Франкфуртський книжковий ярмарок вважають однією з найголовніших літературних подій всього світу. Щороку в середині жовтня у Франкфурт-на-Майні прямують тисячі видавців, авторів, книготорговців, літературних агентів з усієї планети. Перші три дні павільйони форуму віддані на відкуп представникам книжкової індустрії, які проводять переговори щодо продажу та купівлі прав, укладають нові контракти, беруть участь у дискусіях та майстер-класах для фахівців.

В останні два дні ярмарку двері всіх павільйонів відчиняють для десятків тисяч шанувальників літератури, які прямують до виставкового комплексу, щоб насолодитися головним книжковим святом року, купити нові книги просто зі стендів, побачити улюблених авторів і, якщо пощастить, отримати автограф. Цього разу найзначнішою подією книжкового ярмарку стане поява на ньому британсько-індійського письменника Салмана Рушді, якого відзначать Премію миру німецьких книготорговців - однією з найпрестижніших літературних нагород ФРН.

Цього року Франкфуртський книжковий ярмарок відсвяткував своє 75-річчя, водночас встановивши рекорд за кількістю відвідувачів. Продаж квитків порівняно з минулим роком зріс майже на 60 відсотків: кількість охочих відвідати ярмарок була навіть вищою, ніж у допандемійному 2019 році. Тоді до Франкфурта приїхали понад 300 тисяч відвідувачів, 2022 року їх було 180 тисяч.

Зросла й кількість експонентів: минулого року на 172 тисячах квадратних метрів виставкової площі розмістилося близько 4000 експонентів із майже ста країн, цього року їх на 10 відсотків більше, каже директор Франкфуртського книжкового ярмарку Юрґен Боос (Juergen Boos). Справжній ажіотаж виник під час продажу квитків до центру для літературних агентів та скаутів: їх розпродали задовго до відкриття ярмарку, незважаючи на те, що організатори майже на чверть збільшили площу центру. "Квитків можна було б продати ще набагато більше", - каже Боос.

"Крихкість існування" українських книговидавців

Ескалація насильства на Близькому Сході трохи відтіснила на другий план війну в Україні, яка багато в чому визначила програму минулорічного форуму. Але ця тема, як і раніше, залишається актуальною. Організатори ярмарку, як і рік тому, приділили особливу увагу українським видавцям книг. Національний стенд України розмістився на 200 квадратних метрах - це вдвічі більше, ніж роком раніше. Слоган стенду - Fragility of Existence ("Крихкість існування").

Свої книги на ярмарку представляють 47 українських видавництв. "Ми привезли близько 500 книжок. Вибір тем величезний: сучасна та класична українська література, книги про війну, книги про історію та культуру України, публіцистика, барвисті фотоальбоми. Дуже багато дитячих книг - вони користуються особливою популярністю", - розповідає кураторка українського стенду Софія Челяк.

Українські книготорговці домовлялися про переговори з колегами ще до початку виставки, і графіки їхніх зустрічей заповнені на сто відсотків. "Якщо хтось із учасників ярмарку намагається обговорити питання купівлі прав спонтанно, знайти вільний слот практично неможливо", - каже Челяк.

До книжкового ярмарку у Франкфурті українські книговидавці підготували цілу низку заходів. Їхня головна мета - привернути увагу до України. "Ми хочемо, щоб світ почув наші голоси, побачив наших творців та художників, і щоб наші видавці могли продовжувати працювати та творити", - каже координаторка Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал" Юлія Козловець.

Ізраїльські книговидавці не приїхали до Франкфурта

Святкова атмосфера ювілейного ярмарку була затьмарена терористичними атаками ХАМАСу на Ізраїль. Події на Близькому Сході внесли корективи до програми ярмарку та до списку її учасників. Незадовго до відкриття форуму від участі в ньому відмовилися Індонезія та Малайзія. Офіційний представник Франкфуртського книжкового ярмарку назвав це рішення "реакцією на абсолютну солідарність організаторів ярмарку з Ізраїлем", про яку оголосив директор Юрґен Боос.

Не було й книговидавців із Ізраїлю: вони не змогли прилетіти до Німеччини через перебої з авіарейсами з Тель-Авіва. Відведена для них секція в павільйоні іноземних видавництв зяяла порожнечею посеред стендів повних книжок. Ще до початку ярмарку його організатори вирішили скасувати церемонію нагородження палестинської письменниці Аданії Шиблі, якій присуджено премію LiBeraturpreis асоціації Litprom - нагороду для авторів країн Глобального Півдня, чиї книги були нещодавно видані німецькою мовою.

Критики по-різному оцінили роман Шиблі "Незначна деталь" ("Eine Nebensache"): у той час як одні дали високу оцінку твору та схвалили вибір журі премії, інші різко розкритикували книгу через використані письменницею антисемітські наративи. Через неоднозначне ставлення до роману керівництво ярмарку вирішило, що церемонія нагородження на тлі трагічних подій в Ізраїлі буде недоречною.

Читайте також: "Злочин проти людяності": ізраїльські письменники про напад на Ізраїль

Скандал на відкритті ярмарку

Цього року почесним гостем Франкфуртського книжкового ярмарку стала Словенія. Один із її головних літературних спікерів, філософ зі світовим ім'ям Славой Жижек спровокував скандал на відкритті ярмарку. У своєму виступі Жижек засудив звірячі вбивства ізраїльтян терористами ХАМАСу, але при цьому наголосив, що "потрібно також прислухатися до палестинців і враховувати їхнє минуле, щоб зрозуміти підґрунтя конфлікту", закидаючи Ізраїлю зневагу до становища палестинців.

Керівництво ярмарку не було готове до скандалу. Директор Франкфуртського книжкового ярмарку Юрґен Боос спробував розрядити ситуацію. Він добре подякував присутнім у залі за реакцію на виступ Жижека та за "єдність у засудженні терору та нелюдяності". Водночас, був радий, що присутні у залі змогли дослухати промову словенського філософа до кінця, навіть якщо "вона нам не сподобалася, чи ми її засуджуємо". "Важливо, щоб ми слухали один одного", - наголосив Боос.

Російському стенду місця не знайшлось

Як і рік тому, на Франкфуртському книжковому ярмарку немає національного російського стенду. Позиція керівництва ярмарку залишається незмінною: представникам офіційної Росії немає місця у павільйонах виставкового комплексу до закінчення війни в Україні.

Директор Юрґен Боос зайняв тверду позицію: "Війна триває, тому ні про яку співпрацю з російськими державними установами, відповідальними за національний стенд, не може бути й мови. Ми раді російським авторам, які живуть у вигнанні, ми раді незалежним російським видавцям, якщо їм вдасться приїхати, але офіційного російського стенду ми бачити не хочемо", - пояснив він у розмові з DW.

Клаудіа Рот: Бойкоту російської культури не повинно бути

І все ж ситуація в Росії, як і раніше, хвилює організаторів Франкфуртського книжкового ярмарку. Про це свідчать і презентації, які відбудуться в останні два дні форуму: 21 жовтня свою книгу "Як убити дракона. Посібник для революціонерів-початківців" представить Михайло Ходорковський, а 22 жовтня відбудеться обговорення книги "Моя мама назвала б це війною". Її авторка - Віра Політковська, дочка вбитої журналістки "Нової газети" Ганни Політковської. А в перший день ярмарку на одному з найбільш відвідуваних подіумів форуму, відкритому майданчику "Агора" пройшла дискусія під вигадливою назвою "Надія для Росії: хтось, десь, колись".

Її учасниками стали Ірина Щербакова з ліквідованої у Росії правозахисної організації "Меморіал", письменники Дмитро Глуховський, оголошений в РФ "іноземним агентом" та заочно засуджений до восьми років ув'язнення Михайло Шишкін, що живе в Швейцарії, а також міністерка  з питань культури та ЗМІ Німеччини Клаудія Рот (Claudia Roth).

Дискусія звучала невтішно: судячи з висловлювань її учасників, російська інтелігенція не має надій на позитивні зміни в Росії в найближчому майбутньому. "Рік тому мені здавалося, що гірше вже й бути не може. Зараз я боюся того, що може статися ще за рік", - зізнався Михайло Шишкін.

Ірина Щербакова вважає, що єдиним шансом для Росії може стати поразка в Україні. "Якщо цього не станеться, я бачу майбутнє у чорному кольорі", - каже правозахисниця.

Міністерка культури ФРН Клаудіа Рот торкнулася теми бойкоту російської культури, що, як і раніше, дає привід для жвавих дискусій, у тому числі й у Німеччині. "Російська мова - не власність Путіна, - наголосила федеральна міністерка, - Є інша Росія, і ми маємо дати їй право голосу".

Дмитро Глуховський, у свою чергу, сказав, що розуміє українських інтелектуалів, які відмовляються з'являтися в одному громадському просторі з російськими колегами, а, на думку Михайла Шишкіна, для відновлення контактів знадобиться час, і знову навести мости можуть допомогти культурні діячі.

Видавництво "Самокат": з вдячністю та надією

Цього року на Франкфуртському книжковому ярмарку все ж таки були присутні два незалежні російські видавництва: "Самокат" та "Пешком в историю". Обидва спеціалізуються на дитячій літературі. Крихітний стенд "Самоката" вдалося відшукати в кінці одного з павільйонів. На полицях дитячі книжки в яскравих обкладинках, по центру стенду - найвідоміші видання "Самоката": "Історія старої квартири", "Андрій Сахаров - людина, яка не боялася", "Транссиб: поїзд вирушає".

"Ми подали заявку на участь у Франкфуртському ярмарку, і нам ніхто не відмовив, - каже головна редакторка та засновниця видавництва "Самокат" Ірина Балахонова. - Я впевнена, що всьому книжковому світу зрозуміла наша видавнича політика. Ми завжди виступали за дружбу і проти будь-якої війни. Ми дитяче видавництво перекладної літератури, яке завжди прагнуло знаходити, перекладати з різних мов і видавати найкращі книги. Завдяки "Самокату" і деяким нашим улюбленим конкурентам стали відомі багато важливих авторів останнього десятиріччя, які довго не видавались в Росії. Мені здається, що це дуже важлива місія, і я дуже вдячна, що до нас так ставляться”. Однак Ірина Балахонова почувається на ярмарку "трохи нелегітимно". "Складно, коли ти 20 років працюєш і 20 років наводиш мости, і потім розумієш, що в тебе більше немає того ступеня свободи, до якого ти звик", - зізнається видавчиня.