1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що говорять у Берліні про операцію ЗСУ в Курській області

12 серпня 2024 р.

Німецькі політики по-різному оцінюють операцію ЗСУ в Курській області та можливе використання в ній зброї, що її передала Києву Німеччина. Немає чіткої позиції і в уряду ФРН.

Військова техніка на в'їзді в Курськ (9 серпня 2024 року)
Військова техніка на в'їзді в Курськ (9 серпня 2024 року)Фото: Russian Defence Ministry/TASS/dpa/picture alliance

У політичному Берліні по-різному оцінюють дії Збройних сил України (ЗСУ) в Курській області РФ. Існують деякі відмінності та нюанси в коментарях прессекретарів німецького уряду. Так, заступник офіційного представника канцлера Вольфґанґ Бюхнер (Wolfgang Büchner) на урядовій пресконференції 12 серпня вкрай стримано відповідав на запитання, зокрема й про можливе застосування українцями на російській території озброєнь, отриманих від Німеччини. Чіткішими були відповіді прессекретаря міноборони ФРН полковника Арне Коллатца (Arne Collatz).

Зброя з Німеччини для Києва - це українська зброя

Вольфґанґ Бюхнер дав зрозуміти, що і для Берліну операція ЗСУ в Курській області стала сюрпризом. "Надходять суперечливі й часом навмисно викривлені повідомлення про, очевидно, дуже секретну й підготовлену без зворотного зв'язку операцію", - заявив він.

Дуже неохоче відповідав Бюхнер і на запитання про можливе застосування під час цієї операції зброї, що надійшла з Німеччини. "Усі ці аспекти стануть темами інтенсивного обміну думками з нашими найтіснішими партнерами і з урядом у Києві", - заявив він. Навіть на запитання про те, чи відповідають, на його думку, дії ЗСУ нормам міжнародного права, Бюхнер відповідати не захотів. 

Бойовий танк рухається трасою в Курській області РосіїФото: Anatoliy Zhdanov/Kommersant/Sipa USA/picture alliance

Більш виразно й однозначно прокоментував операцію ЗСУ представник міноборони ФРН. "Міжнародне право, - заявив Арне Коллатц, - передбачає, що держава, яка обороняється, може вести оборонні бойові дії також на території країни-агресора". І жодних обмежень щодо цього в міжнародному праві немає, додав він.

Що ж стосується застосування озброєнь, переданих Україні з арсеналів Бундесверу, то жодних перешкод чи обмежень, за його словами, не існує: "Україна вільна у виборі своїх можливостей. Єдине, на що ми звертаємо увагу, це запевнення з боку України в тому, що вона застосовує озброєння в рамках міжнародного права".

"Це українська зброя", - лаконічно відповів підполковник на запитання DW, чи може Україна застосовувати отримані з Німеччини озброєння не тільки на російських територіях поблизу кордону з Україною, про що Берлін заявив у травні, а й у глибині території Росії. 

Читайте також: ISW: Залучення призовників на Курщині загрожує Кремлю політичною кризою

У правлячих партіях немає єдиної думки

Немає єдиної позиції також у представників правлячих у Німеччині партій. Ще минулого тижня голова комітету німецького Бундестагу з оборони Маркус Фабер (Marcus Faber) з Вільної демократичної партії (ВДП) заявив, що не бачить проблем у тому, що Україна може застосувати отримані від Німеччини озброєння під час наступу в Курській області.

Минулої неділі в соціальній мережі Х цей ліберальний політик так оцінив операцію ЗСУ: "Цей наступ показує населенню Росії, що їхній диктатор нічого не контролює, а військове керівництво (РФ. - Ред.) не справляється із ситуацією. Це хороша основа для мирних переговорів із наступником Путіна. І для процесу над Путіним у Міжнародному кримінальному суді".

Іншої точки зору дотримується Ральф Штеґнер (Ralf Stegner) з парламентської фракції Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). В інтерв'ю DW він взагалі скептично оцінив операцію ЗСУ в Курській області: "Необхідно більше уваги приділяти питанню про те, як припинити цю війну. Операція ж ЗСУ не відповідає цій меті. Вона мало що змінює з військової точки зору, війна ж триває". 

Ральф Штеґнер з СДПН проти того, щоб Україна вела наступальні операції на території РФФото: Christoph Hardt/Future Image/IMAGO

Кілька місяців тому, продовжив він, коли йшлося про оборону Харкова, у ЗСУ не було іншої можливості, окрім як завдавати ударів по прикордонній території Росії, з якої йшов обстріл міста, тому Берлін і дав свою згоду на застосування в тому випадку німецьких озброєнь.

Але про зміну стратегії не йшлося: "Німеччина підтримує Україну в обороні. У тому випадку (під Харковом. - Ред.) було зроблено індивідуальний виняток, який я вважаю правильним, але те рішення не означало зміну стратегії". Штеґнер проти того, щоб Україна вела наступальні операції на російській території, як за це виступають деякі німецькі консерватори. Наприклад, експерт фракції Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС) з питань безпеки Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter).

Лідер СДПН про мотиви ЗСУ

У СДПН, однак, є й інші думки. Зокрема, голова партії Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) заявив в інтерв'ю першому каналу німецького телебачення (ARD), що йому "не відомі жодні обмеження" щодо застосування Україною озброєнь, отриманих від Німеччини. 

Голова СДПН Ларс Клінґбайль: Держава, яка зазнала нападу має право оборонятися, й за міжнародним правом це включає й дії на території РФФото: Marco Rauch/dpa/picture alliance

"Ми передали ці озброєння Україні, ми сказали, що є право оборонятися, - заявив Клінґбайль. - Держава, яка зазнала нападу, зрозуміло, має право оборонятися. І за міжнародним правом це включає й дії на російській території".

При цьому, однак, мотиви Києва залишаються лідеру СДПН незрозумілими: "Наступними днями ми, напевно, почуємо, чи йдеться про те, як дехто вважає, щоб швидше посадити Росію за стіл переговорів. Або про те, щоб спричинити сум'яття на російському боці". 

Експерти про операцію в Курській області

Швидше скептично оцінюють сенс операції ЗСУ в Курській області військові експерти. В інтерв'ю тижневику Der Spiegel берлінський експерт аналітичного центру Європейська рада з питань зовнішньої політики (ECFR) Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel) заявив, що, на його думку, українській армії буде дуже важко утримати захоплені в Росії території. "Розтягування лінії фронту вигідне насамперед Росії, - пояснив він. - У Росії більше зброї, боєприпасів і особового складу, який вона може задіяти на більш розтягнутій лінії фронту".

Професор Університету Бундесверу в Мюнхені Карло Масала (Carlo Masala) також сумнівається в правильності рішення Києва атакувати Курську область. "Це вкрай ризикована стратегія України, і ми не знаємо, що буде в підсумку, - заявив професор в інтерв'ю виданням редакційної мережі Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND). - Може завершитися тим, що в довгостроковій перспективі ця операція завдасть Україні більше шкоди, ніж принесе користі".

Українська армія, визнає він, продемонструвала здатність перехоплювати ініціативу. Але якщо вона має намір утримати захоплені території, вказує Масала, їй треба буде задіяти більші сили. "Ці сили більше потрібні на Донбасі", - каже Масала.

Можливе ж застосування Україною західних озброєнь у Курській області він проблемою не вважає. Масала взагалі виходить із того, що операція ЗСУ була узгоджена зі США, про що свідчить той факт, що українці використовували ракетні установки HIMARS, наведення яких, за його словами, завжди узгоджується з американцями.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW