1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Угоди зятя Трампа на Балканах викликали суперечки

Роберт Мадж
8 квітня 2024 р.

Поки Дональд Трамп знову намагається стати президентом США, його зять Джаред Кушнер займається девелоперськими проектами в Сербії та Албанії. Вони обіцяють прибуток, але стикаються з перешкодами.

Дональд Трамп і його зять Джаред Кушнер у Білому домі, вересень 2020 року
Дональд Трамп і його зять Джаред Кушнер у Білому домі, вересень 2020 рокуФото: Anna Moneymaker / Pool via CNP /MediaPunch/picture alliance

Один із запланованих проєктів Джареда Кушнера на Балканах стосується зведення об'єктів у сербській столиці Белграді, переговори про це було розпочато ще десять років тому його тестем. За два роки до того, як Дональд Трамп висунув свою кандидатуру на посаду президента США 2016 року, він заявив владі Сербії, що зацікавлений у будівництві розкішного готелю і житлового комплексу на місці колишньої будівлі генштабу Югославської народної армії (ЮНА), зруйнованої 1999 року внаслідок бомбардувань силами НАТО.

Незважаючи на те, що тоді проєкт провалився, Кушнер, який був високопоставленим співробітником Білого дому під час президентства Трампа, тепер, як повідомляється, досяг попередньої домовленості з урядом Сербії про нову спробу його реалізації. За даними The New York Times, яка отримала чорновий варіант угоди, вона передбачає 99-річну безоплатну оренду цієї ділянки землі та дозвіл Кушнеру побудувати на ній розкішний готель, житлові будинки, магазини і музей.

Фінансування із Саудівської Аравії

Очікується, що фінансувати проєкт вартістю близько 500 мільйонів євро буде інвестиційна компанія Джареда Кушнера Affinity Partners, що розташована в Маямі і яку він заснував після відходу з Білого дому. І, судячи з усього, зять експрезидента не відчуває нестачі в коштах. За різними оцінками, з моменту закінчення терміну повноважень Трампа Кушнер отримав 2 млрд доларів від Державного інвестиційного фонду Саудівської Аравії, ще сотні мільйонів доларів вклали в його фірму суверенні фонди ОАЕ і Катару.

Ані Affinity Partners, ані державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії не відповіли на прохання DW про коментар. Нещодавно Кушнер сказав, що сторони попередньо домовилися про передачу владі Сербії 22 відсотків прибутку, який приноситиме проєкт. Сербський президент Александар Вучич та його уряд стверджують, що Белград має й надалі розвиватися та створювати можливості для бізнесу.

Александар ВучичФото: Predrag Milosavljevic/Xinhua/picture alliance

Мілан Ковачевич, економіст та консультант у сфері інвестицій, погоджується з тим, що столиці потрібні нові можливості, щоб створити умови для зростання населення та розвитку туризму. "Белграду безперечно потрібні готелі, у тому числі й високого класу, але вони мають бути розташовані урбаністично і побудовані там, де необхідно", - зазначив економіст у розмові з DW.

І також попередив, що "має бути ринок" для відкритого та прозорого процесу подання заявок на здійснення подібних проєктів. Надання ексклюзивних прав лише одному інвестору, в даному випадку Джареду Кушнеру, "залишає надто багато місця для корупції та свавілля", вважає Ковачевич.

"Сербія - не шведський стіл, а Вучич - не офіціант"

Опозиційні політики та експерти вражені інтересом Джареда Кушнера до планів розвитку Белграда і навіть називають те, що відбувається скандалом, якому необхідно завадити. "Сербія - це не шведський стіл, а Вучич - не офіціант. Це не його приватна власність", - обурюється Александар Йованович Кута, лідер руху "Екологічне повстання". "Ті ж речі відбуваються з нашими природними ресурсами, річками, лісами, корисними копалинами. Вучич віддає все, що має цінність, не інформуючи народ про контракти і вигоду для громадян Сербії", - підкреслив він в інтерв'ю DW.

Розбомблена колишня будівля генштабу Югославської народної армії в центрі БелградаФото: Nicolas Economou/NurPhoto/picture alliance

Дорде Бобич, який двадцять років тому був головним архітектором Белграда, вражений запланованим проєктом. За його висловом, це пахне зарозумілістю - просто знести колишню будівлю генштабу ЮНА, щоб побудувати кілька готелів, "віддати найцінніше місце" у місті "іноземній силі", яка бомбила Белград у 1999 році, і "проміняти його на політичні чи особисті інтереси".

Читайте також: Коментар: Небезпечні ідеї Мілошевича знову цікавлять сербів

Албанський проєкт Джареда Кушнера

Нещодавно Джаред Кушнер оголосив у соцмережах, що "радий поділитися попередніми ескізами девелоперських проєктів, які будуть реалізовані на албанському узбережжі". Прем'єр-міністр Албанії Еді Рама у зв'язку з цим заявив, що його країна з гордістю вітає ці проєкти. Проте реакція екологічної спільноти була стриманішою.

Один із об'єктів, про які йдеться, розташований у морському парку Карабурун-Сазан на острові Сазан, колишній військовій базі. Інший - на півострові Звернец на південному заході Албанії, який є частиною природоохоронного ландшафту Вьоса-Нарта. Ця територія, на якій буде збудовано кілька готелів та вілл, є частиною громади Влера.

Можлива загроза навколишньому середовищу

Нещодавно албанський парламент схвалив поправку до закону про території, що охороняються, яка, по суті, відкриває шлях для їхнього економічного розвитку, незважаючи на застереження експертів-екологів. "Новий закон дозволяє будівництво п'ятизіркових мегакурортів у заповідних зонах. Крім того, згідно з рішенням Національної територіальної ради, дозволено здійснення практично будь-яких інших проєктів, жодних червоних ліній більше не залишилося, - пояснив в інтерв'ю DW Мір'ян Топі, еколог із Сільськогосподарського університету Тирани. - Останні законодавчі зміни більше не захищають природу та природоохоронні території в Албанії".

Джаред КушнерФото: Chris Kleponis/abaca/picture alliance

На думку Топі, поправки до чинного закону були внесені, щоб полегшити інвестиції Кушнера. "Зовсім очевидно, що зміни законодавства були цим зумовлені, тому що ніяк інакше не можна пояснити поспіх із прийняттям поправок парламентською більшістю. Ще навіть до того, як їх підписали президент, з'явилися конкретні проєкти", - уточнив Топі.

Читайте також: Саміт для України в Албанії: про що домовились сторони

Проєкти Кушнера - благо для економіки Албанії?

З іншого боку, ділові кола, особливо представники туристичної промисловості, бачать у тому, що відбувається економічні вигоди, хоч і з застереженнями. "Я вважаю це дуже позитивними інвестиціями, але тільки якщо це дійсно вкладення у сферу туризму, якщо (проєкт включає. - Ред.) вілли або житлові комплекси", - каже Беснік Вати, гендиректор Албанської туристичної та готельної служби (Albanian Travel and Hospitality Service , ATHS). Його турбує те, що в перспективі будівництво вілл принесе користь лише тим, хто інвестує в це.

"Після їхнього продажу албанський туризм не отримає жодного доходу. Але інвестиції в готелі або житлові комплекси приноситимуть Албанії постійний виторг", - додав Вати у розмові з DW. За його словами, місцевий туристичний сектор та економіка країни загалом виграють від створення нових робочих місць у Сазані та Звернеці. При цьому Вати турбує характер інвестицій Кушнера та те, хто отримає від них найбільший прибуток.

"Найбільше я боюся, що ми зіткнемося з такою самою ситуацією зі стратегічними інвесторами, які отримують ділянку території для розвитку туризму, а в результаті виявляється, що лише 20 відсотків усієї площі використовується для будівництва готелю, а решта йде на апартаменти або житлові вілли" , - зізнався гендиректор ATHS.

Незалежно від того, чи будуть реалізовані девелоперські проєкти Джареда Кушнера в Албанії та Сербії, протидія цим планам зростає. Сербські громадські активісти з групи "Рух - зміна" оприлюднили петицію проти втілення цих проєктів, під якою, за даними групи, менш як за добу поставили підписи понад 10 тисяч осіб.

Албанія замість США: як "загубилися" сотні біженців

25:50

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW