Відвідувачам мультимедійної виставки в Берліні покажуть хронологію розвалу Радянського Союзу та наслідки для Європи й світу. Події представлено ретельно ілюстрованим матеріалом.
Події Євромайдану 2013-2014 років теж увійшли до зібраного матеріалу Фото: Sergei Grits/AP Photo/picture alliance
Реклама
Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), заснований в 1922 році, не зміг відсвяткувати своє 70-річчя. Занадто сильним було прагнення до свободи й незалежності - насамперед в країнах Балтії, на Кавказі, та в Середній Азії. У період з березня 1990 року по грудень 1991 було створено або знову відроджено 15 нових держав. Ще раніше, 9 листопада 1989 року, відбулося падіння Берлінського муру. А менш ніж через рік Німеччина, розділена на Східну і Західну частини після закінчення Другої світової війни, відсвяткувала своє возз'єднання завдяки мирній революції в НДР.
Реклама
Михайло Горбачов - акушер і могильник
Рух за свободу в Центральній і Південно-східній Європі призвів до того, що радянська сфера впливу і сама ця імперія зникли з політичної карти. Цей поворотний момент був спричинений комуністом-реформатором Михайлом Горбачовим, який 1985 року очолив Кремль і обрав новий курс на гласність і перебудову. Курс, наприкінці якого Радянський Союз відійшов в історію. Але навіть 30 років по тому сліди розпаду того, що було колись другою наддержавою після США, ще відчуваються.
На Кавказі прагнення до незалежності було особливо сильним. На фото літній активіст у Тбілісі під час акції 9 квітня 1991 року, коли було оголошено незалежністьФото: ITAR-TASS/EPA/picture-alliance/dpa
Нерівномірно розподілений спадок СРСР все ще живить надії та мрії, а також спричинює конфлікти й війни, як, приміром, в Україні. Фотовиставка "Пострадянські життєві світи", яку з середини вересня можна побачити просто неба в Берліні, присвячена ретельному розгляду саме цих контрастів. Цей захід був задуманий Федеральним фондом дослідження диктатури Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН) та інтернет-порталом dekoder.org, що спеціалізуються на Росії й Білорусі. Організатори переслідують також мету пожвавити міжнародну та транскордонну освітню й культурну співпрацю, надаючи декількома мовами інформацію про цей захід: крім німецької та російської, дізнатися про все це можна також англійською, французькою та іспанською.
У пострадянський країнах були й є ті, хто ностальгують за СРСР. На фото - прихильник Компартії РФ під час мітингу 1997 року в МосквіФото: Maschatin/EPA/picture-alliance/dpa
Погляд за межі Росії й Москви
120 мотивів, доповнених короткими текстами й QR-кодами для відеороликів на YouTube, ілюструють увесь спектр повсякденного життя й суспільства: панельні будівлі й попкультура, релігія і культ особистості, війна і злочинність, бідність і розкіш. Автор виставки та супровідного до неї німецько-англійського довідника, - історик Ян Берендс (Jan Behrends) з розташованого в Потсдамі Центру досліджень сучасної історії імені Лейбніца (ZZF), який спеціалізується на вивченні історії Східної Європи. Про своє кредо він розповів в інтерв'ю DW: "Коли відводиш погляд від Росії й Москви, яка завжди перебуває в центрі уваги німецьких ЗМІ, відчуваєш безліч сюрпризів".
Розпад СРСР призвів і до численних етнічно-релігійних конфліктів. На фото - руїни міста Грозний у 1995 році Фото: Maschatin/EPA/picture-alliance/dpa
Попри загальний посткомуністичний досвід, посткомунізм у Грузії разюче відрізняється від посткомунізму в Латвії, Туркменістані, Росії або Україні. Як приклад Берендс вказує на розвиток подій на Південному Кавказі, "де суспільства почали скочуватися до війни або громадянської війни вже в 1991 році". Іншими словами, в той момент, коли розпався Радянський Союз.
Екокатастрофа в Аральському морі - теж спадок СРСРФото: Sadat/Xinhua/Photoshot/picture alliance
Образи, що закарбувалися в свідомості: тут панельні будинки, там - розкіш
Історія країн Балтії, де зараз пишеться історія успіху, зовсім інша. Їм вдалося вступити до Європейського Союзу (ЄС) і Північноатлантичного альянсу (НАТО). В Естонії, Латвії та Литві формується стабільна демократія. Коли сьогодні хтось приїздить у Ригу, то різниця зі скандинавськими країнами по інший бік Балтійського моря вже не настільки велика, "щоб це відразу впадало в очі", говорить Берендс.
Берендс вважає назву своєї виставки досить сміливою - адже не можна точно сказати, що саме є типово пострадянським. Перед очима постають різні образи - панельні будівлі з одного боку і розкішний лейбл "Versace" - з іншого. Але якщо придивитися уважніше, то можна виявити безліч відмінностей. "І це має пробудити інтерес до пильнішого вивчення кожної з цих 15 країн", - переконаний історик. Особливо цікаво порівнювати їх зі Східною Німеччиною, Польщею або Чехією. Іншими словами, з країнами або регіонами ЄС з комуністичним і соціалістичним минулим.
У пострадянських країнах спостерігається різкий контраст між рожкішшю з одного боку й злиднями з другогоФото: Matthias Toedt/picture-alliance/ZB
Через 30 років після розпаду Радянського Союзу Берендс спостерігає підвищену зацікавленість до цієї теми, перш за все, через "драматичну політичну ситуацію". Експерт з питань Східної Європи вказує на систему Путіна, війну в Україні й протести за свободу в Білорусі. "Все це - актуальні теми, але врешті-решт їх можна зрозуміти, тільки якщо ми пояснимо їх історично", - переконаний дослідник. Мультимедійна виставка "Пострадянські життєві світи" покликана сприяти цьому.
Автори виставки не оминули увагою й масові протести в Білорусі 2020 рокуФото: AP Photo/picture alliance
Wind of Change від "Скорпіонс": 30 років гімну свободи і змін (02.10.2020)
02:47
This browser does not support the video element.
Берлін до і після возз'єднання Німеччини
Столиця Німеччини Берлін є водночас як символом поділу Німеччини після Другої світової війни, так і символом її возз'єднання у 1990 році. Фоторепортаж із Берліна - тоді й сьогодні.
Бранденбурзькі ворота
Це одна з найвідоміших пам'яток Берліна. Побудовані 1791 року Бранденбурзькі ворота у часи поділу Німеччини позначали кордон між Східним та Західним Берліном. Вони розташовувалися одразу ж за кордоном у східній частині міста, доступ до них був заборонений. Лише восени 1989 року до них знову змогли потрапити звичайні берлінці, відтоді площа перед воротами переповнена німцям та туристами.
Гоеншенгаузен
До 1989 року Гоеншенгаузен був центральним СІЗО східнонімецької спецслужби "Штазі". Тут чинили як фізичні, так і психічні тортури над політичними в'язнями. Комплекс будівель із за високим муром був таємним і не позначався на жодній карті міста. Після возз'єднання Німеччини СІЗО закрили. Кількома роками пізніше тут постав меморіальний комплекс, який є відкритим для відвідувачів.
Берлінський мур
Упродовж 28 років Берлінський мур розділяв місто на Схід та Захід. Прикордонна споруда довжиною близько 160 кілометрів стала місцем смерті багатьох, хто намагався втекти з комуністичної НДР на Захід. Точна цифра досі невідома. East Side Gallery - найдовша ділянка муру, яка досі стоїть на місці - у рік возз'єднання Німеччини була розмальована багатьма німецькими та закордонними митцями.
З 1970 до 1991 року цей 19-метровий Колос з червоного граніту стояв у районі Берлін-Фрідріхсгайн. На його урочистому відкритті були присутні 200 тисяч людей. На початку 1990-х років час комунізму, а з ним і Леніна, сплив. Пам'ятник демонтували. Нині колишня площа Леніна має назву Об'єднаних Націй.
Від Палацу республіки до Берлінського замку
Це був центр влади НДР. Тут засідав парламент комуністичної Німеччини - Народна палата, тут же відбувалися з'їзди правлячої Соціалістичної єдиної партії. Палац республіки був відкритий 1976 року, його будівництво тривало 32 місяці. Після возз'єднання будівлю, яка містила отруйний азбест, знесли - у 2006-2008 роках. На її місці реконструювали історичний Берлінський міський палац.
"Інтершопи" в НДР
"Інтершопами" в НДР називалися магазини, у яких не можна було розплатитися місцевою валютою, а лише іноземною. Багато громадян НДР через це мало що знали про те, що в цих магазинах продається. Перші "Інтершопи" з'явилися біля станції "Фрідріхштрассе" у Східному Берліні. Нині цю площу з її безліччю бутиків та магазинів не впізнати.
Гральний майданчик
Безтурботне дитинство - де ж, якщо не на гральному майданчику. Ці металеві кулі, по яких діти могли лазити, були чи не на кожному гральному майданчику в Східному Берліні. Нині споруди для лазіння, які встановлюють на дитячих майданчиках, зазвичай роблять із міцних канатів. Так на майданчику важче травмуватися.
Готель
13-поверхових Interhotel Metropol на вулиці Фрідріхштрассе був відкритий 1977 року. Тут можна було побачити бізнесменів, дипломатів та селебрітіз. Та більшість громадян НДР, в яких не було іноземної валюти, могли споглядати за готелем лише ззовні. Зараз тут розташований готель мережі Maritim, увійти до якого може кожен, але далеко не кожен може дозволити собі зняти в ньому номер.
KaDeWe
Універмаг Kaufhaus des Westens, скорочено KaDeWe, - найвідоміший торговий центр Німеччини та другий за величиною в Європі після лондонського Harrods. Люксовий універмаг площею 60 тисяч квадратних метрів був відчинений 1907 року, в часи Другої світової війни він практично згорів. Після розділу Німеччини будівля опинилась у Західному Берліні. KaDeWe і нині є популярною туристичною принадою.
