Близько двох тисяч цивільних осіб, включно з дітьми від трьох років, залишаються на території Курської області, контрольованій ЗСУ, повідомив в інтерв'ю DW 15 січня полковник ЗСУ і пресофіцер військової комендатури на території РФ Олексій Дмитрашковський. За його словами, це те число, яке зафіксували представники військово-цивільної співпраці під час обходу жителів, які опинилися на окупованій території. Точні дані полковник ЗСУ назвати відмовився, щоб цією інформацією не скористалася ворожа сторона. У серпні 2024 року ЗСУ увійшли в цей російський регіон у відповідь на повномасштабне вторгнення військ РФ в Україну.

За даними української сторони, на території Курської області під контролем ЗСУ загинуло 112 мирних жителів, понад 100 осіб дістали поранення. Із них 36 осіб загинули внаслідок влучання російських снарядів у будинки мирних жителів, щонайменше 40 осіб померли від серцевого нападу, пояснив Дмитрашковський. Він додав, що загиблих ховають на місцевих цвинтарях, іноді на городах або подвір'ях. "Повідомляють про це їхніх родичів, щоб вони знали, де знаходяться тіла їхніх близьких", - пояснив Дмитрашковський. Крім того, українська сторона дозволяє родичам зв'язуватися по відеозв'язку і робити телефонні дзвінки.

Чому немає гуманітарних коридорів у Курській області?

Дмитрашковський зазначив, що ЗСУ забезпечують жителів Суджанського району водою та їжею, а також надають медичну допомогу. Це дозволяє, зазначає полковник ЗСУ, зберігати високий рівень довіри населення до українських військових. Іноді, за його словами, поранених жителів вивозять на територію України, там надають допомогу, а потім повертають назад. Він пригадав випадок із молодою мешканкою Суджі - дівчина була на останньому терміні вагітності, її відвезли до міста Суми, де й пройшли пологи.

Пізніше її внесли до обмінного списку: під час першого і поки що єдиного гуманітарного коридору в листопаді 2024 року дозволили виїхати до Росії. Україна готова передати російській стороні її громадян, але опонент "всіляко намагається гальмувати цей процес", пояснює відсутність гуманітарних коридорів з кінця минулого року представник ЗСУ.

За словами Дмитрашковського, українській стороні вдалося розшукати понад 340 осіб - інтерв'ю частини з них опублікували в YouTube-каналі "Непотрібні Путіну". Також намагаються встановити долю ще близько 800 осіб. Частина з них може перебувати в зоні бойових дій, де українська комендатура не має права працювати, додав він: "Крім того, є люди, які виїхали із Суджанського району вже понад 10 років тому і не проживали там на момент заходу українських військових". Списки зниклих 517 осіб у Курській області, опубліковані омбудсменом РФ Тетяною Москальковою, полковник ЗСУ назвав малоінформативними: "Хлопчик, 13 років. Хто це такий? Прізвище, по-батькові - немає нічого".

РФ дає суперечливі дані про кількість зниклих у Курській області

Влада РФ на момент початку вторгнення ЗСУ 6 серпня заборонила публікувати особисті дані мирних жителів, зниклих безвісти в зоні бойових дій. Це призвело до того, що з'явилося безліч списків із різними числами - росіяни намагалися знайти зниклих безвісти близьких у Курській області, каже журналістка Катерина Лобановська з видання "7x7. Горизонтальная Россия". Вона нагадує, що Червоний Хрест у вересні говорив про 5000 зниклих, а пізніше - 1200 загиблих. Т.в.о. глави Курської області Олександр Хінштейн назвав цифру 1174 людини, а пізніше з'явився список Москалькової з 517 осіб, який затвердила влада РФ. Одразу з'ясувалося, що частина інформації там не відповідає дійсності, а до переліку потрапили дані загиблих жителів або родичів, які подавали заявки на розшук. Це викликало гнів з боку родичів зниклих безвісти, каже журналістка.

За даними російського активіста Володимира Синельникова, у Суджі та околицях залишаються приблизно 3000 осіб, зв'язок із якими перервався 6 серпня, повні імена 340 осіб із цього списку він опублікував у своєму каналі в Telegram. Громадський діяч не розкрив своїх джерел, але видання "Пепел" з'ясувало, що дані 90 осіб із цього списку збігаються з даними зі списку зниклих безвісти, опублікованого російською омбудсманкою Тетяною Москальковою. Місцеві жителі Курської області вимагають зустрічі з Хінштейном і створення зеленого коридору для евакуації, але поки що жодної реакції від влади не було.

Фронт у Курській області майже не змінюється

ЗСУ намагаються взяти під контроль нові території Курської області, але російські війська відвойовують їх назад, зазначає керівник групи Conflict Intelligence Team Руслан Левієв. На його думку, ці дії не мають стратегічного значення, а переслідують політичні цілі. Як приклад він навів "сумнівний" наступ ЗСУ в бік населеного пункту Велике Солдатське на початку січня, що, за його словами, розтягує лінію фронту і не зміцнює плацдарм ЗСУ в Курській області.

Левієв припускає, що метою українського командування було переломити інформаційний наратив просування армії РФ на сході України: "(Хотіли. - Ред.) показати, що в української армії все ще є наступальні можливості у 2025 році". Темпи просування армії РФ на сході України сповільнюються, додає Левієв, але створюється ризик оточення двох найважливіших міст із погляду логістичного постачання української армії - Костянтинівки та Покровська. "Туди йде багато залізничних гілок, автомобільних шляхів, тому для українських сил у Донецькій області вони дуже важливі", - сказав Левієв.