У розпал війни Україна вже активно готується до повоєнної відбудови зруйнованих міст. На переконання українських можновладців, цьому має допомогти новий закон щодо реформи містобудування. Законопроєкт під номером 5655 у середині грудня Верховна Рада вже ухвалила у другому читанні, у першому читанні його проголосували ще влітку 2021 року. Тепер документ чекає на підпис президента України. Одна з авторок цього законопроєкту, голова відповідного парламентського комітету, лідерка партії "Слуга народу" Олена Шуляк вважає, що він актуальній особливо зараз і стане в нагоді після перемоги для "великої відбудови".

Шуляк наголошує, що після війни на Україну чекатиме "велика відбудова" на кошти міжнародних партнерів. Тож, аби почати цю відбудову, Україна вже зараз має створити прозорі правила роботи на будівельному ринку. "Містобудівна сфера в Україні завжди була простором для корупції. Якщо вона такою й залишиться - грошей на відбудову ми не отримаємо. І навпаки: прозоре містобудування дасть нам не лише гроші, а й сучасні будівельні технології, сучасну архітектуру, сучасний підхід до урбаністики. В цьому випадку ми остаточно попрощаємося з радянським минулим і нова Україна не стане копією старої", - пише Шуляк у своєму блозі у виданні "Лівий берег".

Що має змінитися в містобудуванні?

Лідерка партії "Слуга народу" стверджує, що її законопроєкт - це про боротьбу з неконтрольованою забудовою міст, збільшення прозорості процесу будівництва та посилення ролі місцевої влади. За словами Шуляк, завдяки містобудівній реформі місцеві органи влади отримають цифрові інструменти моніторингу та контролю за забудовою в їхніх населених пунктах. Вся необхідна інформація про будівництво знаходитиметься в Єдиній державній електронній системі будівництва і перевірити законність конкретного об’єкта буде дуже просто. "Смартфон не бере хабарів - цей принцип вже діє в багатьох випадках взаємодії українця з державою. (...) Система виявила порушення - отримання дозвільних документів автоматично блокується. І ніяких тобі "порєшать вопрос"!", - наголошує депутатка.

Шуляк вважає, що Україні варто відмовитися від монополії на контроль та дозволи у будівництві. Тому цей законопроєкт пропонує перейти на змішану систем архітектурно-будівельного контролю. За її словами, будівництво можуть контролювати як державні органи, так і приватні структури. "Саме для зменшення корупційних ризиків суб’єкт містобудування має право вибору контролюючого органу - місцева адміністрація або приватний інспектор", - каже Шуляк. Депутатка запевняє, що всі приватні структури контролю будуть самі перебувати під контролем - і нести кримінальну відповідальність за незаконні рішення.

Як пояснила Шуляк в одному із своїх блогів, контрольні функції має на себе перебрати містобудівна палата, яка працюватиме при профільному міністерстві. "Це буде консультативно-дорадчий орган, який складатиметься з 25 членів - представників органів містобудівного контролю, будівельного ринку, експертних та саморегулюючих організацій тощо. Серед повноважень палати - розгляд справ та прийняття рішень про наявність або відсутність правопорушень, встановлення відповідальності", - пише Шуляк. При цьому, запевняє Шуляк, місцеві органи влади отримають можливість припиняти свавілля забудовників і навіть без рішення суду зупиняти незаконну забудову.

Читайте також: Чому Київ вважають найкращим місцем для бізнесу після війни

Мери заявляють про монополізую ринку будівництва

Однак ті, хто має імплементувати містобудівну реформу і чиє життя начебто має полегшитися після ухвалення законопроєкту, налаштовані вкрай скептично щодо запропонованих змін. Критика пролунала, зокрема, з боку Асоціації міст України (АМУ), куди входять мери більшості українських міст, сільські та селищні голови. Представники місцевого самоврядування вважають, що законопроєкт знищує досягнення успішної реформи децентралізації, вся будівна галузь централізується у профільному міністерстві в руках містобудівної палати - органу з незрозумілим статусом та звільняється від реального контролю.

Цей законопроєкт повністю нівелює контроль міст за будівництвом, вважає київський міський голова Віталій Кличко. На його думку, таким чином створюються умови для монопольного централізованого допуску будівельників на ринок. "А тим хто зайде, буде дозволено створити приватний орган контролю містобудівної діяльності без жодного впливу держави чи місцевого самоврядування!", - написав Кличко у своєму Telegram-каналі.

Скаржитися на незаконну забудову не буде кому

Напередодні голосування Асоціація міст України написала звернення до депутатів з проханням не голосувати за законопроєкт без його доопрацювання, широкого громадського обговорення і консультацій з професійними середовищами. Але до них не дослухалися. "Держава передає контроль за будівництвом приватному бізнесу. Забудовник, маючи відповідну кількість грошей може утворити свій суб’єкт господарювання з контролюючими функціями, який же і буде його контролювати. Це нонсенс", - прокоментував у розмові з DW виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан.

Як він пояснює, ані громадськість, ані місцева влада не зможуть припинити незаконну забудову, оскільки контролюватиме будівництво сам же забудовник через свої контролюючі органи. "Зранку ви виходите на подвір’я, а там вже будується багатоповерхівка. Ви не зможете звернутися ні до органів місцевого самоврядування, ні до державної влади, а лише до приватної структури. За законом, приватна структура не має обов’язку навіть вам відповідати на ваші листи. Це бізнес", - каже Слобожан і вказує на те, що Асоціації міст України заблокує скандальний законопроєкт.

В Архітектурній палаті теж критикують

Заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України Анна Кирій назвала цей законопроєкт "містоґвалтівним". Вона вважає, що негативного впливу зазнає якість архітектури та міського простору. "Громада не матиме впливу на те, як виглядатиме їхнє місто. Законопроєкт написаний під забудовників. Його критикують професійні спільноти, громадськість, місцеве самоврядування, а хвалять лише ті, в чиїх інтересах він написаний", - каже Кирій.

На її думку, цей законопроєкт також порушує права архітекторів, оскільки архітектори не матимуть права авторського нагляду за втіленням свого проєкту в життя, адже замовник може вибрати будь-кого, хто пропонує дешевші послуги чи не має принципової позиції щодо втілення проєкту. "Так що це за авторський нагляд, якщо автор не матиме можливості довести об’єкт до введення в експлуатацію, якщо забудовник захоче економити, якщо захоче внести якісь зміни, які впливають на якість і безпеку будови", - обурюється представниця Національної спілки архітекторів України.

Читайте також: "Марш за Київ": кияни протестували проти хаотичної забудови міста

Спосіб ухвалення рішення неприйнятний для громадськості

Обурена також і громадськість і наполягає, щоб президент України ветував цей законопроєкт. Відповідна петиція за кільки годин набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів, свідчить сайт електронних петицій. Всього її підписало 42 тисячі громадян. Автори петиції наполягають на тому, що закон "розв'язує руки великим забудовникам, яким тепер не доведеться проходити перевірки від органів місцевого самоврядування".

У русі "Чесно" розкритикували й саму процедуру голосування. "Ніхто не мав можливості ознайомитися зі законопроєктом, бо його опублікували дуже пізно, - констатувала в розмові з DW лідерка руху "Чесно" Віта Думанська. - За кілька днів до голосування з’явилися нові версії з кількома тисячами правок, широкого обговорення не було, хоча це одна з суперважливих реформ. Є питання, як протягнули цей законопроєкт під прикриттям війни".

Громадські активісти вказують на те, що частина депутатів від провладної фракції "Слуга народу" не брала участі у голосуванні за законопроєкт №5655, натомість свої голоси за нього віддали кілька депутатів з групи "За життя та мир", куди входять члени колишньої партії "Опозиційна платформа -За життя" (ОПЗЖ), що нині заборонена в Україні.

Читайте також: Верховна Рада зобов'язала зводити бомбосховища у новобудовах

Розкол в партії через скандальний законопроєкт?

Законопроект №5655 спричинив скандал і в лавах "Слуги народу". Почалося все з критики документу з боку юриста та військового Олега Симороза, який через тяжке поранення нині перебуває у військовому шпиталі.

"228 голосів у ВР за законопроєкт 5655 в інтересах будівельної мафії - прийнято в цілому. Немає слів, відчуваю щось гірше ніж підрив на протитанковій міні... Але ми як боролися, так і будемо боротися за життєвий простір. (…) Я трохи не за це воював та віддав дві ноги", - написав Симороз на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook. Після цього критичного допису авторка законопроєкту Олена Шуляк прийшла до військового у шпиталь, щоб, за словами Олега Симорозова, "з'ясовувати стосунки".

На це гостро відреагували колеги Шуляк по партії. Народна депутатка Галина Янченко написала заяву на вихід із партії "Слуга народу". Як прояснила Янченко, причиною став візит голови партії Олени Шуляк в лікарню пораненого бійця, який критикував її законопроєкт щодо містобудування. "Прийти до захисника в госпіталь, не щоб провідати, не щоб підтримати, а щоб з'ясовувати стосунки щодо її корупційного законопроєкту 5655, - це плювок в обличчя всім нашим воїнам, волонтерам, всім, хто ризикує своїм життям на передовій заради перемоги нашої країни", - написала Янченко у соціальній мережі Facebook.

На наступний день Олена Шуляк попросила вибачення у пораненого бійця. Водночас вона ніяк не прокоментувала рішення нардепки Галини Янченко залишити партію.