Війна Росії проти України навряд чи закінчиться найближчим часом, вважають експерти, з якими DW поговорила на полях Мюнхенської конференції з безпеки (MSC), що відбулася в середині лютого. "Обидві сторони мають ресурси для продовження війни і волю до боротьби, а прийнятні позиції для переговорів все ще досить далекі", - сказав Олександр Габуєв, директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії. За його словами, бойові дії триватимуть протягом усього 2026 року. Подібну оцінку ситуації дав і Джексон Джейнс, експерт Німецького фонду Маршалла (GMF): "Це не закінчиться в червні, навіть якщо буде перемир'я. Думаю, ця війна триватиме ще деякий час".

Чому Трамп тисне на Зеленського

Червень - озвучений в західних ЗМІ крайній термін, який президент США Дональд Трамп нібито дав президенту України Володимиру Зеленському для проведення президентських виборів і референдуму щодо майбутньої угоди з Росією про завершення війни. Сам Зеленський говорив, що Вашингтон поспішає, оскільки, мовляв, хоче зосередитися на проміжних виборах до Конгресу восени. Українські дипломати в Мюнхені зазначали, що Київ хоче завершення війни якомога швидше, але дедлайнів немає.

Читайте також: Підсумки Мюнхена-2026: БпЛА на фасадах, голуб миру та цитата Зеленського

Трамп "відчайдушно намагається знайти спосіб заявити, що війна закінчена", вважає Джексон Джейнс. Американський політолог пояснив це й наближенням виборів у США, і бажанням глави Білого дому отримати Нобелівську премію миру. "Я думаю, в цьому і полягає проблема, тому що пан Зеленський чітко дав зрозуміти, що він не збирається погоджуватися на умови, які були б для нього невигідними", - зазначив експерт Німецького фонду Маршалла.

Ці оцінки пролунали напередодні переговорів делегацій РФ, України і США 17-18 лютого в Женеві, які, судячи зі стриманих заяв сторін, не привели до прориву. Одне з відкритих питань - вимога Росії вивести українські війська з підконтрольної Києву частини Донбасу, на що Україна в нинішніх умовах іти не збирається. Як заявили українські дипломати, Київ пропонує обговорити цей пункт на зустрічі президентів Росії та України, але домовленості про неї немає.

Що показав сценарій нападу Росії на Литву

Одним з питань, які обговорювалися в Мюнхені, була загроза можливого нападу Росії на одну з країн НАТО. Джексон Джейнс вважає, що вона залишається актуальною, особливо для країн Балтії та Польщі. Незадовго до Мюнхенської конференції там само, у столиці Баварії, в грудні 2025 року був розіграний сценарій фактичного нападу Росії на Литву, де Бундесвер розгортає на постійній основі танкову бригаду. Сценарій ліг в основу подкасту берлінського видання Die Welt, а партнером у "військовій грі" виступив Університет Бундесверу.

Олександр Габуєв був одним з учасників з "російської" сторони, граючи роль президента Путіна. За його словами, сценарій передбачає, що війна Росії проти України зупиняється у травні 2026 року шляхом перемир'я, а восени Росія проводить навчання в Білорусі і залишає там 15 тисяч військових з технікою, паралельно пропонуючи Німеччині відновити економічні відносини.

Основні події умовно відбуваються в жовтні 2026 року, за тиждень до проміжних виборів у США. Метою "російської" команди було дискредитувати НАТО. Роль міністра оборони РФ грав австрійський військовий експерт Франц-Штефан Гаді (Franz-Stefan Gady), який, як розповів Габуєв, запропонував план на 12 сторінок, в якому головна ставка робилася на безпілотники.

Читайте також: Вадефуль побоюється, що РФ використає перемир'я для підготовки до нападу на НАТО

Габуєв зазначив, що це був не військовий, а політичний сценарій, завданням якого було змоделювати реакцію уряду Німеччини. Результат - зволікання, що дало можливість російській стороні під приводом "гуманітарної кризи" в Калінінградській області захопити, серед іншого, литовське місто Маріямполе, приблизно за 60 кілометрів від кордону з РФ. "Німеччина була повністю паралізована, - каже Габуєв. - Бригаді в Литві навіть не віддали наказ вибивати російських окупантів". Однією з причин він назвав відсутність чіткої реакції з Вашингтона.

Мерц закликав боротися за дружбу з США

Наскільки реальний такий сценарій? "Є дві школи думок. Одна каже, що це дурниця і не треба сіяти паніку, ми готові й відбиваємо. Це країни Балтії та Північної Європи, - говорить Габуєв. - Є також лідери й військові, які кажуть, що найнебезпечніший момент для Європи - це закінчення війни в Україні і той момент, коли НАТО створить усі необхідні інструменти, які дозволять стримувати Росію". Такими інструментами експерт Берлінського центру Карнегі назвав інженерні загородження, мінування кордону з Білоруссю та Калінінградською областю РФ.

Також Габуєв згадав "стіну дронів" - проєкт Євросоюзу, що стартував після того, як у вересні 2025 року російські БПЛА вторглися на територію Польщі. За сценарієм, "повна перевага" РФ у дронах дозволила "російській" стороні провести операцію так, як було заплановано.

Серед інших важливих моментів Габуєв згадав те, як розвідка інформуватиме західних лідерів про переміщення персоналу російських операторів БПЛА, оскільки це "менш помітно, ніж пересування танків", і обмін розвідданими між США і Європою про рішення Москви застосувати силу. Питання, яке ставить Габуєв: "Чи достатньо довіри між США і європейськими партнерами, щоб дати лідерам час підготуватися, зрозуміти, з чим вони мають справу, і запобігти цьому шляхом демонстрації сили".

На Мюнхенській конференції багато співрозмовників DW зазначили, що довіра до США за рік правління Трампа серйозно підірвана, але є спроби її відновити. Про це говорив на з'їзді своєї партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) її голова, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz). Виступаючи 20 лютого у Штутгарті, Мерц закликав "не відмовлятися легковажно від дружби" з США і заявив, що Берлін боротиметься за неї.

Чи потрібно Європі вести переговори з Путіним?

Тим часом у Європі немає єдиної думки щодо того, чи варто відновлювати прямі контакти з Путіним. За це нещодавно висловився президент Франції Еммануель Макрон, а Фрідріх Мерц - радше проти, ніж за. До російського повномасштабного вторгнення в Україну лідери Німеччини та Франції особисто спілкувалися з главою Кремля в Москві, після - телефоном.

Олександр Габуєв вважає, що недавній візит радника Макрона до Росії "пройшов не дуже добре". "Частково проблема в тому, що навколо Володимира Путіна ніхто не має реальної влади вести переговори, не має свободи висловлювати, в чому може полягати гнучкість Росії, якими можуть бути її цілі. Так що є тільки одна людина, - зазначив Габуєв. - І ця людина сильно дискредитована, тому що у випадку з Францією вона збрехала президенту Макрону всього за кілька днів до вторгнення в Україну".

Читайте також: Переговори про мир в Україні: чи призначить ЄС спецпосланця?