Месенджер Telegram вважається нині одним з найпопулярніших в Україні. Чимало українців користуються саме цією платформою, аби отримувати новини, слідкувати за картою повітряних тривог, моніторити рух російських ракет під час обстрілів та для спілкування. Водночас лунають і сумніви щодо належного рівня захисту персональних даних користувачів та застереження про небезпеку, наприклад, стати жертвою дезінформації, яка може поширюватися через анонімні Telegram-канали.

ГУР та СБУ про загрози і користь соцмереж на кшталт Telegram 

Про небезпеку для користувачів соцмереж загалом йшлося й під час Kyiv Stratcom Forum 2024 - конференції, що її наприкінці березня провів український Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Представник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Олександр Мельниченко, виступаючи на форумі, вказав на низку проблем, які українські спецслужби вбачають загалом у зв'язку зі соцмережами на кшталт Telegram, TikTok, X (колишній Twitter).

"Ці платформи не розуміють масштабів діяльності російських спецслужб та масштабів їхнього використання. Росіяни дійсно створили окремі підрозділи у всіх спецслужбах, які займаються саме інформаційним впливом з використанням основних платформ", - сказав Мельниченко, слова якого цитує портал "Детектор медіа". За даними Мельниченка, йдеться про тисячі фейкових акаунтів нібито українських громадян, європейців, псевдожурналістів.

Що ж стосується конкретно Telegram, то, за словами Мельниченка, сервери цього месенджера з високою ймовірністю розміщені в більшості на території Росії. "Друга проблема - це те, що власник і команда розробників є громадянами РФ, попри те, що вони набули ще низку інших громадянств. І третя проблема: ми бачимо чітку співпрацю адміністрації Telegram з "Роскомнаглядом" та ФСБ, оскільки, коли потрібно ФСБ блокувати будь-які Telegram-канали на території РФ у Дагестані, в Башкирії, просто канали російської опозиції, Telegram моментально виконує ці вказівки", - сказав Мельниченко.

Telegram - кросплатформна система миттєвого обміну повідомленнями (месенджер) із функціями обміну текстовими, голосовими та відеоповідомленнями, а також стікерами, фотографіями та файлами багатьох форматів. Автором і розробником месенджера є російський підприємець Павло Дуров. Щоправда, він уже тривалий час не проживає в РФ і має громадянство ще низки країн.

Начальник Головного управління розвідки міністерства оборони (ГУР МО) України Кирило Буданов, який також виступив під час Kyiv Stratcom Forum, відкрито заявив, що те, як функціонує месенджер Telegram, становить загрозу для національної безпеки України, тому його робота потребує регулювання. Водночас, на його думку, від цієї платформи є користь, оскільки за її допомогою можна інформувати людей в тимчасовій окупації.  

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт з регулювання діяльності соцмереж

Над питанням регулювання соціальних мереж - і не тільки Telegram - замислились і у Верховній Раді. Група народних депутатів з різних фракцій навіть зареєструвала відповідний законопроєкт. Він встановлює вимоги до провайдерів "платформ спільного доступу до інформації", як у законопроєкті називають соціальні мережі, розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування.

"Українським державним органам на сьогодні не відомо, хто входить до структури власності таких платформ, як Telegram. Водночас, створені проблеми в безпеці конфіденційності дозволяють державним органам РФ деанонімізовувати користувачів і стежити за ними", - йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту. При цьому законопроєктом не допускається діяльність в Україні суб'єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора.

Княжицький: Про блокування месенджерів у законопроєкті не йдеться

Один з авторів законопроєкту, депутат з фракції "Європейська солідарність" Микола Княжицький пояснює, що в жодному місці законопроєкту про блокування будь-яких месенджерів не йдеться. За його словами, законопроєкт пропонує встановити для Telegram та аналогічних сервісів приблизно такі самі вимоги, які вже зараз встановлені українським законом про медіа для YouTube.

"Вони мають відкрити представництво в Україні або в будь-якій країні ЄС, щоб український регулятор міг комунікувати з такими сервісами. Відповідати на запити української Нацради - це має бути обов'язком не лише YouTube, як зараз, але й інших платформ. Ці сервіси мають самостійно визначити, як бути з контентом, забороненим чинною редакцією закону про медіа", - написав Княжицький у Facebook.

Законопроєкт пропонує встановити законодавчу презумпцію. Тобто, якщо у держави немає можливості здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером, оскільки провайдер не має представництва в Україні, або через ненадання витребуваних документів та інформації, то це є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою. Відповідно державні структури, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи, а також надавачі фінансових послуг, не матимуть права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їхніх провайдерів.

Чи матиме Україна можливості впливу на порушників?

"А що забороняє зараз без закону органам державної влади відмовитися від використання Telegram? Адже СБУ і ГУР публічно не раз заявляли, що 99 відсотків співробітників Telegram росіяни, і ми не знаємо, чи має там доступ до даних Telegram ФСБ. Тому використовувати цей месенджер державними органами, взагалі, дуже небезпечно, але всі продовжують користуватися", - прокоментувала DW виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. 

Експертка сумнівається в ефективності розробленого депутатами законопроєкту. "Виконувати український закон - це лише добра воля платформи. І що ми їй зробимо, якщо вона відмовляться? Країни Європи можуть накладати мільйонні штрафи на такі платформи, бо у них там є зареєстрована юридична особа, і там соцмережі готові регулюватись для того, щоб уникнути штрафів. І їм цікавий ринок, тому що він їм приносить багато коштів. У нас все по-іншому, зокрема з Telegram", - каже Романюк. Водночас вона вітає, що в Україні почалася суспільна дискусія про ризики, які несе Telegram, і про регулювання для соціальних мереж, які вже запровадженні в країнах ЄС завдяки Digital Services Act.

Народний депутат від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, один з авторів законопроєкту Микита Потураєв вважає, що Україна має можливості впливу на "платформи спільного доступу до інформації", зокрема й месенджер Telegram, якщо вони не виконуватимуть вимоги, передбачені в майбутньому законі. "Ми хочемо проговорити це з суспільством, з широким колом експертів, і головна мета - зробити дієвий механізм на законодавчому рівні щодо цих платформ і Telegram. Але якщо буде ще більший "зашквар", то зрозуміло, що РНБО може і без всілякого закону вжити заходів, як було з російською соцмережею "Вконтакте", коли ми вводили санкції та блокували російські інтернет-ресурси", - сказав Потураєв у розмові з DW.

Микита Потураєв прогнозує, що закон про регулювання діяльність платформ спільного доступу до інформації буде ухвалений Верховною Радою протягом двох місяців.

Читайте також: Юрчишин: Блокування Telegram не стало б зазіханням на свободу слова