На четвертому тижні американсько-ізраїльської війни проти Ірану іранські ракети досі летять на Ізраїль та країни Перської затоки, хоча президент США Дональд Трамп і прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху стверджують, що істотно зменшили іранські ракетні запаси.

Так, у дописі Білого дому в соцмережах 14 березня йшлося про те, що "балістичні ракетні потужності Ірану" були "функціонально знищені". Однак через десять днів Іран серією атак демонструє, що він все ще має достатньо ракет, щоб вражати низку цілей у сусідніх країнах. "Потенціал запуску ракет був ослаблений, але не повністю знищений. І це має значення", - сказала DW Бурчу Озчелік, аналітикиня з питань безпеки на Близькому Сході в лондонському Royal United Services Institute (RUSI).

Тим часом Келлі Гріко з американського Stimson Center написала в соцмережі X, що атаки на військові пускові установки та склади в Ірані мали менший ефект, також і через "оперативну зміну курсу" режиму.

"У перші дні війни Іран випустив понад 500 балістичних ракет і 2000 дронів. Показник влучань: менше п'яти відсотків... Більшість із них було збито, -  написала експертка з питань безпеки. - Протягом наступних двох тижнів кількість запусків знизилася більш ніж на 90 відсотків. Однак сталося щось несподіване: відсоток влучань почав зростати. Іран запускав менше, але влучав частіше".

Як і багато інших аспектів цієї війни, справжній масштаб військової міці Ірану важко оцінити. Що ми знаємо напевно?

Скільки ракет має Іран?

Ще до початку війни офіційних даних про іранські ракетні запаси не було, оскільки Іран, як висловилася Бурчу Озчелік, "не був надто відвертим у демонстрації своїх можливостей". Ізраїльські військові оцінювали кількість іранських балістичних ракет до війни приблизно в 2500, тоді як деякі незалежні експерти припускали, що їх може бути до 6000.

Так чи інакше, за словами директора розвідки США, перед війною Іран мав найбільший і найрізноманітніший арсенал на Близькому Сході. "Центр стратегічних та міжнародних досліджень" (CSIS) зазначив, що до нього входили балістичні ракети типів Sedschil, Ghadr і Khorramshahr з дальністю польоту 2000 кілометрів, а також типи Emad (1700 км), Shahab-3 (1300 км) і крилата ракета Hoveyzeh (1350 км)

Читайте також: Війна проти Ірану: США може не вистачити зброї?

Однак останні спроби Ірану завдати удару по британсько-американській військовій базі "Дієго-Гарсія" в Індійському океані на відстані майже 4000 кілометрів, свідчать, що країна має ракети з більшою дальністю, ніж вважалося раніше.

Балістичні ракети є не тільки руйнівною зброєю, але й потенційно можуть слугувати носіями ядерної зброї, хоча Тегеран заперечує будь-які наміри створювати атомні бомби.

Яким чином війна впливає на запаси ракет Ірану?

Звісно, запуск багатьох із цих ракет протягом останніх тижнів, а також під час конфлікту з Ізраїлем у 2025 році, призвів до скорочення запасів. Наслідки мають також удари США та Ізраїлю по об’єктах з виробництва зброї. Однак ніхто за межами іранського внутрішнього кола не знає, наскільки значним є це скорочення насправді.

Читайте також: Попит у світі на антидроновий досвід України: діяти треба швидко

"Ми спостерігаємо, що Корпус вартових ісламської революції продовжує здійснювати атаки і фактично блокує Ормузьку протоку, найважливіший важіль тиску іранського режиму. Малоймовірно, що іранська програма балістичних ракет буде повністю знищена протягом цієї фази операції США та Ізраїлю", - констатує Бурчу Озчелік з RUSI.

Практично немає перевіреної інформації про те, скільки військових об'єктів пошкодили або знищили США та Ізраїль, хоча прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху минулого тижня заявив, що такі удари "масштабно послабили" ракетні та безпілотні сили Ірану.

Який обсяг безпілотних засобів Ірану?

Меттью Пауелл, британський експерт з питань військово-повітряних сил з Університету Портсмута, заявив DW: "За оцінками на початок лютого, було близько 80 000 дронів-шахедів". Однак, за його словами, важко визначити, скільки з них вже було застосовано в нинішній війні.

Читайте також: Чи навчить Україна країни Перської затоки збивати "шахеди"?

"Дрони мають величезне значення для військової міці Ірану", - зазначив Пауелл. "Порівняно низька вартість цієї зброї дозволяє Тегерану демонструвати військову міць і чинити більший політичний вплив у всьому регіоні. Зокрема, за допомогою дронів типу "Шахед-136" Іран може атакувати важливу інфраструктуру в країнах-супротивниках, оскільки їх важче знищити, ніж більші балістичні ракети".

США щодня витрачають близько мільярда доларів (близько 860 мільйонів євро) на війну в Ірані, і Пауелл зазначає, що "системи озброєння, необхідні для знищення цих дронів, значно дорожчі за самі дрони".

Чи зможе Іран поповнити свої запаси ракет і дронів?

Ще однією перевагою ведення війни за допомогою дронів для Ірану є те, що ці дрони можна відносно швидко замінити, принаймні за звичайних обставин. "За оцінками, у мирний час кількість становить близько 10 000 дронів Shahed на місяць", - зазначає Пауелл. Однак наразі невідомо, як війна вплинула на цю цифру.

Хоча дрони відносно легко замінити, з ракетами все набагато складніше. Минулого тижня генерал Алі Мохаммад Наїні з Корпусу вартових ісламської революції заявив державному інформаційному агентству IRNA, що країна виробляє ракети "навіть у воєнних умовах", що є "дивовижним". За його словами, "особливих проблем із запасами немає". Незабаром після цієї заяви, за повідомленнями, Наїні загинув під час авіаудару.

Читайте також: Війна Ізраїлю і США проти Ірану: яка позиція Європи

Однак залишається сумнівним, чи дійсно Іран зможе забезпечити достатнє поповнення запасів достатньо швидко. Алекс Пліцас, колишній чиновник Пентагону, заявив канадському телеканалу CBC, що на початку війни Іран міг виробляти близько 300 ракет на місяць. Зараз він припускає, що ця кількість становить 40 на місяць.

США та Ізраїль заявили, що вразили важливі наземні цілі, пов’язані з виробництвом ракет. Однак ще мають залишатися щонайменше 5 підземних виробничих об’єктів у різних іранських провінціях, зокрема в Керманшаху та Семнані, а також поблизу Перської затоки.

За словами Бурчу Озчелік з RUSI, США та Ізраїль насамперед прагнуть довгострокової нейтралізації іранської загрози: "Послабити здатність режиму відновлювати та заново структурувати свою ракетну програму після закінчення війни, я думаю, що наразі це є метою, так само як і на початку цієї війни".