Цілий тиждень у НАТО, ОБСЄ і Євросоюзі обговорювали безпекову ситуацію довкола України та вимоги Росії до США та Північноатлантичного альянсу. Про підсумки дипломатичної активності захотіли дізнатися і євродепутати. Для цього вони запросили верховного представника ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозепа Борреля у Страсбург на спільні слухання комітету з закордонних справ і підкомітету з безпеки та оборони Європарламенту. Хоча вони відбулися і пізно ввечері у понеділок, 17 січня, у відведений час євродепутати не вклалися, і слухання розтягнулися майже на півтори години.

Читайте також: Консультації НАТО-Росія: крок до компромісу чи протистояння?

Боррель: Росія ще не готова до наступу на Україну

Свій виступ Жозеп Боррель розпочав із розвідувальної інформації про скупчення близько 140 тисяч російських і сепаратистських військ біля кордонів України, а також на Донбасі та в Криму. Це становить близько 60 тактичних груп, додав він. "Наявна розвідувальна інформація дає нам підстави вірити, що поки що розгортання військ Росією не завершено. Через це можливість масштабного нападу на Україну не є найбільш вірогідним сценарієм", - зазначив чільний дипломат ЄС.

На початку січня Боррель відвідав Україну та вперше побував на Донбасі. "Побачивши ситуацію на місці, я все більше турбуюся, що непідконтрольні уряду райони Донецької та Луганської областей віддаляються від України. Причина цього - активніші зусилля Кремля з метою досягнути їхньої де-факто інтеграції з Росією", - розповів глава європейської дипломатії. На його думку, без врахування цього неможливо зрозуміти ціль зосередження Росією військ біля кордонів України.

Україна має бути частиною переговорів, які стосуються її безпеки

На зустрічах російських представниках у Женеві та Брюсселі Євросоюз не був представлений. Однак Боррель закликав не дивуватися, бо вимоги Москви були адресовані США та НАТО. А ось подальші переговори, на його думку, будуть неможливими без ЄС і України. "Нема безпеки Європи без безпеки України. Якщо росіяни хочуть говорити про свою безпеку, то вони можуть говорити що завгодно, це їхня справа. Але якщо вони хочуть говорити про європейську безпеку, нашу безпеку, то ми точно повинні бути частиною цього. І якщо вони хочуть говорити про безпеку, яка зачіпає Україну, то і Україна має бути частиною цього", - заявив Боррель.

Перегляд безпекової архітектури в Європі він не вважає "божевільною ідеєю", адже її було закріплено ще 1975 року в Гельсінкі, коли було ухвалено "Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі", і з того часу багато що змінилося. "Це можна зробити з користю для всіх - якщо ідеться саме про це, якщо це ціль Росії, то їй слід змінити свій курс", - переконаний глава дипломатії ЄС. А тим часом, додав Боррель, Євросоюз готуватиме можливі санкції - "про всяк випадок".

Заклики зняти обмеження на постачання Україні зброї

Слухання розпочалися з невеликого конфузу. Першому - ще до Борреля - слово надали поляку з фракції Європейських консерваторів і реформістів (ЄКР) Вітольду Ващиковському, адже він очолює делегацію з асоціації з Україною. Він заявив, що на думку ЄКР і уряду Польщі, необхідні три кроки, аби запобігти можливій агресії Росії. Перший - запровадити більше жорстких санкцій, другий - посилити безпеку на східному фланзі ЄС і НАТО, і третій - укріпити українську економіку, державу та збройні сили. "Нам треба дозволити українцям захищати свою власну державу", - наголосив євродепутат.

У кінці свого виступу Ващиковський запропонував надати слово народній депутатці України Іванні Климпуш-Цинцадзе, яка разом зі своєю колегою Марією Іоновою була присутня на слуханнях. Однак на засіданні головував Девід Макаллістер (David McAllister), і він нагадав, що домовленість була іншою: спершу має виступити Боррель, після чого зможуть виступити гості з України.

За словами Климпуш-Цинцадзе, для України критично важливою є єдність Заходу та всередині ЄС щодо Росії. Вона також закликала готувати санкції щодо РФ та зняти всі "приховані чи явні" ембарго на постачання зброї Україні. Також вона попросила допомогти Україні трансформуватися.

Читайте також: Коментар: Заходу не можна поступатись Росії

У ЄС виключили превентивні санкції щодо Росії

Після цього виступив литовський євродепутат Андрюс Кубілюс з фракції Європейської народної партії. На його думку, нинішня поведінка Кремля стала "найбільшою загрозою" європейській безпеці. "Кремль розпочав війну проти України у 2014 році. Війна Кремля проти України триває. І тепер Кремль скаржиться, що Україна намагається посилити свої оборонні можливості, і тому погрожує Україні новим вторгненням", - зазначив Кубілюс і запитав, що швидше спровокує агресію Кремля - "військова слабкість України чи військова сила"? Для литовця відповідь однозначна - слабкість.

У свою чергу, хорватський соціал-демократ Тоніно Піцула наголосив, що перемовини з Росією слід продовжувати, але у них повинні брати участь усі європейські країни, включно "передусім з Україною". А Євросоюз він закликав знайти стимули, аби оживити дух Гельсінських угод і ОБСЄ.

На думку ж ліберала з Литви Пятраса Ауштрявічюса, нинішня ситуація є безпрецедентною. "Ніколи раніше поведінка Росії не була настільки агресивною та напористою (…) Але як пояснити Росії, що відсутність безпеки не породжує безпеку?", - запитував євродепутат.

Німецький євродепутат з фракції Зелених Райнгард Бютікофер (Reinhard Bütikofer) висловив жаль, що різні уряди ФРН "посприяли підриву безпеки України, підтримуючи "Північний потік-2". "Ті, хто думав, що можна відділити майбутнє та долю України від решти Європи, виявилися неправими, що довели дії Росії. Росія не лише обрала своєю мішенню Україну, Росія намагається підірвати безпекову архітектуру, яку ми розвинули після "холодної війни". Насправді, ми в одному човні з Україною", - наголосив Бютікофер.

Йому одразу відповів інший німець - Максиміліан Кра (Maximilian Krah) з правопопулістської фракції "Ідентичність і демократія": "Якщо ми зупинимо "Північний потік-2" зараз, чому росіяни повинні будуть слухати нас та змінити свою поведінку?". "Я думаю, ми всі згодні, що ми хочемо запобігти конфлікту, а не іти на конфлікт (…) Чи не мали би ми сказати: у нас є (підготовлені. - Ред.) санкції, якщо росіяни увійдуть в Україну, замість того, щоб запроваджувати санкції зараз", - запитав Кра.

На це відповів Боррель, якому в кінці слухань дали можливість відреагувати на виступи євродепутатів. Він категорично виключив санкції щодо Росії на випередження. "Чи ви чули, що ми хочемо ухвалити превентивні санкції? Ви чули це від мене? Ні. Це я пропоную санкції Раді ЄС. Якщо ви не чули цього від мене, забудьте про інших! Будьте серйозними!", - не стримував емоцій Жозеп Боррель.