нього. Там уже не вперше торгують доступом до передової, схожу ситуацію ми вже спостерігали в Ізюмі", - прокоментувала Станко.

Бюрократія штовхає ЗМІ шукати альтернативні шляхи на деокуповані території

У німецькому відділенні міжнародної правозахисної організації "Репортери без кордонів" у відповідь на запит DW зазначили, що виступають проти "будь-якого обмеження свободи ЗМІ та критикують позбавлення акредитації щонайменше шести західних журналістів через висвітлення ними подій у Херсоні". "Українські військові мають забезпечити цим працівникам медіа їхню подальшу роботу в Україні", - сказав директор представництва Крістіан Мір (Christian Mihr).

В інституті масової інформації (ІМІ) вважають, що ситуація з доступом ЗМІ до деокупованих територій показала, що проблема з висвітленням подій в зоні бойових дій дійсно є і її потрібно вирішувати не точково, а системно, адже через забюрократизованість страждає і безпека журналістів. "Ті папірці, які вимагають зібрати від журналістів для роботи у зоні бойових дій, просто нереально зібрати. Ми отримували від журналістів дуже багато скарг на Об'єднаний координаційний  пресцентр Сил оборони півдня. Наприклад, у Миколаєві для отримання доступу до зони бойових дій вимагали подавати редакційне завдання у письмовому вигляді. І там папірець на папірець. Зрозуміло, що ніхто не буде це робити. І люди починають шукати альтернативні шляхи, які не завжди безпечні, бо розроблена державою система не працює", - сказала DW виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. Вона наголошує, що журналісти просили українську владу вирішити проблему системно, натомість її "лише заговорили".